Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Хвороботворні бактерії

Хвороботворні бактерії

Розділ 4. БАКТЕРІЇ

Тема 9. БАКТЕРІЇ

58. Хвороботворні бактерії

Хвороба – це порушення нормальної життєдіяльності організму, у результаті чого знижуються його пристосувальні можливості.

Біологічний словник

Відомо, що повітря в місцях великого скупчення людей насичене бактеріями. Наприклад, у 1 м3 непровітреного шкільного класу міститься близько 300 000 бактерій. У чистому ж повітрі, особливо в природних умовах, їх значно менше. Чому? Запропонуйте дослід, який зміг би довести існування бактерій у повітрі.

class=""/>

Іл. 58.1. Хвороботворні бактерії (збільшено):

1 – черевнотифозна паличка;2 – картопляна паличка: З – бацила правця; 4 – сибіркова паличка; 5 – дифтерійна паличка; 6 – холерний вібріон; 7 – спірохета поворотного тифу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Хвороботворні бактерії спричинюють захворювання людини, тварин і рослин. Ці бактерії пристосувалися до паразитичного способу живлення в тканинах організму хазяїна чи па його зовнішніх покривах. Вони здатні утворювати отруйні речовини, швидко розмножуватися, формувати цисти, як і всі інші бактерії. Хвороботворні бактерії паразитують в організмі тварин

і людини. Потрапляючи в організм хазяїна, вони викликають різноманітні захворювання (іл. 58.1). Найпоширенішими та найнебезпечнішими бактеріальними хворобами людини є туберкульоз (збудник – туберкульозна паличка), правець (збудник – клостридій), холера (збудник – холерний вібріон) тощо.

Профілактика бактеріальних захворювань спрямована на те, щоб завадити хвороботворним бактеріям потрапити в організм (наприклад марлеві пов’язки), ізолювати джерело збудників, підвищити опірність організму проти них. Для боротьби з хвороботворними бактеріями людина використовує антибіотики, високу температуру, ультрафіолетові промені, хімічні сполуки, які вбивають бактерії. Ефективні також профілактичні щеплення.

Які ж загальні особливості хвороботворних бактерій?

Хвороботворность більшості бактерій зумовлюється їхньою здатністю утворювати отруйні речовини – токсини, після проникнення бактерії в живу клітину (іл. 58.2). До бактерій, яким властива найбільша здатність виділяти отрути, відносять збудників правця, дифтерії, ботулізму, гангрени, чуми тощо. Хвороботворні бактерії можуть передаватися різними способами: 1) контактно-побутовим шляхом, коли захворювання передається безпосередньо від людини до людини або через предмети, що оточують хворого; 2) повітряно – крапельним шляхом, коли збудники передаються через крапельки слини, що потрапляють у повітря при чханні, кашлю (наприклад туберкульоз, кашлюк); 3) через воду (наприклад збудники холери); 4) через заражені харчові продукти (наприклад, через немиті овочі передаються збудники дизентерії); 5) через укуси кровосисних комах (наприклад воші переносять збудника висипного тифу); 6) через грунт (наприклад правець). Хвороботворні бактерії розмножуються дуже швидко. Якщо в організм людини потрапить одна бактеріальна клітина і знайде сприятливі умови для поділу, то вже за 12 годин таких клітин може виявитися кілька мільярдів. Цисти – “спори” хвороботворних бактерій можуть переносити несприятливі умови тривалий час. Наприклад, спори сибірки можуть зберігатися в грунті десятки років. Хвороботворні бактерії можуть жити в безкисневому середовищі (анаеробні бактерії) та в середовищі, що містить кисень (аеробні бактерії). Отже, загальними особливостями хвороботворних бактерій є здатність утворювати отруйні речовини, різні способи проникнення в організм, швидке розмноження, утворення цист, які можуть дуже довго зберігати здатність до відновлення процесів життєдіяльності.

Чим зумовлена різноманітність хвороботворних бактерій?

До хвороботворних бактерій належить багато видів. У людини бактерії спричинюють такі захворювання, як дифтерія, дизентерія, тиф та інші, у тварин – сибірку, бруцельоз тощо. Відомо понад 300 видів бактерій, які здатні викликати захворювання в рослин, такі, як чорна плямистість помідорів, м’яка гниль цибулі, побуріння плодів абрикосів тощо (іл. 58.3). Наявність хвороботворних бактерій у повітрі, воді чи грунті залежить від багатьох причин (від пори року, географічної зони, характеру рослинності, забрудненості пилом тощо). Більше всього різних бактерій у закритих приміщеннях. Багато видів бактерій існують на покривах, у травній і дихальній системах людини й тварин (іл. 58.4). Особливо багато хвороботворних бактерій буває на шкірі людини, якщо вона не дотримується правил гігієни. Є серед хвороботворних бактерій і такі, що допомагають людині в боротьбі зі шкідниками. Так, деякі види бацил викликають захворювання личинок шкідливих комах. Оскільки для хребетних тварин і людини ці бактерії є безпечними, їх застосовують для захисту лісів, садів, виноградників, городів від личинок колорадського жука, сибірського шовкопряда, капустяного метелика тощо. Отже, різноманітність хвороботворних бактерій зумовлена різноманітністю організмів, у яких вони паразитують.

Іл. 58.2. Проникнення хвороботворної бактерії в клітину

Іл. 58.3. Бактеріальні хвороби рослин: 1 гниль цибулі; 2 – парта картоплі; З – плямистість плодів і коренів

Які є заходи профілактики захворювань, що спричинюються хвороботворними бактеріями?

Для профілактики бактеріальних хвороб вживають різні системи заходів. Одна з найдавніших – ізоляція хворих і карантин. Хворих відокремлюють від здорових людей до моменту одужання, щоб запобігти поширенню збудників. Під час карантину ізолюють здорових людей, які контактували із хворими й могли заразитися від них. Таких людей ізолюють, щоб запобігти подальшому поширенню хвороби. Друга система заходів спрямована на розрив механізму передачі хвороби. Наприклад, для розриву крапельного шляху передачі можна використати марлеві пов’язки, а для того щоб запобігти передаванню збудника через воду – її слід знезаразити. Знижують вірогідність хвороб і такі заходи, як кип’ятіння питної води, правильна обробка харчових продуктів, дотримування правил особистої гігієни (мити руки перед вживанням їжі, тримати тіло в чистоті тощо). Третя система заходів спрямована па вироблення несприйнятливості людини до бактеріальних хвороб. Для цього роблять щеплення (наприклад проти дифтерії), вживають вітаміни, які підвищують стійкість організму тощо.

Бактеріальні хвороби часто супроводжуються підвищенням температури, погіршенням самопочуття. Вони потребують негайного лікування. Несвоєчасне звернення до лікаря та недотримання його порад може призвести до смерті хворого. Бактеріальні захворювання лікують за допомогою антибіотиків та інших лікарських засобів. Боротьба із хвороботворними бактеріями здійснюється різними способами: стерилізацією, пастеризацією, дезінфекцією тощо. Стерилізація це процес повного знищення бактерій та їхніх спор під дією температури понад 100 С, а також ультрафіолетових променів, ультразвуку тощо. Пастеризація – кількаразове нагрівання продукту до температури 60-70 С. Її запровадив видатний французький мікробіолог Луї Пастер, па честь якого вона й названа. Дезінфекція спрямована на знищення хвороботворних бактерій хімічними речовинами – формаліном, спиртом, хлорним вапном тощо. Отже, основними заходами профілактики бактеріальних хвороб є ізоляція хворих, розрив механізму передачі хвороби та вироблення несприйнятливості до хвороби.