Головна ⇒ 📌Історія ⇒ ЯК ВІДБУВАЛОСЯ СТАНОВЛЕННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСА

ЯК ВІДБУВАЛОСЯ СТАНОВЛЕННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСА

Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ* ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

§ 31. ЯК ВІДБУВАЛОСЯ СТАНОВЛЕННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСА

1. ОБЄДНАННЯ АТТИКИ

За легендою, мешканців Аттики об’єднав у єдину афінську громаду герой Тесей. Ставши царем Афін, він звернувся до мешканців Аттики із закликом: “Прийдіть сюди всі народи”. Відвідавши кожну общину, Тесей пообіцяв захищати їхні права та привілеї.

Як виглядали Афіни? Зробіть припущення, чому об’єднання Аттики відбулося саме навколо цього міста-держави.

На

півночі Греції розташована гірська область – Аттика. Найбільше її місто – Афіни – міститеся у центрі широкої рівнини за 5 км від моря.

Для захисту від ворожих нападів у центрі міста на високому пагорбі було споруджено акрополь – укріплену фортецю, де зосередилися головні храми, скарбниця міста. Неподалік від нього була розташована торгова площа – агора.

Визначте, які частини міста Афіни ви бачите на ілюстрації

Афіни (реконструкція Лео фон Кленце)

Оскільки місто виникло не на самому узбережжі, на березі бухти збудували порт Пірей, що з’єднувався з Афінами

коридором із двох стін завдовжки 5-6 км. Тут на кораблі вантажили вироби

Афінських гончарів, ремісників, амфори з вином та олією. Кораблі з інших р;раїв привозили до Афін хліб, худобу, деревину, рабів. Поблизу порту Пірей також будували та ремонтували кораблі.

На основі ілюстрацій опишіть порт Пірей.

Порт Пірей (малюнок-реконструкція)

Схема порту Пірей: Афіни, Фазерська затока, Пірейський півострів, три бухти порту Пірей (1, 2,3)

Мешканці Аттирси в разі небезпеки шукали притулку за міцними мурами Афін. З посиленням афінської общини всі інші були або підкорені нею, або добровільно приєдналися за угодою. У VІІI ст. до н. е. в Аттиці утворилася держава – Афінський поліс.

2. РЕФОРМИ СОЛОНА

Чому загострилося протистояння демосу й аристократії? У чому полягала сутність реформ Солона?

Панівне становище в управлінні полісом мали аристократи. Основним органом влади був ареопаг, що складався з представників родової знаті. Аристократи керували і судом. До того ж, родова знать володіла кращими землями. Селяни бідніли, ставали боржниками, згодом перетворюючись на рабів.

Утім, у VIII-VII ст. до н. е. певна частина демосу – купці, власники майстерень і кораблів, заможні селяни – розбагатіла. Тепер вони прагнули брати участь в управлінні полісом, проте були позбавлені цього права. Саме вони розгорнули й очолили боротьбу демосу з аристократією.

У розпал смути громадяни звернулися до афінського політика Солона, відомого своєю вченістю, життєвим досвідом і справедливістю. У 594 р. до н. е. Солон здійснив кілька реформ. Насамперед він скасував борги афінян і заборонив боргове рабство. Земельні ділянки повернули боржникам. Афіняни, які потрапили в рабство за борги, отримали свободу. Громадяни, продані у рабство в чужі країни, викупалися державним коштом. Віднині жоден афінянин не міг бути рабом!

Солон

Усі чоловіки, уродженці Аттики, вважалися громадянами Афінського поліса. Солон увів поділ громадян на чотири розряди – найбагатші, заможні, середнього достатку і бідняки – залежно від розміру їхнього майна і прибутків.

Громадяни різних розрядів мали різні права та виконували різні обов’язки перед державою.

Реформи торкнулися й управління афінським полісом. Усі громадяни-чоловіки, які досягли 20-річного віку, мали право брати участь у народних зборах, що відтепер збиралися регулярно. Було запроваджено також суд присяжних, членів якого щороку обирали за жеребом.

Перетворення, що їх здійснив Солон в афінському суспільстві, переорієнтували Афіни на шлях розвитку демократії.

Демократія (від грецького demos – народ і cratos – влада) – форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та особистою свободою громадян. Основними ознаками демократії є: 1) можливість обирати до органів влади народних представників і періодично змінювати їх; 2) рівноправність громадян; 3) підпорядкування меншості більшості у прийнятті рішень та їх виконанні; 4) виборність основних державних органів влади.

Розкажіть, хто бере участь у народних зборах, зображених на ілюстрації.

3. ТИРАНІЯ В АФІНАХ

Поміркуйте, чому більшість афінян підтримали тирана.

Минуло 20 років від початку правління Солона, і в Афінах знову почалися смути. Родич Солона, полководець Пісістрат, у 560 р. до н. е. захопив владу і став правити в Афінах одноосібно, силою забезпечивши в афінському полісі мир і злагоду. Так в Афінах було всталовлено тиранію.

Землі аристократів, які залишили країну, розподілили між селянами. Для них тиран запровадив податок (десяту частину врожаю), чим збагатив державну казну.

Пісістрат намагався сприяти розвитку землеробства, ремесел, торгівлі, кораблебудування. Він розпочав велике будівництво в Афінах: за його наказом споруджувалися храми, шляхи та водогони. До міста запрошували ся знамениті художники і поети, були записані “Іліада” та “Одіссея”, які до того часу передавались усно. Власне, саме в період правління Пісістрата Афіни перетворилися на культурний центр Греції. Відтоді бере початок і їхня морська могутність,

4. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСА

Назвіть основні перетворення, що їх запровадив Клісфен.

Тиранію було повалено невдовзі після смерті Пісістрата (оскільки його спадкоємці правили жорстоко) і першим архонтом було обрано законодавця Клісфена. Усю територію Афінської держави він поділив на 10 округів, кожний із яких складався із трьох рівних частин – приморської, сільської та міської. Громадянство тепер визначалося належністю не до роду, а до певного округа. Раніше території країни поділялися за родовою ознакою, тому родова знать була сильною. Цією реформою Клісфен немов “перемішав” громадян і дав усім їм однакові права. Таким чином вплив родової знаті в управлінні державою було зменшено.

Клісфен

Усі громадяни тепер вважалися рівними незалежно від майнового стану: навіть бідняки могли обіймати будь-які державні посади. Так в Афінах влада знову опинилась у руках народу.

Завдяки реформам, проведеним Солоном і Клісфеном, афінська община з аристократичної перетворилась на демократичну. Визначальною рисою Афінського поліса стала гарантована свобода його громадян. Відтепер кожен з них мав право брати участь в управлінні державою. Проте демократія була обмеженою. Раби та метеки – люди з інших країн, які жили й працювали в Афінах, – не мали громадянських прав. Не допускались до управління країною і жінки.

Перевірте засвоєне на уроці

1. Якими були склад та становище різних груп населення Аттики у VIII-VII ст. до н. е.?

2. У чому, на вашу думку, головна заслуга Солона й Клісфена перед афінянами?

3. Дайте оцінку реформам Солона з позицій демосу й аристократів.

4. Установивши нові закони в афінському полісі, Солон сказав: “Важко у великих справах відразу всім догодити”. Як ви розумієте ці слова?

5. Які права мали громадяни Афін? Із чим були пов’язані їхні обов’язки?

6. Яким було значення реформ Клісфена? Чому його називають “батьком демократії”?

Домашнє завдання

1. Вправи з “історичної математики”:

А) У якому столітті були проведені реформи Солона? У якому тисячолітті?

Б) Що було раніше: правління Цінь Шихуанді в Китаї чи тиранія Пісістрата в Греції? На скільки раніше?

2. Порівняйте державний устрій в Афінах і Стародавньому Єгипті. Що було подібного, а що – відмінного?

3. Чому слово “тиран” нині набуло негативного значення?

Готуємося до практичного заняття

Пригадайте, що вам відомо про історію Спарти. Де ви чули про спартанців? Які художні фільми, присвячені цій державі, ви дивилися? Чим вони вам запам’яталися?