ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (МУДРИЙ)
Культурологічний словник
ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (МУДРИЙ) (978-1054) – київський князь з 1019 р., батько, зокрема, Ізяслава, Святослава, Всеволода, Анни; замолоду намісник батька, Володимира Святославина, у Ростові, згодом у Новгороді. Після смерті Володимира (1015 р.) боровся за престол з братом Святополком, відвоював Червенські міста у Польщі, розгромив печенігів (1036 р.). Зміцнив міжнародні зв’язки Русі за допомогою династичних шлюбів: був одружений з дочкою шведського короля Улофа Шетконунга, видав сестру за польського князя Казимира І відновителя, дочок за королів французького Генріха І Капета, норвезького Гаральда Ш Гардраде, угорського Антраша. Уклав перший на Русі збірник законів “Руська правда”. За його правління почалося літописання, збудовано Софійський собор, Золоті ворота у Києві.
Related posts:
- Ярослав Мудрий Політологічний словник Ярослав Мудрий (бл. 978 – 1054) – державний діяч, Великий князь Київський, син Володимира Святославича, який охрестив Київську Русь. Був намісником у Ростові, князював у Новгороді. Після смерті батька Ярослав веде боротьбу за Київський престол і в 1019р., після перемоги над братом Святополком (Окаянним), став князем Київським. За сорокарічне князювання багато зробив для […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
- ЯРОСЛАВ МУДРИИ, КУЛЬТУРНИИ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ЯРОСЛАВ МУДРИИ І КУЛЬТУРНИИ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019-1054 рр.), прозваний Мудрим, який єдиновладно правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв’язки із західноєвропейськими володарями. Зокрема, він […]...
- СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО Культурологічний словник СКОМОРОХ, СКОМОРОСТВО – 1) За часів Київської Русі – блазень, мандрівний середньовічний актор при дворі князя, монарха, що розважав господаря та його гостей різними витівками, жартами, удаючи із себе дурника, штукаря. 2) Заняття, професія скомороха....
- ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ Культурологічний словник ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ – прийняття християнства наприкінці Х ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався задовго до правління київського князя Володимира Святославовича і тривав багато десятиліть після нього. Серед панівних верств християнство поширилося вже в середині ІХ ст. У […]...
- ТАНЧЕР Віктор Володимирович Соціологія короткий енциклопедичний словник ТАНЧЕР Віктор Володимирович (1943, м. Сизрань, Росія) – укр. соціолог, політолог, спеціаліст у галузі сучасної соціол. теорії. Д-р філос. наук, проф. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Працює зав. відділу історії та теорії соціології Ін-ту соціології HAH України. Сфера наук, інтересів: сучасна сощол. теорія, історія вітчизняної та […]...
- Скандинавські країни у XII-XV ст ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ § 12. Європа ІХ – ХІ ст. походи норманів 5. Скандинавські країни у XII-XV ст. Починаючи з XII ст., населення Північної Європи швидко збільшувалося. Із припиненням походів вікінгів головним джерелом прибутків знаті стає сільське господарство, тому вона починає активно привласнювати землю. Частина вільних селян опинилася в поземельній залежності. Селянам землю роздавали […]...
- Нобелівська премія з економіки Нобелівська премія з економіки – повна назва “Премія Шведського банку пам’яті Альфреда Нобеля в галузі економічних наук”. Заснована 1968 з ініціативи Шведського банку на честь 300-річчя його заснування. Н. п. з е. нагороджують за найвидатніші досягнення в економічній науці; вручає Ті король Швеції в концертному залі Стокгольмської філармонії. Імена лауреатів оголошують у день народження А. […]...
- ЛІТОПИС Культурологічний словник ЛІТОПИС – 1) Хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. 2) Визначний історичний твір князівської Русі, писаний як хроніка (щорічні записи, аннали)....
- СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і т. д. У добу Київської Русі – це ікони....
- ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО Культурологічний словник ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО – день пам’яті чотирьох римлянок, замучених нібито римським імператором Адріаном у ІІ ст. за те, що вони прийняли християнство і відмовилися на суді зректися від своєї нової віри “без всякої боязні”. Дочки Софії, які одержали свої імена у відповідності з трьома християнськими чеснотами, зазнали страшних знущань, але […]...
- ПЛІНФА Культурологічний словник ПЛІНФА (грец.) – широка й пласка обпалена цегла – будівельний матеріал, що його використовували у візантійському зодчестві, а також у Київській Русі (на спорудженні Софійського собору, церкви Спаса на Берестові та ін.)....
- “ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ” Культурологічний словник “ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ” (“криваве весілля”) – таку назву дістала кривава розправа, яку провели в Парижі вночі 24 серпня 1572 р. під час святкування св. Варфоломія католики над гугенотами. Було знищено близько 30 тис. осіб. Особливо постраждали керівники гугенотів, у т. ч. адмірал Г. де Коліньї, які приїхали на весілля лідера протестантів Генріха Наварського. Папа […]...
- ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада. Засоби Ф. широко використовували Шекспір, Мольєр, Сервантес, Лопе де Вега, Карло Гольдоні. У театрі ХІХ-ХХ ст. – комедія-водевіль бурлескного характеру. Переносно […]...
- НАБАТ Культурологічний словник НАБАТ – 1) У Стародавній Русі – мідний військовий барабан величезних розмірів, який перевозили чотирма кіньми. 2) Сигнал тривоги для зібрання людей, який подавався зазвичай ударами в дзвін (“бити в набат”)....
- ДИСКУРСИВНИЙ Культурологічний словник ДИСКУРСИВНИЙ – процес пізнання, що полягає в русі мислення від одного поняття до іншого, з’єднує одне судження з іншим, будує умовивід. Д., наприклад, є будь-яке поняття, оскільки воно утворюється завдяки пов’язуванню різних, вже відомих ознак....
- Соціально-економічний розвиток Київської Русі Історія України Історія України від прадавніх часів до середини XVI ст. Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V – середина XI ст.) Соціально-економічний розвиток Київської Русі Політична і військова могутність Київської Pyci трималася на міцному фундаменті – процвітаючому господарстві. Землеробство і скотарство не тільки забезпечували населення продуктами харчування і сировиною, а й дозволяли постачати їх […]...
- Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ. Віче у Києві скликалося з волі князя і було своєрідними зборами військового населення, у ньому брали участь усі чоловіки, опріч холопів. […]...
- Княжі устави й уставні грамоти Княжі устави й уставні грамоти – законодавчі акти доби Руської (Київської) держави, які встановлювали правові основи взаємовідносин держави і церкви, світської і церковної влади, правового статусу духовенства, юрисдикції руської церкви, доповнювали або змінювали існуюче звичаєве право у сферах державного управління або суду. Найдавніші з них – Устав князя Володимира Святославовича і Устав князя Ярослава Володимировича. […]...
- ВПЛИВ, ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА, РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ВПЛИВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Сьогодні риторично і не риторично запитують – коли ж прийшло християнство на Русь? Деякі історики роблять спробу віднести цю акцію до часу Андрія Первозванного, дехто – до грецьких поселень Херсонеса, Ольвії. Можливо, вони мають рацію, адже Русь не ізолювалася […]...
- Угорське королівство СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ § 17. Центральна та Східна Європа 4. Угорське королівство На землі середнього Подунав’я – територію сучасної Угорщини – угорські племена прийшли у 896 р. На чолі угорських племен стояв вождь Арпад. Саме від нього бере початок князівська, а згодом і перша королівська династія Угорщини – Арпадовичів (правили до 1301 p.). Усю […]...
- ПРОГРЕС І РЕГРЕС Культурологічний словник ПРОГРЕС І РЕГРЕС – властивість реальних процесів, що полягає у висхідному русі від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого – прогрес; в переході від вищого до нижчого – регрес....
- ОРАНТА Культурологічний словник ОРАНТА (лат. та, що молиться) – іконографічний образ Богоматері, що сформувався у середні віки. Богородиця-Оранта зображена на повний зріст, ніби під час молитви – з піднятими до рівня обличчя руками та повернутими від себе долонями. Образ Оранти був поширений в іконографії Русі-України: мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу....
- МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української і Руської православних церков. Їхньою резиденцією був Київ (до ХІІІ ст.), потім Львів, Володимир, а з X! V ст. – Москва. У наш час М. є главами великих єпархій і, […]...
- ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р. У 1948 р. в Амстердамі на 1-й Всесвітній асамблеї церков була створена Всесвітня Рада Церков (ВРЦ), до якої увійшли переважна більшість протестантських, а також православних і старокатолицьких церков. У травні […]...
- ГРІШ Культурологічний словник ГРІШ (від лат. grossus denarius) – назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-XIV ст. на зміну середньовічному денарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. У Центральній і Східній Україні першими були чеські “празькі” Г. (grossi pragenses) короля Вацлава IV (1378-1419 рр.). Тут вони були в обігу […]...
- АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ Культурологічний словник АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – один із апостолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм Андрій – рідний брат Петра. Первозваним його нарекли тому, що був першим, Ісус вибрав собі в учні. А. П. для місіонерства, за християнським письменником Орігеном (ІІІ ст.), обрав Францію і Скіфію. У православ’ї він відомий як першопрохідник на схід, “хреститель Русі”, […]...
- АРКАС Культурологічний словник АРКАС Микола Миколайович (7.І.1853, Миколаїв – 26.III. 1909, там само) – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор. У 1875 р. закінчив Новоросійський університет в Одесі. У маєтку (с. Христофорівка й Богданівка) на Херсонщині відкрив на власні кошти народну школу з українською мовою навчання, яка відразу ж була заборонена царським урядом. А. один із засновників […]...
- Придворно-світська музика Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ. ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА §6. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти Придворно-світська музика Поширеними в Київській Русі були й різноманітні види світського музикування. У звичаях княжого двору та військового побуту було супроводження музикою офіційних церемоній, вона лунала під […]...
- Чеське королівство СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ § 17. Центральна та Східна Європа 2. Чеське королівство На межі ІХ-Х ст. в Чеському князівстві помітно підноситься князівський рід Пршемисловичів. Саме Пршемисловичі, які очолювали племінний союз чехів, заклали основи самостійної Чеської держави з центром у Празі. їхня влада особливо зміцніла за роки князювання Вацлава (921-935). Головною зовнішньою небезпекою для молодої […]...