Вплив рубок догляду на фотосинтез

Лісівництво

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

Лекція 3. ЗМІНА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИНАХ ПІД ВПЛИВОМ РУБОК ДОГЛЯДУ

3.2 Вплив рубок догляду на фотосинтез

Для деревних рослин світло – найважливіший екологічний фактор асиміляції. Але він пов’язаний з цілим рядом інших факторів, тому про­тягом дня асиміляція дуже рідко корелює з інтенсивністю світа. Най­більш тісно асиміляція корелює з освітленням у вранішні години. У ясні дні влітку асиміляція спадає задовго до полудня і збігається з рівнем радіації

лише перед вечором. Для тіньового листя місцевих деревних по­рід максимальну асиміляцію забезпечує не повне освітлення (70000 – 85000 лк), а в кілька разів менше (20000 – 35000 лк).

Використання світла тіньовими листями значно вище порівня­но зі світловими.

На асиміляцію впливає температура повітря, причому для аборигенних порід про­холодна погода навіть більш сприятлива для приросту ма­си, оскільки при ній втрати на дихання будуть нижчими.

Позитивно впливає на хід асиміляції слабкий вітер, бо він забезпечує більше надходжен­ня вуглекислоти до асиміляційного апарату. При швидкості вітру понад 1,7 м*сек-1

асиміляція починає знижуватись.

Хоча для самого процесу фотосинтезу потрібні мізерні кількості води, однак забезпечення рослин водою відіграє в процесі асиміляції велику роль. Дефіцит вологи в листі призводить до закриття вічок, що значно знижує і навіть припиняє надходження вуглекислоти. Це спостерігається в період посухи. Деяку компенсацію нестачі води у грунті може викликати підвищена вологість повітря.

Мінеральне живлення впливає на фотосинтез як прямо, так і опосереднено. При нормальному живленні рослин стимулюється синтез хлорофілу, посилюється діяльність вічок, збільшується загальна поверхня листя. Все це сприяє посиленню асиміляційної продуктивності.

Асиміляція вуглекислоти дорослими деревами багато в чому залежить від будови крони, маси листя. Гущина облистяності того чи іншого виду вказує на світловий мінімум асиміляції. Вона тим більша, а затіненість тим вища, чим нижчий світловий мінімум. У затіненій частині крони робота хлорофілу дещо інша, ніж у незатінених. Він розпадається і потім знову поновлюється залежно від інтенсивності освітлення. Асиміляція лісових насаджень поки що недостатньо вивчена. Справа в тім, що у насадженнях фотосинтетична обстановка дуже складна, бо всі фактори, що впливають на фотосинтез, залежать від будови насаджень. Світловий клімат змінюється не лише від видових особливостей побудови крон, але й від взаємного затінення дерев. У насадженнях тільки незначна частина листя освітлена повністю, а більша частина повинна задовольнятися відбитим світлом та тим, що пройшло через листя. Освітленість у насадженнях залежить від видового складу та догляду за насадженням. Гомогенна освітленість притаманна тільки чистим молоднякам хвойних порід. Практично в лісових насадженнях немає жодного листка чи хвоїнки з однаковим світловим забезпеченням. Тому результати Г. В. Савіної і М. В. Журавльової заслуговують на особливу увагу. Як установлено цими авторами, при рубках догляду в першу чергу значно змінюється освітленість внутрішнього лісового середовища, внаслідок чого змінюється будова листяної поверхні та інтенсивність фотосинтезу. Дослідження у сосняку показали різну інтенсивність асиміляції вуглекислоти різними типами хвої. Причому вона залежала від умов погоди. Так, інтенсивність асиміляції тіньової хвої у хмарну погоду з хмарністю 0,8 перевищувала інтенсивність асиміляції світлової хвої у 2-4 рази. Пояснюється це тим, що світловий мінімум у тіньової хвої значно нижчий, ніж у світлової. Світлова хвоя у верхній частині крони мала максимальну інтенсивність фотосинтезу у період з 9 до 12 год. Причому інтенсивність асиміляції на секції з сильним ступенем зрідження була вища на 40%, а на секції з помірним зрідженням – на 13% порівняно з контролем.

Середня частина крони, яка зайнята переважно проміжним типом хвої, на проріджених секціях також мала більш високу інтенсивність фотосинтезу порівняно з контролем. Причому проведення рубки в більшій мірі активізувало фотосинтез саме в середній частині крон, бо верхня частина залишалася майже при такому ж освітленні, як і до рубки.

Через 7 років після рубки догляду хвоя верхньої і середньої частини крон сосни асимілювала на 15-27% інтенсивніше, ніж на контролі. При цьому на секції з помірним зрідженням різниця з контролем була мінімальною. Асиміляція тіньовою хвоєю в нижніх частинах крон відбувалася з негативним балансом протягом усього вегетаційного періоду. Тут процес дихання переважав над фотосинтезом і дуже рідко (з 9 до 11 год.) спостерігалося слабке засвоєння вуглекислоти. Це пояснюється значним зниженням освітленості в нижніх частинах крон через 7 років після рубки. Впливав також дефіцит вологи в грунті у сезон досліджень.

У кроні дерев сосни зустрічається хвоя різного віку – від однорічної до п’ятирічної. Інтенсивність фотосинтезу хвої різного віку – різна. За даними досліджень Л. О. Іванова, Ю. А. Тетещина, Н. С. Зав’ялової, інтенсивність фотосинтезу у дворічної хвої сосни вища, ніж у три – чи чотирирічної. Дослідження Г. В. Савінової та М. В. Журавльової показали, що світлова та проміжна хвоя сосни мають найвищу інтенсивність у трирічному віці. Однорічна хвоя помітно активізує фотосинтез тільки під кінець вегетаційного періоду. Таким чином, накопичення органічної маси у сосни відбувається (особливо на початку вегетаційного періоду) завдяки діяльності дво-трирічної хвої і тільки з другої половини липня стає помітною енергія асиміляції однорічної хвої.

У дібровних умовах встановлена також більша інтенсивність асиміляції вуглекислоти дубом на пройдених рубкою догляду секціях. Але в цих умовах світлова обстановка відновлюється після рубки швид­ше, ніж у сосняках, тому різниця в інтенсивності асиміляції на дослідних секціях і на контролі через 7 років згладжується. Якщо в сосняках різниця вирівнювалася через 7 років, то в дібровах – через 4 роки.

Встановлені дослідженнями позитивні зміни у процесі фотосинтезу “а продукування органічної маси після проведення рубок догляду, навіть якщо вони кількісно незначні, припадають на меншу кількість дерев у лісостані. До того ж, при догляді залишають на корені кращі дерева, які в даних умовах здатні продукувати органічну речовину краще, більш ефективно використовуючи позитивні зміни в середовищі. Отже, загальний ефект від рубки догляду буде помітніший.

Вплив рубок догляду на продуктивність фотосинтезу також вивчав Г. Д. Бєлий (за Ізюмським, 1969) у 18-річному дубняку на Харківщині. Автором встановлено, що продуктивність фотосинтезу середнього дерева зростає вже на наступний рік після рубки догляду, досягаючи найбільшої величини на третій рік. Після 5 років дані продуктивності наближаються до даних на контролі. Найкращі результати отримані при помірному зрідженні деревостану.

Позитивний вплив рубок догляду на продуктивність фотосинтезу був відмічений і у 20-річному сосняку у Лебединському лісгоспі на Сумщині.

Зрідження деревостану при рубках догляду впливає на транспірацію шляхом її підвищення, особливо в липні, на 26-30% порівняно з контролем.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Вплив рубок догляду на фотосинтез