ХАБЕРМАС (HABERMAS) Юрген
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ХАБЕРМАС (HABERMAS) Юрген (18.06.1929, Дюссельдорф) – нім. соціальний філософ і соціолог, один із найвизначніших представників зх. неомарксизму. Здобув освіту в ун-тах Геттінгена, Цюріха і Бонна. Наук, діяльність розпочав у Франкфуртському ін-ті соціальних досліджень під кер. М. Хоркхаймера і Т. Адорно, належить до “другого покоління” теоретиків франкфуртської школи. З 1964 по 1971 рр. – проф. філософії і соціології ун-ту Франкфурта-на-Майні, з 1971 по 1983 рр. – директор ін-ту по вивченню життєвих умов
Важливе місце у теорет. побудовах X. належить веберівській темі раціональності і раціоналізації. Слідом за старшими франкфуртцями він вказує на те, що у пізньобурж. суспільстві процеси раціоналізації здатні набирати деструктивного і антигуманного характеру (“система колонізує життєвий світ людини”). Водночас X. не поділяє есхатол. настроїв М. Хоркхаймера і Т. Адорно щодо повного краху ідеалів європейського просвітництва і неминучості трансформації демократій у тоталітарні режими. Когнітивно-інструментальна раціоналізація – це лише одна з вісей, навколо яких розгортаються процеси соціальної еволюції. Сучасне суспільство створює незнані раніше можливості розгортання комунікативної діяльності. Ще у ранній праці “Структурні зміни громадськості” X. показав, що становлення ін-тів зх. суспільства тісне пов’язане з феноменом громадськості і громадської думки. Сучасне суспільство являє собою не замкнену, а відкриту систему, розвиток якої пов’язаний із формуванням здатності людини “децентрувати” власну позицію і глянути на речі з т. з. іншого. Комунікативна дія означає пошук добровільної згоди її учасників на встановлення співробітництва, спільних пошуків домовленості. Загалом соціальна еволюція для X. – процес “навчання”, де не лише розв’язуються проблеми, а й постають нові. У ряді останніх праць X. комунікативно-дійовий підхід застосовано для обгрунтування системи категорій дискурсивної етики, постановки “діагнозу епохи” та крит. аналізу ідей постмодернізму.