ЯПОНІЯ
Розділ 2. Регіони і країни світу.
Тема 2. Країни Азії
§36. ЯПОНІЯ
Загальні відомості про країну. Японія займає площу 372,2 тис. км2, кількість населення – 127,6 млн осіб. Столиця – місто Токіо, в якому мешкає понад 36 млн осіб (мал. 101). Офіційна мова – японська, але більшість японців добре володіє англійською мовою. Грошова одиниця – японська єна. Країна поділяється на 46 префектур та губернаторство. Японія – конституційна монархія, проте імператор є тільки символом нації і реальною владою не володіє. Давня назва Японії – Ніппон,
Географічне положення. Японія розташована в Східній Азії на чотирьох великих островах (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю) і майже чотирьох тисячах дрібних островів, які омиваються водами Тихого океану та його морями – Охотським, Японським, Східнокитайським. Найближче до Японії розташовані Курильські острови Росії та Південна Корея, яка відділена від Японських островів Корейською протокою.
Природні умови і ресурси. Головна особливість природи Японії – море. Воно оточує
Мал. 101. Токіо – столиця Японії
Мал. 102. Фудзіяма і квітуча сакура – візитівки Японії
Найвища точка – гора Фудзіяма (3776 м) (мал. 102). Територія країни сейсмічно активна. У країні налічують 150 вулканів, 15 з яких є діючими. Спостерігається часта повторюваність цунамі та тайфунів. Усе це ускладнює життєдіяльність населення* Клімат Японії переважно мусонний, на півночі – помірний, на півдні – субтропічний. Суттєвий зігріваючий вплив на клімат Японії здійснюють морські течії Куросіо та Цусімська. В Японії багато коротких повноводних, переважно гірських, річок.
Особливості народів і націй
Існує багато традицій, яких дотримуються японці. Вони живуть, зазвичай, скромно у своєрідних будинках з розсувними дверима та стінами, в так званих кімнатах-капсулах, сплять на солом’яних матах – татамі, обов’язково відвідують пагоди – буддійські храми, побудовані в японському стилі з чотирискатними дахами, хоча здебільшого японці є стихійними атеїстами. Всі вони дотримуються традиційних норм поведінки: поклоняються горі Фудзіяма, фанатично люблять природу, а отже, часто ведуть спостереження в національних садах, дотримуються чайної церемонії, складають ікебани, носять кімоно, серйозно займаються бойовими мистецтвами – дзюдо, кендо, боротьбою сумо. Серед національних квітучих дерев Японії особливо привабливими є вишня сакура і слива, які рано зацвітають і символізують прихід весни і відродження всього живого (мал. 102). У квітні зацвітає азалія, у травні – півонія. У листопаді на островах зацвітають хризантеми – національна квітка Японії, яких тут створено велику кількість сортів. На честь квітів у Японії проводять тематичні фестивалі.
На території країни переважають лісові ландшафти, третина яких штучно посаджена. Острівний розвиток території сприяв збереженню тут ендемічних видів рослин і тварин. Японці значну увагу приділяють охороні природи. Свідченням цього є близько 30 національних парків і
Державних заповідників, багато парків місцевого значення (мал. 103) і понад 2 тис. мисливських заказників. На острівному шельфі діє понад 40 підводних національних парків.
Японія бідна на мінерально-сировинні ресурси, тому вони не можуть слугувати основою економічного розвитку. Більш як на 80 % країна залежить від імпорту енергоносіїв і сировини. Дуже обмежені земельні ресурси країни, обробляється лише 14 % всієї площі. Проте окремими корисними копалинами Японія володіє, зокрема незначними покладами вугілля, природного газу, сірки, залізної, цинкової та мідної руд. Дефіцит землі певною мірою компенсується ресурсами океану, яким країна оточена з усіх боків.
Народонаселення і культура. Японія – однонаціональна країна, тут японці становлять 99 % населення. Серед інших національностей є корейці, що потрапили на японські острови як дешева робоча сила, та корінне населення айни на о. Хоккайдо, яке значно асимілювалося. Японія має нині найбільший у світі показник очікуваної тривалості життя – 83 роки. Державними релігіями є буддизм (з X ст.) та синтоїзм.
Переважна більшість японців – міські жителі, що живуть у перенаселених містах – мегалополісах. Близько 70 % японців працюють за наймом, що гарантує їм пенсійне забезпечення і захищає певним чином від безробіття.
Прогноз
У Японії відсутній природний приріст населення (0 %). Низька народжуваність і рекордна тривалість життя можуть перетворити Японію на країну людей похилого віку. До 2025 р. очікується зменшення чисельності населення на 7 млн осіб. А частка працездатного населення зменшиться з 57 % до 45 %. Для того аби забезпечити мінімальний приріст ВВП, Японії потрібно буде залучати щорічно до 100 тис. мігрантів. Отже, глобальний ринок трудових ресурсів уже нині є серйозною проблемою для країни.
Мал. 103. Типовий японський парк
Господарство. Японія – одна з найрозвинутіших держав світу. Частка країни у світовому ВВП становить близько 8 %, а у світовому промисловому виробництві – 12 %. Чинниками, які визначають економічній розвиток Японії та оригінальність її економічної моделі, є історичні умови розвитку, рішучість у проведенні економічних реформ та їхня ефективність, специфіка соціальних відносин, які встановилися всередині країни між урядом, бізнесом і рештою населення.
Модель сучасного господарства Японії є корпоративно-ієрархічною. Вона характеризується активною участю держави в економічних процесах. Відносини між державою та бізнесом будуються на принципах співробітництва, трудової етики, переваги високих технологій, пріоритетності освіти над оборонним комплексом, проте існують проблеми державного управління.
Проблема
Як вважають експерти, значний вплив з боку держави на регулювання попиту і пропозиції, виражений централізм у вирішенні окремих господарських питань, певна інформаційна закритість є гострою проблемою Японії. Як можна обмежити функції держави в економіці Японії? Сформулюйте свої пропозиції, користуючись додатковою інформацією.
Японія має розвинену сферу послуг, в якій створюється до 63 % ВВП, а основними її компонентами є торгівля, транспорт, телекомунікації, банківська сфера, туризм та ін. Це свідчить про постіндустріальний етап розвитку країни. Добре і широко в країні розвиваються фінансова і торгова інфраструктура, а морський флот за тоннажем посідає друге місце у світі. Про стабільність банківської сфери говорить той факт, що японська єна є однією з найбільш стійких валют світу. Ця грошова одиниця має стабільні позиції в країнах Східної Азії, для яких Японія надає кредити переважно у своїй національній валюті. А столиця Японії Токіо є найбільшим в Азійсько-Тихоокеанському регіоні валютно-фінансовим центром, проте поступається іншим світовим центрам, як-от Нью-Йорк і Лондон.
Японія є однією з потужних туристичних країн свого регіону, хоча японці й самі дуже люблять подорожувати. Тут розвиваються різні види туризму, а особливо діловий, пізнавальний і рекреаційний.
Промисловість Японії є добре розвинутою галуззю економіки (виробляє до 35 % ВВП країни). Вона представлена переважно наукоємними галузями, які базуються на новітніх технологіях виробництва.
Реалії сьогодення
Науково-технічні досягнення Японії. Вони відомі в усьому світі, оскільки в експорті японських товарів понад 80 % становлять товари високих і середніх технологій. За індексом технологічних досягнень Японія посідає четверте місце у світі після Фінляндії, США та Швеції. Країна посідає перше місце у світі за кількістю виданих патентів (понад мільйон осіб), випереджаючи США – у 3,4, ФРН – у 4,2, а Австралію – у 13,3 разу. 57 % промислових роботів світу виробляється саме в Японії.
Основними галузями промисловості є машинобудування (автомобілебудування, суднобудування, виробництво електронної техніки), чорна металургія, хімічна промисловість. Японія перебуває серед світових лідерів за виробництвом чорних металів, електроенергії, автомобілів, суден і комп’ютерної техніки (на її частку припадає 50 % світового виробництва суден, до 20 % телевізорів, побутової техніки). Серед найбільших світових промислових корпорацій багато і японських, які виділяються значними обсягами та якістю виробництва продукції.
Провідні підприємства
Японські промислові лідери. “Тойота”, “Ніссан”, “Хонда”, “Соні”, “Тошиба” – усі ці назви об’єднує одне – вони є провідними японськими компаніями в автомобільній та електротехнічній галузях промисловості. Проте, незважаючи на явні успіхи у виробництві і збуті своєї продукції, ці фірми мають загалом невисокий рейтинг за рівнем транснаціоналізації, тобто за часткою зарубіжних активів у загальних активах компанії, часткою зарубіжних продажів у загальному обсязі продажів компаній та часткою зайнятих на закордонних підприємствах компаній від загальної кількості їхнього персоналу. Тому в останнє десятиріччя більшість японських фірм закривали заводи у своїй країні і переводили їх до Європи, США та в окремі країни Азії. Серед таких компаній “Міцубісі Мотор”, “Фудзі”, “Команцу” та ін.
Сільське господарство відіграє також значну роль у господарстві країни, хоча частка сільськогосподарської продукції у створенні ВВП нині знизилася до 2 %. Основою сільськогосподарського виробництва залишаються дрібні селянські господарства. Тому ця галузь господарства отримує великі субсидії від держави і перебуває під її опікою. В Японії розвинене зернове господарство, зокрема вирощування рису, що має найвищу у світі врожайність. Крім того, тут вирощують різноманітні овочі та фрукти, цукрові буряки, розводять свиней, велику рогату худобу, займаються птахівництвом. Забезпечуючи себе рисом, Японія загалом належить до імпортоорієнтованих країн щодо продуктів харчування (понад 30 % їх становить імпорт).
Перебуваючи в ранзі морської держави, Японія посідає провідне місце у світі щодо вилову риби (близько 12 млн т щорічно). Японці вправно продукують аквакультуру – успішно перетворюють певні ділянки моря в інтенсивні центри вирощування водоростей, розведення риб і молюсків.
Зовнішньоекономічна діяльність. Сучасна Японія має розширену структуру зовнішньоекономічних зв’язків. Географічним пріоритетом у зовнішній торгівлі для Японії є насамперед країни Азійсько – Тихоокеанського регіону. Вони є як джерелом сировини, так і ринком збуту готової продукції. Найбільшими партнерами за експортом (понад
50 % ) є країни Східної Азії – Китай, Південна Корея, Китайська республіка Тайвань і особливий район Гонконг, а також СІНА. Основною продукцією, що вивозиться, є транспортні засоби, напівпровідникові прилади, автомобілі, хімікати, риба та рибопродукти. Японський імпорт складається переважно з палива, різних руд, продуктів харчування, окремих хімікатів, цивільних літаків, тканин тощо. Основними партнерами з імпорту є ті самі країни та Австралія.
Значно розширилася останніми роками інвестиційна діяльність Японії. Понад 20 % японських інвестицій спрямовується до країн Азії, близько 15 % – до країн ЄС, 9 % – до Латинської Америки, а понад 40 % – припадає на США.
Японія є ініціатором проекту “АСЕАН плюс 3”, який спрямований на створення потужного інтеграційного об’єднання в Азійсько – Тихоокеанському регіоні між країнами – членами АСЕАН та Японією, Південною Кореєю і Китаєм. Головна мета проекту, з одного боку, це подальший потужний розвиток регіону, а з іншого – посилення конкуренції з такими організаціями, як ЄС і НАФТА.
Нині Україна не має значних економічних стосунків з Японією. Це пояснюється як географічною віддаленістю країн, так і інвестиційною непривабливістю нашої країни. Проте як Україна, так і Японія шукають шляхи зближення. Так, упродовж наступних десяти років будуть реалізовуватися дослідницькі проекти в межах ЧАЕС. Також з’явилися нові можливості залучення в українську економіку пільгових кредитів з Японії та вигідних інвестицій. Крім того, японські фірми беруть участь у розбудові транспортної інфраструктури України. Закладені проекти з будівництва українських супутників і ракетоносіїв для Японії. Співпрацюють країни на спільному підприємстві з виробництва автобусів “Богдан”.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Японія – це острівна, однонаціональна, постіндустріальна високорозвинута країна світу.
Господарство Японії залежить від імпортних енергоносіїв, сировини та продуктів харчування. У Японії 63 % ВВП створюється сферою послуг, 35 % – промисловістю, лише 2 % – сільським господарством.
У структурі промисловості країни переважають наукоємні галузі.
Японія посідає провідне місце у світі щодо вилову риби.
Основними зовнішньоекономічними партнерами Японії є країни Азійсько – Тихоокеанського регіону та США.