ХОРОЛОГІЯ

Related posts:

1. ЗАКОН ГОМОЛОГІЧНИХ РЯДІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГОМОЛОГІЧНИХ РЯДІВ (М. І. ВАВИЛОВА) – 1) ген. близькі види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою вірогідністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачити наявність паралельних форм в ін. видів та родів. Чим ген. ближче розміщені в заг. системі роди та види, тим більша […]...
2. АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи АФІНІТЕТ (УГРУПОВАНЬ) – спільність та спорідненість угруповань....
3. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
4. ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМАЦІЯ (УГРУПОВАНЬ) – зміна рослинних угруповань внаслідок впливу антроп. чинників (напр., вирубування, витоптування худобою тощо)....
5. АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ, ареал автохтонний – регіон первісного формування виду, ін. систематичних груп чи угруповань....
6. КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
7. КОНСОРЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЯ – сукупність різнорідних організмів (тварин і рослин), тісно пов’язаних між собою. Життєдіяльність К. залежить від центр, члена, або ядра. Індивід. К.: ядро – одна особина; популяційна К.: ядро – популяція або вид; синузіальна К.: ядро – види, що становлять одну екобіоморфу. Ядром К. першого розряду є автотрофні організми. Найважливішими є […]...
8. ОРДИНАЦІЯ Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ – закономірність просторового чергування рослинності в континуумі....
9. СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ – різні способи зв’язків та певна закономірність у розподілі ресурсів і чисельності складових угруповань видів у просторі й часі. В С. у. трапляються різноманітні способи зв’язків та взаємодії, які ведуть до встановлення певних закономірностей. Міжвидові взаємодії (конкуренція, хижацтво) звужують нішу кожного виду порівняно з розмірами, які допускає його […]...
10. ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ Екологія – охорона природи ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ – див. Структура угруповань, закономірності....
11. ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПІОНЕРНІ – організми, що поселяються на ділянці, позбавленій живих істот і своєю життєдіяльністю готують середовище для організмів ін. видів та для утворення угруповань....
12. ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА – лінія, яка сполучає точки однакової реакції організмів-біоіндикаторів або біоіндикаторних угруповань на сумарне забруднення довкілля чи забруднення однією з хім. сполук....
13. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
14. ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ Екологія – охорона природи ПРЕДМЕТ ЕКОЛОГІЇ – різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також склад і закономірності функціонування угруповань організмів – популяцій, біогеоценозів, біосфери в цілому....
15. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
16. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
17. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
18. ВИД ПІОНЕРНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПІОНЕРНИЙ – здебільшого рослини (лише в печерах та на великих мор. глибинах можуть бути тварини), що першими оселяються на ділянках, раніше позбавлених живих істот, та своєю діяльністю готують середовище для утворення угруповань або заселення організмів ін. видів....
19. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
20. ДОМІНАНТ(И) Екологія – охорона природи ДОМІНАНТ(И) – 1) види, що кількісно переважають у певному угрупованні або в певному проміжку часу, як правило, порівняно з близькими формами або з формами, що належать до одного рівня екол. піраміди чи ярусу рослинності; 2) види, що панують у певній групі особин, угруповань (стадо, дем тощо)....
21. НЕОЕНДЕМІКИ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІКИ – ендемічні види (чи роди) рослин і тварин, обмеженість ареалу яких зумовлена їхнім недавнім або локальним походженням. Відрізняються від батьківських форм лише деякими другорядними рисами, що дає змогу віднести їх до рангу підвиду. Н. належать до еволюц. родів....
22. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
23. ВІОЛЕНТИ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТИ – види, найбільш здатні до утворення угруповань або укорінення в них. Інтенсивно розвиваються, захоплюючи територію, закріплюють її за собою. Пригнічують суперника переважаючою енергією життєдіяльності та повнотою використання умов середовища....
24. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
25. ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ВІКОВА СТРУКТУРА – співвідношення різних вікових груп організмів у будь-якій популяції....
26. ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ГЛИБИННА – основна закономірність вертикального розміщення організмів у гідросфері (океанах, морях, внутрішніх водоймах), зумовлена градієнтами температури, тиску й сонячної радіації....
27. БІОМ Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні....
28. ГЕОБОТАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА – наука, об’єктом вивчення якої є рослинний покрив Землі як сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), його склад, будова, історія розвитку, територіальний розподіл, взаємозв’язки між собою і з довкіллям....
29. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
30. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....