Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ
1.3 Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин
Дослідженнями Ткаченка, Фальковського, Рахтеєнка та ін. встановлена наявність взаємозв’язку між надземною та підземною частинами деревних рослин. Обсяг співвідношення між ними залежить від віку рослин та гідрологічних, грунтових та інших умов життя. Як правило, дерева з добре розвиненою кореневою системою мають і добре розвинену надземну частину, причому
зв’язок – кореляційний. З віком надземна частина розвивається активніше, тому відношення до підземної частини змінюється.
Якщо розглянути співвідношення продуктивності функціювання кореневої системи і асиміляційного апарату у сосни звичайної, то, за даними Рахтеєнка (1963), найбільш інтенсивний ріст коренів спостерігається у молодому віці, у перші роки життя. Надземна частина в цей період росте повільніше. З віком рослин коренева система за темпами росту поступається асиміляційному апаратові. Ясно, що поступається вона і за темпами наростання продуктивності функціонування. Але відносно висока продуктивність
функціонування кореневої системи залишається до 70 і навіть 100 років. Біологічна суть вікових змін у функціонуванні кореневої системи і асиміляційного апарата полягає в тому, що у рослинному організмі відбуваються складні перетворення неорганічних речовин в органічні сполуки, простих сполук – у складні, які, у свою чергу, можуть розкладатися на більш прості і т. п. Все це відбувається залежно від забезпечення рослин водою, теплом та мінеральними речовинами, а також ступеня освітленості тощо. У перші роки життя коренева система забезпечує рослину водою достатньо, і процеси росту ідуть у напрямку утворення вегетативних тканин, що супроводиться утворенням відповідних речовин, які не використовуються при формуванні генеративних органів. З віком темпи росту асиміляційного апарата перевищують темпи росту кореневої системи, а його продуктивність також зростає. Співвідношення кількості води, мінеральних речовин і обсягу асиміляційного апарату зменшується. Змінюються умови утворення органічних речовин та їх перетворення. Утворюються інші органічні речовини, з’являються умови для утворення генеративних органів та тканин. Таким чином, зменшення надходження до рослини води і мінеральних речовин з віком обумовлює активізацію функціонування генеративних тканин. Отже з віком деревної рослини спостерігається поступова зміна співвідношення продуктивності функціонування кореневої системи і асиміляційного апарата на користь останнього. Зміна співвідношення продуктивності функціонування кореневої системи і асиміляційного апарату з віком вважається біологічним законом. Врахування цього закону балансування життєдіяльності кореневої системи та асиміляційного апарату повинне бути не тільки при наукових дослідженнях, але і у практичних заходах лісоводів.
Коренева системи і крона дерева органічно пов’язані між собою стовбуром. Саме у стовбурі знаходяться ті канали, через які поживні речовини надходять до крони та засвоюються асиміляційним апаратом. Тут же вони перетворюються та зберігаються.
Пізнаючи об’єктивні закони життя деревних рослин, лісоводи отримують можливість передбачати негативні наслідки своїх невдалих дій, прогнозувати та здійснювати цілеспрямовані заходи щодо їх виправлення, керувати процесами росту і формування лісових насаджень.