Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ)
ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ)
Екологія – охорона природи
ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ) – лінійно витягнута форма макрорельєфу, обмежена схилами, спрямованими в протилежні боки. Залежно від висоти і напрямку гірські хребти мають значний вплив на екологічні властивості прилеглих територій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод, землетрусів тощо....
- БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ – геогр., фіз. або біол. перепона на шляху поширення виду чи угруповання. Б. б. можуть бути русла великих річок, гірські хребти, мор. глибини тощо....
- Гірський краєвид Розділ II. Пейзаж Тема 5. Гірський краєвид Серед різновидів пейзажу поширений гірський краєвид, у якому зображаються кам’янисті скелі, гори, укриті лісовими хащами, снігами та льодовиками. У гірських краєвидах художники приділяють значну увагу композиції твору. Адже в такому пейзажі необхідно гармонійно розмістити різні за формою, кольором і тоном природні об’єкти. Дерева, рослини, камені на передньому плані […]...
- ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВЕРТИКАЛЬНА ЗОНАЛЬНІСТЬ – бот.-геогр. закономірність вертикального розміщення грунтів, рослин і тварин у горах залежно від висоти....
- ЕКОЛОГІЯ МІСТА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІСТА – дослідження дій мешканців міста і порівнювання оцінок тих чи ін. ділянок міста та прилеглих до них територій, які даються мешканцями в ході їхніх дій, з об’єктивно реєстрованим набором властивостей цих ділянок. Практично це галузь соц. екології або соц. географії....
- ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
- АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
- ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
- ЕКОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини екологічні....
- СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОБМЕЖЕННЯ – див. Обмеження соціально-екологічні....
- ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
- ВАДІ Екологія – охорона природи ВАДІ, вади, уади, уед – сухі, зі стрімкими схилами долини, які зрідка заповнюються водою. Характерні для пустельних (аридних) ділянок Аравійського півострова і Пн. Америки. В. пустель Середньої Азії називають узбоями. В. вважаються реліктовими долинами річок, які утворилися в минулі, більш вологі періоди. Див. також Аройо....
- ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп. діяльність, проводяться лісовідновні роботи....
- РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах....
- ВПЛИВ АДИТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АДИТИВНИЙ – сукупний вплив на природу кількох забруднювальних речовин хім. чи фіз. походження....
- ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
- НОРМА СТОКУ Екологія – охорона природи НОРМА СТОКУ – середня величина стоку за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць і т. д.), яку обчислюють за багаторічними спостереженнями. Н. с. є однією з основних характеристик фіз. – геогр. умов річкового басейну. Норма річного стоку окремих великих річок земної кулі становить: для Амазонки – 3800 км3, Гангу – 1200 […]...
- ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПІЧНИЙ – прямий, безпосередній вплив людини на природні об’єкти....
- БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
- ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
- ДНО ОКЕАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ДНО ОКЕАНІЧНЕ – поверхня літосфери, вкрита водами Світового океану. За відсутності “гранітної” оболонки підстилається базальтами, тобто над Д. о. не відбувається гранітизація крихких осадових товщ. Д. о. поділяють на материкову мілину, материковий ухил (перехідну зону від материка до океану), ложе океану та серединно-океанічні хребти....
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
- ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на геол. середовище та зворотний вплив зміненого середовища на довкілля....
- АНЕМОСКОП Екологія – охорона природи АНЕМОСКОП – прилад, що фіксує наявність вітру певного напрямку....
- ЕРЕМОФІТИ Екологія – охорона природи ЕРЕМОФІТИ – рослини пустель, що мають різко виражені ксероморфні властивості....
- АНЕМОГРАФ Екологія – охорона природи АНЕМОГРАФ – прилад для безперервного авт. записування швидкості і напрямку (румба) вітру....
- КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ – основні матер.-енерг. складові екол. систем – енергія, газовий склад, вода, субстрат, організми (продуценти, консументи і редуценти)....
- ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
- БРІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БРІОЛОГІЯ – розділ ботаніки, який всебічно вивчає мохи та мохоподібні. Значний внесок у розвиток Б. зробили укр. учені Д. К. Зеров (1895- 1971) та А. С. Лазаренко (1901-1979)....
- ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
- ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
- ШКАЛА ХВИЛЮВАННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ХВИЛЮВАННЯ ВОДИ – градація окомірної оцінки водної поверхні під час вітру різної сили. Найчастіше застосовують шкали висоти хвиль та стану водної поверхні (обидві шкали мають амплітуду від 0 до 9 балів)....
- ШКВАЛ Екологія – охорона природи ШКВАЛ – раптовий, короткочасний, швидкий вітер зі зміною напрямку, який найчастіше буває під час грози....
- МАГНІТОСФЕРА Екологія – охорона природи МАГНІТОСФЕРА – зона прояву магн. властивостей косм. тіла. Будова та властивості М. важливі для життя на Землі (М. затримує частинки високої енергії, що надходять з космосу) та косм. досліджень. Існує гіпотеза про можливий вплив госп. діяльності людини на М. Землі....
- МІКРОКОСМ Екологія – охорона природи МІКРОКОСМ – 1) екосистема, вкрай обмежена за своєю протяжністю, мікроекосистема (нерідко мається на увазі штучна). Широко використовується для моделювання великих екосистем; 2) образний вислів для позначення “світу” окремої піщинки, краплини, атола тощо (дослівно “мініатюрний світ”)....
- ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ШКІДЛИВИЙ – 1) виробничий чинник, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травм чи до різкого погіршення здоров’я; 2) будь-який вплив, не бажаний для людини....
- ПІДЛІСОК Екологія – охорона природи ПІДЛІСОК – чагарники та частина дерев, що не досягають висоти верхніх ярусів ліс. угруповання і не входять до складу домінуючого деревного пологу (ялівець, бересклет, ліщина тощо)....
- ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
- АНТИМУСОН Екологія – охорона природи АНТИМУСОН – гадане перенесення повітря у верхніх шарах тропосфери над мусонним перенесенням його у зворотному напрямку....
- СЕРІЯ Екологія – охорона природи СЕРІЯ – сукупність рослинних угруповань, що змінюють одне одного в часі та послідовно розвиваються на даній ділянці в напрямку до клімаксу....