Вправи 202-299

202.І. Слова зі спрощенням: обласного. Слова з фонетичним подовженням приголосних: бездоганним, життя, лікування, навчання, паління.

206. а) Стіл – стола, чоло – чільний, гребти – загрібати, кінь – коня, віз – воза, піч – печі, слово – слів, хід – ходу, поріг – порога, летіти – літати;

Б) день – дня, сон – сну, молоток – молотка, вогонь. – вогню, квітка – квіток;

В) чотири – четвертий, гайок – гаєчок, пшоно – пшениця, мішок – мішечок, шість – шести;

Г) клонитися – кланятися, знаємо – знайомий,

лізти – лазити, вінок – вити, трясти – трусити, збирати – брити, допомога – допомагати,

207.І. Скочити > скік (о // і), мести > мів (е // і), дерти > дірка (е // і), допомогти > допомагати (о // а), пекти – пік (е // і), терти > тру (е //нуль звука), плести > плів (е // і), гонити > ганяти (о // а), овес > вівса (о // і), коні > кінний (о // і), осені > осінній (е // і), воля > вільний (о // і), пагонів > пагін (о // і), вечори > вечір (о// і), семи > сім (с // і), соколи > сокіл (о // і).

208.І. Сім’я вечеря коло хати (Т. Шевченко). 2. Скинув до нього на сани мішечків п’ять жита, один – пшениці та півклунка пшона – увесь лишок, який можна було збути (Панас

Мирний). 3. Золоті клинки блистіли од проміння (В. Сосюра). 4. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, Стриміли високі башти (І. Нечуй-Левицький). 5. Зелений простір вбирав у себе очі (В. Минько). 6. Йде гаями – не трісне, через воду бреде – не плюсне, очеретами – не шелесне (С. Васильченко). 7. Уже сутеніло, коли Горбенко повернувся додому (Б. Антоненко-Давидович).

211. Дух – душа; кожух – на кожусі, кожушок; око – очі; друг – друзі, дружній; рука – ручний; писати – пишучи, козацтво – козачин, дослідити – досліджувати.

213. 1. Дише (дихати), колише (колисати), козаченько (козак), пише (писати). 2. Скажи (сказати). З. Нараджу (нарадити) 4. Уїжджає (уїздити). 6. Переможе (перемагати), може (могти).

216. І. Криворізький, Збаразький, Овруцький, Одеський, Бахмацький, Гамбурзький, Черкаський, казахський, чуваський, латиський, печенізький, грецький, киргизький, чумацький, гайдамацький, волоський, узбецький, польський, словацький, братський, український, білоруський, французький, шведський, башкирський.

217. І. Київщина, Херсонщина, Полтавщина, Черкащина, Чернігівщина, Хмельниччина, Одещина, Миколаївщина, Івано-Франківщина, Львівщина, Дніпропетровщина, Луганщина, Рівненщина, Тернопільщина, Харківщина, Чернівеччина, Донеччина, Вінниччина, Кіровоградщина.

219. І. [б’і? л? і ро! си / то коха! н?:а // шчо жие’ве? лиш до світа? ння // кро / шчо со? н? ц? і не поубл? і? дла // то любо? правди? ва й сві? тла//].

2.[ши? pшаje роздо? л:а вод / шчода? л? і б’і? л? ше св’і? тла // ма? реивом / бли? ском усе? пeирeипo? внеине // Се злиело? са /Се nojeиднaлоса стиех? і? jі со? нця / гармо? н? іjі жиет?’:а! // пли? не утче? рт? нали? та сві? тлом ріка? // роузсу? нула очеереити? / розлиела? ся приев’і? л? на / відтво? р’jе саму? шиероуч’і? н? і с? а? їво не? ба/з ус? і? м жиеви? м сп’лку? jе? ц?:а своjе? jу беизмоНоjу мо! воjу//].

224.І. З року в рік; у своєму творі; із самого ранку; лунає у вухах; у місті; взаємна допомога; у важких умовах; у ного сестри; йдуть у ногу; от тобі й маєш; в тилу у ворога.

225. І. а) Україна, урожай, вчителька, взимку, увечері, вранці, влітку, ударити, упав, вплив, уже, все, внесок; б) урок, узбережжя, влада, вправа, вклад, удача, враження, указ, умова, увага, уява, утруднення; ударник, указка, вступ, Улас, Владислав, уряд, учень.

227. Ступаю у спогади, як у глибінь віків…

Обабіч чорною стіною виструнчились сосни й шепочуться між собою. Над головою широка небесна дорога. Небо високе, вимерзле, зорі далекі, маленькі. Холодний вітер знаходить тебе, у який би бік не повернувся… Відлунюється у принишклому лісі дзвін колісних шин, чути бадьоре кінське пирхання, ходором ходить з боку на бік віз, і здається, зорі на небі не стоять на одному місці, а хитаються, так хитаються, що але в зуби заходить оскома (За Ю. Збанацьким).

228. II. Перші дві коми відокремлюють вставне слово, третя стоїть між частинами складносурядного речення, четверта відокремлює підрядну частину.

236. 1. В 2. В. 3. Г. 4. В. 5. В. 6. Г. 7. А. 8. Г. 9. Пари двінкий – глухий (наприклад, д – т, з – с, б – п).10. Шумні, дзвінкі, сонорні. 13, [га?’ва], (вогза? л], [а? г? рус], [гедз?’] – спільним є [г ]. 14. [ба? т? ко], [jа? сочка], [с? і? jати], [к’і? стка] – спільним є [а].

247. І. Боятися – боїшся, боїться, бояться; вагатися – вагаєшся, вагається, вагаються; гратися – граєшся, грається, граються; контролювати – контролюєш, контролює, контролюють; крутитися – крутишся, крутиться, крутяться; лікуватися – лікуєшся, лікується, лікуються; наближатися – наближаєшся, наближається, наближаються; обвітритися – обвітрюєшся, обвітрюється, обвітрюються; обіпертися – обпираєшся, обпирається, обпираються; рватися – рвешся, рветься, рвуться; тулитися – тулишся, тулиться, туляться; сміятися – смієшся, сміється, сміються; повертатися – повертаєшся, повертається, повертаються; чистити – чистиш, чистить, чистять.

248.1. [с:и? пане ку? пу зеирно?], [спе? чеиниі Ноyч? i? хл? іб], [скла? деин? і акура? тно зо? шиети], [рож:е?Р’ле у пеичі? вуг’і? л?:а), [зсу?! шеиниї со? нцем гриб], [рожши? тиї зо? лотом коуст? у? м], [рожшче? плеине бли? скаКоjу де? реиво], [зче? саниі н? іс], [жчи? шчеиниї в’іск], [ви? їжджеиниї к’ін?].

264. Момент – 1. Короткий відтинок часу, коли виконується, відбувається якась дія; короткий час перебування в певному стані. 2. Певний проміжок часу, етап у житті, у розвитку чого-небудь.

Експеримент – 1. Один з основних методів наукового дослідження – вивчення, дослідження явищ і процесів шляхом їх відтворення, моделювання в штучних або природних умовах; можливості економічних експериментів досить обмежені, тому що дуже складно відтворити реальні умови, багаторазово повторювати експерименти, до того ж доводиться експериментувати на людях, суб’єктах господарства, що може призвести до несприятливих соціальних наслідків. 2. Активна дія людини на природу і штучне відтворення її різних явищ з метою вивчення об’єктивних закономірностей.

Медикамент – мн. Лікувальні засоби; ліки.

Документ – 1. Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь. Все те, що підтверджує що-небудь, інформація, відомості, дані, зафіксовані на матеріальному носії (папері, фотоплівці, магнітному диску), що мають офіційний характері, підлягають використанню або обробці й передачі адресатові. 2. Письмове свідоцтво, що офіційно підтверджує особу. 3. Письмовий твір, грамота, рисунок і т. ін. як свідчення про щось історичне, важливе. 4. спец. Форматований паперовий носій даних, що його заповнюють автоматично або вручну.

Постамент – 1. Висока підставка або підніжжя, на яких установлюють пам’ятник або скульптуру; п’єдестал. Художньо оздоблена підставка для чого-небудь, 2. Художньо оздоблена основа вази, колони і т. ін.

Інструмент – 1. род. – а. Знаряддя для праці. 2. род. – у. збірн. Сукупність таких знарядь. 3. перен. Засіб, спосіб для досягнення чогось.

Цемент – 1. Мінеральна порошкоподібна речовина, з якої при замішуванні з водою утворюється однорідна в’яжуча маса, що швидко тужавіє і перетворюється на каменеподібне тіло; вживається в будівельній справі. 2. анат. Кісткова тканина, яка покриває корінь і шийку зуба.

Аплодисменти — оплески на знак схвалення або привітання.

Апартаменти – 1. Великі розкішні кімнати; розкішна квартира. 2. Тип номерів у готелях, що за своїм оформленням наближаються до сучасних квартир, включаючи місця для приготування їжі (вартість харчування звичайно не включається у вартість номера).

Вимова – Спосіб вимовляння слів, окремих звуків. Особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту.

Вимога – 1. Дія за знач. вимагати (настирливо просити що-небудь у когось.). 2. Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. 2. перев. мн. Норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати. 4. перев. мн. Потреби, запити, які хто-, що-небудь має або ставить до когось, чогось. 5. Офіційний документ із проханням видати що-небудь або направити кого-небудь у чиєсь розпорядження.

Ознака – Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь. Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник.

Оцінка – 1. Дія за знач. оцінити, оцінювати. (1. Призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось. 2. Визначати якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь. //Складати уявлення, робити висновок про кого-, що-небудь, визначати суть, характер, значення, роль і т. iн. чогось. Розуміти, визнавати позитивні якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь). 2. Вартість, ціна чого-небудь. 3. Думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого-, чого-небудь. 4. Прийняте позначення якості знань і поведінки учнів.

Завдання – 1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. 2. Настанова, розпорядження виконати певне доручення.

Читання – Дія за значенням “читати” (сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками іт. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане).

Обруч – 1. Зігнута кільцем металева, дерев’яна і т. ін.; обід. 2. Залізна, дерев’яна і т. ін. штаба, яку набивають на бочку, діжку і т. ін. для скріплення. 3. Те, що мас форму кола, схоже на коло. 4. Металева, дерев’яна І т. ін. прикраса у вигляді кільця, яку косять на голові, руках або ногах.

Корисний – Який дає, приносить добрі наслідки.

Зупинка – 1. Припинення руху, роботи кого-, чого-небудь. 2. Спеціально визначений пункт, місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або зайти. 3. Тимчасове перебування, затримка де-небудь на шляху кудись (під час переїзду, переходу і т. ін.). 4. Перерва в якій-небудь дії, роботі, пауза в мові і т. ін.

Сім’я – 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. 2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина.

Предмет – 1. Будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття. 2. Логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання і т. ін. 3. Те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність кого-, чого-небудь. 4. Коло знань, що становить окрему дисципліну викладання.

Дефіс – 1. Коротка риска, яка сполучає слова або їх основи в одне ціле чи прикладку з підпорядковувальним словом. 2. Знак переносу частини слова з одного рядка на інший.

Однина – Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.

Множина – 1. Форма числа, співвідносна з одниною, яка вживається тоді, коли мова йде про два предмети чи більше. 2. мат. Сукупність елементів, об’єднаних за деякою ознакою.

Кілометр – Одиниця вимірювання довжини в метричній системі мір, що дорівнює 1000 м.

Урочистий – 1. Пов’язаний з торжеством, знаменною датою, подією, присвячений їм, влаштований з їх приводу. 2. Який супроводжується певним церемоніалом. 3. Який відзначається значимістю, важливістю. 4. Сповнений величі; який викликає почуття піднесеності, небуденності. 5 Сповнений величності, дуже серйозний, поважний; пристрасний, патетичний. 4. Особливо серйозний, значущий, важливий (про обіцянку, клятву і т. ін).

Черговий – 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. 2. Який виконує в порядку черговості які-небудь обов’язки. 3. у знач. іменн. Той, хто чергує. 4. Який проводиться, відбувається регулярно, має місце через певні проміжки часу.

Листопад – 1. род. – у. Опадання листя восени (в теплих країнах – перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання. 2. род. – а. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені.

Запитання – Звертання до кого – небудь, яке потребує відповіді, роз’яснення І т. ін.

Міліметр – Одна тисячна частка метра.

266. Слабий, старий, черкати, черствий, сімдесят, пурхати, сердити, кропива, котрий, курятина, кухонний, товпитися, колесо, коваль, кидати, обруч, параліч, щипці.

271. [танЦ? уjу], [гет?], [4y? jy] [двана? д? ц? ат?], [шеипо? че], [д? а? кyjy], [до? си? т], [б’іжи? т?], [кабінет], [р’і? дна краjі? на], [бат? к’іШчи? на], [час], [ча? сто], [чеиреи, ви? ки], [виеруча? jу], [циeв’іл? ізо? ване сусп’і? л? ство], [ми? трополи? т], [афори? зм], [кро], [л’убо?]” [ді?Ка], [борови? к], [в’ін пра? виел? но чи? нит’], [св’а? то], [треба пеиреив’ір’а? ти], [техн’ч? ні можли? вос’т’і], [пі? с’на], [деилеигу? jут’], [ро? биет?], [оев’а? чеиниі], [база? р], [кобза? р], [роубл? у?], [було?], [пиешу?], (бу? де].

273. Гонтар – Майстер, що виготовляє гонт.

Гноття – Дрантя, лахміття.

Грасувати – 1. Вистругувати, розчищати (стежки і т. ін.). 2. Витоптувати.

Гаманець – 1. Шкіряна сумочка для грошей. 2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет.

Гяур – У мусульман – зневажлива назва іновірця.

Гринджоли – Низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка.

Гінкий – 1. Такий, що буйно і швидко росте. 2. Витягнутий вгору і тонкий. 3. перен. Такий, що в’ється, простягається далеко (про шлях, стежку і т. ін.). 4. Такий, що швидко рухається; стрімкий, швидкий.

Горня – 1. Маленький горщик. 2. Посуд для вживання гарячих напоїв (наприклад, кави).

274. Адрес – 1. Письмово вітання кого – небудь з нагоди відзначення видатної події в його житті. 2. Виклад на письмі політичних поглядів і побажань законодавчого характеру, що додається монархові у конституційних державах.

Адреса – 1. Позначення місця проживання особи чи місце перебування установи. 2. Напис на конверті, пакунку і т. ін. що вказує на місце призначення та одержувача.

Адресат – 1. Той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін., одержувач, 2. перем. Про того, кому що-небудь призначається, для кого створюється що-небудь.

АтлС – Шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька.

Тлас – Ілюстроване збірник географічних карт.

Адамашковий – Який стосується адамашки (1. заст. Різновид шовкової, лляної або вовняної тканини з витканими на ній квітами. // Вироби з цієї тканини. 2. діал. Дамаська шабля.)

Аутсайдер – 1. Підприємство, що не входить до монополістичних об’єднань і веде з ними конку рентну боротьбу. 2. Біржовий спекулянт-непрофесіонал. З. Команда або спортсмен, що посідає одне з останніх місць у турнірній таблиці. 4. перен. Про кого-, що-небудь, що не відповідає яким-небудь вимогам, що відстає від інших у якому-небудь відношенні. 5. Про людину, ізольовану від якого-небудь середовища, від товариства, не визнану ким-, чим – небудь. 6. Брокер, який не є членом біржі, але який має дозвіл на роботу в торговельному залі при дотриманні встановлених правил біржової роботи.

Афікс – 1. лінгв. Частина слова, що має певне граматичне значення ї змінює його смисл, значення або роль у реченні; формант, форматив. 2. Точка на площині, яка визначається комплексним числом.

Ачей – Може, вірогідно, можливо; мабуть. здається.

276. І. Берем, бовтТи, бСий, вЛовий, верб, везт, вПадок, вирЗний, вЛьха, вісімдесТ, вТчим, грабл, дШка, дрВа, КвШа, кДати, смак, товстЙ, Покров, ПолтВщина, порДковий,

282. II (3). Кіпу – Вузликове письмо ряду давніх народів Південної Америки; має вигляд прив’язаних до мотузки або палки різнокольорових шнурків з багатьма по-різному розміщеними і неоднаковими за формою вузликами (кількість і форма вузлів означали число, кольори – предмети).

Moтузка – Зсуканий з прядива виріб для зв’язування або прив’язування кого-, чого-небудь.

Маїс – Те саме, що кукурудза (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані а качан).

Гонець – Особа, яку посилають з терміновим дорученням, повідомленням; посланець.

Вампум – Намисто з черепашок, яке в індіанських племен Північної Америки правило за гроші (мінову одиницю), заставу, а також мало значення записів. // Засіб запам’ятовування та передачі повідомлень у індійських племен Північної Америки.

Скойок /мушель/ – 1. Стулка черепашки двостулкових молюсків. 2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення гудзиків, прикрас і т. ін.

Криптограма — Напис або документ, зроблені криптографічним способом; тайнопис.

290. І. Україна (7 б., 8 зв.), в’язати (6 б., 7 зв.), насіння (7 б., 6 зв.), населення (9 б., 8 зв.), яскравий (8 б., 9 зв.), літнє (5 б., 5 зв.), солов’ї (6 б., 7 зв.), гудзик (6 б., 6 зв.), надзелень (9 б., 8 зв.), життя (6 б., 4 зв.), бур’ян (5 б. 6 зв.), їжак (4 б., 5 зв.), Євген (5 б., 6 зв.), буряк (5 б., 5 зв,), зоряно (6 б., б зв.), воєдино (7 б., 8 зв.), гуща (4 б., 5 зв.), район (5 б., 5 зв.), кущ (3 б., 4 зв.), заїжджати (9 б., 9 зв.), урочище (7 б., 8 зв.), заява (5 б., 6 зв.), сюїта (5 б., 6 зв.), сіллю (5 б., 4 зв.), воджу (5 б., 4 зв.), возз’єднання (11 б., 10 зв.), джміль (6 б., 4 зв.), дзенькіт (8 б., 6 зв.), льон (4 б., 3 зв.), сьогодні (8 б., 7 зв.), віддзеркалення (14 б., 12 зв.), Соломія (7 б., 8 зв.), з’їзд (4 б., 5 зв.), Нью-Йорк (7 б., 7 зв.).

292. Агрус, аудиторія, бджола, болото, бюро, вишня, вірність, герой, город, ганок, дебют, джем, дзвоник, дидактика, диня, енергія, зошит, іній, історія, їжак, йогурт, кавун, казка, книжка, лимон, лірика, мама, менеджер, метал, нарцис, норка, острів, пісня, республіка, свято, слово, сучасний, том, турист, урок, факультет, фотон, хата, хмара, цифра, чаша, шапка, щастя, щука, юрба, юрист, ялинка, ямб, яшма.

299. Я міг годинами стежити за тим, як чорногузи вчили пташенят літати. Дорослі чорногузи ставали на край стріхи, підстрибували, били крилами і кілька секунд висіли в повітрі, показуючи молодим, як треба злітати. Деякі пташенята повторювали рухи батьків з першого ж разу. Інші не квапились, їм добре було на рідній стрісі і зовсім не кортіло летіти у невідомий блакитний світ. Але батьки були невблаганні. Вони дзьобами підштовхували пташеня, що перелякало тулилося до гнізда, погрозливо лопотіли крилами, а коли це не допомагало, силоміць зіштовхували скраю стріхи, діючи за правилом деяких учителів плавання: кидай на глибоке – сам випливе. І хоч-не-хоч чорногузеняті доводилося махати крилами, і воно летіло, а поруч з ним були батько чи мати. Зате після перших польотів їх уже неможна було вдержати у гнізді. Наближався день відльоту, і чорногузи висіли в небі з ранку до вечора (В. Хижняк).