ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА)

Related posts:

1. Валова продукція сільського господарства Валова продукція сільського господарства – частина валового суспільного продукту, створена у сільському господарстві; обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період і вираженої у вартісній, грошовій формі. Включає вартість засобів виробництва, спожитих у процесі сільськогосподарського виробництва, і чисту продукцію сільського господарства. Обчислюється В. п. с. г. за методом валового обороту. До неї відносять вартість […]...
2. ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА – вкладання енергії в с.-г. виробництво під час обробітку грунту, його удобрювання, посіву, догляду за рослинами, збирання врожаю і вивезення його з полів, сушіння чи ін. підготовка до зберігання. Е. с. г. в розвинених країнах, як правило, становить 10-20 % загальнодерж. споживання енергії (може досягати 40 %). Збільшення […]...
3. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
4. Загальна характеристика сільського господарства Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Сільське господарство є другою після промисловості важливою галуззю матеріального виробництва, що забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість – сировиною. У перші роки незалежності в сільському господарстві спостерігався величезний спад виробництва, а в окремих його галузях – повний занепад. Така критична ситуація спонукала уряд країни до грунтовного реформування галузі. […]...
5. Товарна продукція промисловості і сільського господарства Товарна продукція промисловості і сільського господарства – вартість усієї продукції підприємств, фірм, компаній, виготовленої за певний період і призначеної для реалізації за їх межами споживачам для виробничого і невиробничого споживання. До складу товарної продукції входять готові вироби, виготовлені на структурних підрозділах, реалізовані напівфабрикати власного виробництва, промислові роботи та послуги за їх межами. У сільському господарстві […]...
6. Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
7. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
8. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Розділ 3 ГОСПОДАРСТВО Тема 13. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО §30. Територіальна спеціалізація сільського господарства. Аграрні реформи, їхнє соціальне і економічне значення Географічна розминка Пригадайте з курсу фізичної географії України, що таке агрокліматичне районування. Сформулюйте, спираючись на матеріал § 28 та 29, основні закономірності розміщення галузей сільського господарства. Територіальна структура сільського господарства, як і промисловості, представлена насамперед пунктами, […]...
9. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
10. ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 19. ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Дві галузі сільського господарства. У сільському господарстві виділяються дві великі галузі: рослинництво (землеробство) і тваринництво. Основною галуззю більшості країн, що розвиваються, є рослинництво. Лише у деяких державах цього типу переважає тваринництво, що пов’язане з особливостями природних умов. У високорозвинених країнах […]...
11. Становище сільського господарства в повоєнній Україні Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 р. – початок 1950-х років) § 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ 5. Становище сільського господарства в повоєнній Україні. Протягом війни українське село зазнало величезних втрат. Одночасно з 30 тис. зруйнованих сіл були знищені майже всі машино-тракторні станції, пограбовано сільськогосподарську техніку. Через нестачу техніки селянам доводилося використовувати коней […]...
12. Необхідність реформування сільського господарства Регіональна економіка Глава IV ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 1. Необхідність реформування сільського господарства Місце і роль сільського господарства в економіці країни залежать від суспільно-економічних цілей держави. Цілі суспільно-економічного розвитку держава реалізовує через визначену економічну, юридичну та адміністративну системи впливу на економіку. Вибір інструментів, способів і форм впливу залежить від намічених цілей розвитку, від […]...
13. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 3. Стан сільського господарства. Перші спроби аграрних перетворень. Нове керівництво СРСР мало серйозні проблеми в сільському господарстві, яке на початку 1950-х років перебувало в катастрофічному стані. За роки повоєнної відбудови виробництво зерна не досягло довоєнного […]...
14. Економіка сільського господарства Економіка сільського господарства – наука, яка вивчає економічні відносини і передусім відносини економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, особливості дії та вияву економічних законів у сільському господарстві, шляхи раціонального використання різноманітних ресурсів. Теоретична і методологічна основа Е. с. г. – економічна теорія. Проблеми розвитку Е. с. г. вивчаються в тісному зв’язку з агробіологічними […]...
15. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
16. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Неолітична революція, тобто перехід від збиральницького до відтворювального сільського господарства, відбулася десь за 9 тис. років до н. е. Центрами зернового господарства були Близький Схід, Далекий Схід, Центральна Америка. У Перу та Індонезії основними культурами були коренеплоди. Щонайменше за 8 тис. років […]...
17. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
18. Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства – порядок, визначений Законом України “Про селянське (фермерське) господарство” в редакції від 22.VI.1993. Згідно із цим законом (ст. 22) селянське (фермерське) господарство має право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією. Воно може на добровільних засадах укладати з підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють заготівлю і переробку сільськогосподарської продукції, договори (контракти) на […]...
19. ЛІСОЗАХИСТ Екологія – охорона природи ЛІСОЗАХИСТ – заходи щодо охорони лісів від шкідників, хвороб і пожеж....
20. ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень Є. г. (в.) т. у хім. пром-сті становить 6-8 га, у видобувно-хім. підгалузі – 20-22, в пром-сті буд. матеріалів – 3-5 […]...
21. АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АПОПЛЕКСІЯ РОСЛИН – раптове засихання рослин, викликане впливом шкідників, хвороб, хім. забруднення....
22. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
23. ОПАДАННЯ Екологія – охорона природи ОПАДАННЯ – передчасне відділення листків, квітів, плодів від рослин під впливом несприятливих умов середовища (ушкодження шкідниками, хворобами, загазованість та сухість повітря)....
24. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
25. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
26. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов прир. середовища за допомогою культивування чи підтримання прир. рослинних угруповань (створення лісосмуг, посів трав тощо). Розрізняють гуманітарну (оздоровлення фіз. і духовного середовища людини), інтер’єрну (у приміщеннях), природоохоронну (збереження та поліпшення екосистем і видів живого, що їх складають), біопродукційну (підвищення якості та кількості корисної […]...
27. ФУМІГАНТИ Екологія – охорона природи ФУМІГАНТИ – заг. назва отруйних або відлякувальних препаратів, що їх застосовують для знищення збудників хвороб і шкідників с.-г. рослин у грунті, для знезараження складських приміщень, овочесховищ, теплиць та парників способом обкурювання (фумігації). Належать до пестицидів....
28. ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та […]...
29. ЗЯБ Екологія – охорона природи ЗЯБ – літньо-осіння оранка грунту під весняні (ярові) сільськогосподарські культури чи під пар-2 (чорний, або зайнятий). Застосовується з метою поліпшення накопичення вологи, мобілізації поживних речовин, знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур....
30. ЖИТЛО Екологія – охорона природи ЖИТЛО – будь-яке місце (споруда або прир. утворення), де тварина чи людина знаходить укриття від несприятливих умов середовища. Розрізняють тимчасове, постійне, перше чи друге (дачне), мобільне, плавуче та ін. Ж. Під час будівництва Ж. для людини слід враховувати її екол., соц. та етнічні потреби....
31. СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і прикріплених придатковими коренями до грунту. С. поширені біля верхньої межі лісу в горах, тундрі, на мор. узбережжі....
32. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
33. ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ – 1) виробничий чинник, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травм чи до різкого погіршення здоров’я; 2) будь-який вплив, не бажаний для людини....
34. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
35. НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ Екологія – охорона природи НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ – контроль за дотриманням і використанням встановлених державою сан.-гігієн. та протиепід. норм і правил. Здійснюється, як правило, сан. – епід. службою, яка вживає заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію інфекц. хвороб, дотримання нормативів якості харч, продуктів та допустимих рівнів забруднення середовища забрудниками різного походження. Особливо ретельним Н. с. […]...
36. ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
37. ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНА ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА)- див. Ємність господарства (виробництва) територіальна....
38. ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ – медична статистика свідчить, що загалом по Україні за даними 1996 р. захворюваність населення залишається високою. На 100 тис. населення припадає 122,5 тис. звернень до лікаря у зв’язку з хворобами. Найбільше, як і в попередні роки, населення вражається на хвороби: органів дихання (25,4 %), […]...
39. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
40. ФІТОНЦИДИ Екологія – охорона природи ФІТОНЦИДИ – біологічно активні речовини, що утворюються та виділяються вищими рослинами і здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших. Ф. відкрив (1928-1930) відомий учений Б. П. Токін. Ф. є одним із чинників прир. імунітету рослин; захищають рослини від збудників інфекц. хвороб та комах-шкідників. Ф. виділяються рослинами у довкілля, що […]...