ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ І АГРОТЕХНІЧНИХ УМОВ НА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

1 1 .2. ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ І АГРОТЕХНІЧНИХ УМОВ НА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

Високоврожайне насіння, як уже зазначалося, можна мати від високопродуктивних рослин. Сприятливі умови росту й розвитку материнських рослин сприяють формуванню насіння високої якості. Умови формування насіння неоднакові навіть у межах однієї рослини, тому насіння, яке формується на рослині раніше, завжди більш високоякісне. Це особливо помітно на рослинах з тривалим періодом цвітіння, наприклад проса, вівса, гороху. Надмірні кущистість і гілкування

знижують якість насіння.

На якість насіння значною мірою впливають кліматичні умови. Так, на якості насіння негативно позначаються надмірні опади і низькі температури в період його формування. Під час сівби таким насінням урожай знижується на 8-12%. Насіння, вирощене в сприятливих метеорологічних умовах, завжди має високі врожайні якості. Тому страхові фонди краще заготовляти в сприятливі для формування насіння роки. Слід також виявляти зони, в яких постійно формується насіння високої якості, що має велике значення для спеціалізації насінництва і переведення його на промислову основу.

Відомо, що на якість

насіння негативно впливає вилягання рослин, урожайність яких дуже знижується. У полеглих рослин погіршується світловий режим, послаблюється фотосинтез і нагромадження пластичних речовин. У разі вилягання в насінні збільшується вміст білка, цукрів і різко знижується вміст крохмалю. Урожай з полеглих посівів треба збирати окремо і використовувати для продовольчих або кормових потреб. Великі і часті опади, вітри спричинюють раннє вилягання посівів зернових культур, особливо пшениці й жита, а також ураження рослин грибними та бактеріальними хворобами.

Вилягання рослин спричинює також підвищення родючості та надмірне зволоження грунту, внесення великих доз азотних добрив, загущення посівів. У дощове літо часто мають фізіологічне недозріле насіння з низькою схожістю. Чим раніше вилягають зернові культури, тим сильніше знижуються врожайність і якість насіння. За сильного вилягання врожайність зерна знижується на 5-8 ц/га.

Суха і жарка погода за нестачі вологи в грунті зумовлює запал зерна. В насінні порушуються процеси обміну, внаслідок чого утворюється недорозвинене насіння з незначною масою 1000 насінин і підвищеним вмістом азоту. В суху погоду рослини і зерно швидко висихають. Зниження їх вологості до 40% призводить до незворотних процесів – коагуляції колоїдів.

Тривала дощова погода часто є причиною проростання насіння в колосі і подовження періоду його достигання. Насіння, зібране в холодну і вологу погоду, погано зберігається і має подовжений період післязбирального достигання.

Волога погода і нормальна температура, добра забезпеченість елементами живлення подовжують період формування насіння, при цьому формується крупне насіння, збільшується маса 1000 насінин. Таке насіння звичайно має високі посівні та врожайні якості.

На формування зерна негативно впливають перемінна волога і жарка погода, яка спричинює його “стікання”. При цьому різко посилюються інтенсивність дихання та процес фотосинтезу органічних речовин у зерні, і, як наслідок, відтік продуктів фотосинтезу.

Дослідні дані Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН доводять, що під час висівання насіння, вирощеного за сприятливих метеорологічних умов, урожайність зерна на 3,1-7,3 ц/га більша, ніж після висівання насіння, вирощеного в жарку і посушливу погоду.

Жарка погода є однією з причин виродження картоплі (під впливом високих температур бруньки молодих бульб пробуджуються, швидко старіють і дають вироджені бульби).

На насінних посівах треба створювати високий агрофон, тому їх слід розміщувати на родючих грунтах, після кращих попередників і підвищувати загальний рівень агротехніки.

Багаторічний досвід сільськогосподарського виробництва і практика кращих господарств свідчать, що насіння, зібране на посівах з високим агрофоном, забезпечує підвищення врожайності зерна на 1,5-4 ц/га.

Насінні посіви розміщують у сівозміні, де товарне зерно не вирощують. При цьому завжди потрібно дбати про чистосортність насінних посівів. Не дозволяється сіяти різні сорти пшениці після пшениці, жито після пшениці, овес після ячменю, оскільки насіння їх важко відділити одне від одного на сортувальних машинах. У посушливих районах кращим попередником для насінних посівів є чистий пар, а в районах достатнього зволоження зернові культури по чистих парах вилягають і подовжується період їх достигання. Добрими попередниками для озимих зернових у лісостепових районах і в західних областях країни є зайняті пари.

Для знищення бур’янів і створення сприятливих умов розвитку рослин і формування високоякісного насіння на насінних посівах слід проводити старанний і раціональний обробіток грунту. Бур’яни зменшують польову схожість насіння вирощуваних культур, а після збирання врожаю підвищена вологість насіння бур’янів та їх вегетативних частин збільшує вологість насіння. Особливо старанно слід знищувати карантинні бур’яни – амброзії, гірчак рожевий, усі види стриги й повитиці та ін. Засмічене цими бур’янами насіння некондиційне і для сівби непридатне. Обов’язковим є негайне очищення насіння після обмолоту валків або прямого комбайнування.

Досліди, проведені в різних грунтово-кліматичних зонах країни, показали, що внесення фосфорних і калійних добрив на насінних посівах сприяє підвищенню врожаю та поліпшенню посівних і врожайних якостей насіння. Внесення мікродобрив також підвищує повноцінність урожаю, якість насіння та стійкість рослин проти ураження різними хворобами.

Застосовуючи добрива на насінних посівах, треба дотримуватися оптимального співвідношення між елементами живлення. Часто надмірне внесення азотних добрив негативно впливає на якість насіння, спричинюючи переростання і вилягання рослин. При цьому врожай насіння знижується, збільшується ураження рослин грибними хворобами, насіння недорозвинене і некондиційне.

Фосфорні та калійні добрива прискорюють достигання врожаю, скорочують період післязбирального достигання насіння, значно підвищують масу 1000 насінин, вирівняність насіння. Найбільші врожаї насіння мають після внесення повного мінерального добрива за оптимального співвідношення елементів живлення. Дослідами Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН встановлено, що найнижчу польову схожість мало насіння ячменю (86-87%), вирощене на азотному та азотно-калійному фонах, а найвищу (91-92%) – на фосфорно-калійному фоні та на фоні повного мінерального добрива.

Підвищенню врожайності й поліпшенню якості насіння сприяють такі способи сівби, які забезпечують рівномірне розміщення рослин на площі посіву.

Оптимальна густота стояння рослин з урахуванням грунтово-кліматичних умов зони значною мірою впливає на вирівняність, крупність насіння та його посівні й врожайні якості. Рослини з оптимальними площами живлення краще використовують поживні речовини грунту і сонячну енергію, що звичайно підвищує їх урожайність.

У надмірно загущених посівах формується недовиповнене насіння з невисокими посівними якостями.

На зріджених посівах збільшується різноякісність насіння за розмірами, масою, енергією проростання і схожістю. Тому на насінних посівах треба намагатися збирати насіння з головного стебла. Норму висіву на насінних посівах знижують тільки для прискореного розмноження дефіцитних сортів.

Велике значення для отримання насіння з високими посівними якостями має сівба в оптимальні строки. За ранніх строків сівби ярої пшениці, вівса, ячменю створюються кращі умови (температура, вологість) для формування високих урожаїв якісного насіння. Такі культури, як гречка, просо, вика, висівають у різні строки, тому насіння потрібно збирати з найбільш урожайних посівів таких строків сівби, де в період його формування були найсприятливіші метеорологічні умови.

На насінних посівах крім загальних заходів догляду потрібно проводити видове і сортове прополювання, а також додаткове штучне запилення. Штучне запилення озимого жита, соняшнику та інших перехреснозапильних культур має велике значення для боротьби з череззерницею, позитивно впливає на врожайні й посівні якості насіння (енергія проростання підвищується на 6,5, а схожість – на 2,3%), підвищує насінну продуктивність (на 2-3 ц/га).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ І АГРОТЕХНІЧНИХ УМОВ НА ЯКІСТЬ НАСІННЯ