Хуліганство – умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виявляють явну неповагу до суспільства. X. посягає на громадський порядок. Кримінально карне X. поділяється на просте (ч. І ст. 206 КК), злісне (ч. 2 ст. 206 КК) та особливо злісне (ч. З ст. 206 КК). Ст. 173 КАП України передбачає адміністративну відповідальність за дрібне X. (нецензурна лайка у громадських місцях, образливе присікування до громадян тощо). Просте X. може становити такі дії, як нанесення побоїв, легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я, пошкодження або знищення майна
без обтяжуючих обставин тощо. Перша ознака злісного X.- винятковий цинізм. Пленум Верховного Суду України у Постанові від 28.VI.1991 “Про судову практику в справах про хуліганство” дав роз’яснення, що хуліганством, яке відзначалося винятковим цинізмом, можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводилися демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які перебувають у безпорадному стані, та ін. Друга ознака злісного X.- особлива зухвалість. Пленум Верховного Суду України у тій самій постанові роз’яснив, що особлива зухвалість
може полягати у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанні над особою, яке тривалий час і вперто не припинялось або було пов’язане із знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи громадського транспорту та ін. Учинення із хуліганських спонукань умисного тяжкого тілесного ушкодження, умисного знищення або пошкодження майна при обтяжуючих обставинах кваліфікується за сукупністю злочинів (ч. 2 ст. 206 та ч. 2 ст. 101 КК або ч. 2 ст. 206 та ч. 2 або ч. 3 ст. 89 чи ч. 2 ст. 145 КК). Третя ознака злісного X.- це опір представникові влади чи громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які присікають хуліганські дії. Опір, учинений щодо особи, яка присікає хуліганські дії, кваліфікується ч. 2 ст. 206 КК України. Якщо опір учинено після припинення хуліганських дій, в тому числі і у зв’язку з затриманням винної особи, то він не розглядається як ознака злісного X. і підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів (наприклад, ст. 206 і ст. 188 КК). Якщо опір особам, які охороняють громадський порядок або присікають X., супроводжувався насильством і вчиненням тяжчого за X. злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів (ч. 2 ст. 206 і ст. 101 або ч. 2 ст. 189 або ст. 190і КК). Четверта ознака злісного X.- наявність минулої судимості за X., якщо її не знято і не погашено у встановленому законом порядку. Особливо злісне X. має місце годі, коли хуліганські дії вчинено із застосуванням чи із спробою застосування вогнепальної зброї або ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а також інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень. Пленум Верховного Суду України у згаданій постанові роз’яснив, що спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень слід визнати такі предмети, які були пристосовані винним з цією метою заздалегідь або під час учинення хуліганських дій, а також предмети, які хоч і не піддавалися будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для цієї мети. За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення, такі спеціальні засоби, як гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можна заподіяти тілесні ушкодження, відповідно до ч. З ст. 206 КК можуть бути визнані предметами, спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень. Застосування чи спроба застосування предметів, знайдених на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, не можуть бути підставою для кваліфікації дій за ч. З ст. 206 КК. Суб’єктом простого X. є особа, яка досягла 16 років, а злісного й особливо злісного X.- особа, яка досягла 14 років.
Loading...