Загальна характеристика водоростей. Лабораторна робота №11. Будова водорості
Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
Тема 1. Водорості
УРОК 26
Тема. Загальна характеристика водоростей. Лабораторна робота №11. Будова водорості
Мета. Сформувати в учнів знання про водорості як найпростіші рослинні організми, особливості їхньої будови та процеси життєдіяльності.
Основні поняття і терміни: водорості, слань, талом, дочірня клітина, материнська, статеве і нестатеве розмноження, гамета, зигота, запліднення, одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості, відділи: Зелені, Червоні, Бурі, Діатомові.
Обладнання:
Методи і методичні прийоми: словесні (бесіда (контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій), самостійна робота з підручником; практичні (виконання лабораторної роботи).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний | 2 |
2. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. | 3 |
3. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 20 |
4. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 15 |
5. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 3 |
6. | Домашнє завдання. | 2 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Розповідь. Чи бачили ви коли-небудь зелений або червоний сніг? Проте таке явище, хоч і рідко, справді буває в природі.
Ось, наприклад, яка пригода сталася минулого століття з екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренландському морі.
Праворуч від курсу корабля, в ущелині між прибережними скелями, лежав яскраво-червоний сніг. Смуга “кривавого” снігу простягалася на кілька десятків метрів.
Шлюпка з матросами відчалила від корабля, і через десять хвилини матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був червоний. Червоний, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як з’ясувалося, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимсь тонким нальотом яскраво-червоного кольору.
Пізніше вчені дослідили, що на снігу оселяється одноклітинна водорість – первопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості – червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори первопухирника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: первопухирник укриє всю його поверхню.
Спостерігають у природі й “зелений” сніг. Вперше було описано це незвичайне явище близько сто років тому. Було виявлено його у горах на острові Шпіцберген у Північному Льодовитому океані. Пізніше знаходили такий сніг і в горах Європи. Вчені з’ясували, що у зеленому “цвітінні” снігу беруть участь тридцять різних надзвичайно дрібних водоростей.
Водорості ми вживаємо у їжу – вони є цінним джерелом йоду та мікроелементів. З водоростей отримують речовину, яка використовується у кондитерській промисловості для виготовлення мармеладу (агар-агар). З них добувають ліки, а також годують худобу та використовують як добриво.
Водорості виявлено навіть у покладах деяких корисних копалин і піднято зі свердловин значної глибини. Справді, водорості трапляються скрізь. Повсюди їх можна побачити і на суходолі. Це можуть бути зелені нальоти на дерев’яних, кам’яних чи цегляних будинках, різнокольорові плями на відкритому грунті після довготривалих дощів…
Водорості дуже швидко заселяють голі ділянки суходолу. Навесні відбувається “цвітіння” зораного грунту. Це “цвітуть” водорості. Найбільше вони полюбляють дерново-підзолисті грунти. Кількість водоростей тут може досягти 19 мільйонів на один квадратний метр.
Завдяки фотосинтезу водорості утворюють кисень і підтримують його рівень в атмосфері. Пригадайте, яку частину планети займає Світовий океан. Населяючи переважно водойми і враховуючи розміри Світового океану, можна стверджувати: щонайменше половину всього кисню на планеті виділяють водорості, і їхній внесок у цей процес значно більший, ніж наземних лісів.
Як бачимо, водорості супроводжують нас у дуже багатьох сферах життя. Вони мають надзвичайне значення як компоненти екосистем. Із сьогоднішнього уроку ми почнемо ближче знайомитися з цими цікавими рослинами.
План
1. Загальна характеристика водоростей.
2. Виконання лабораторної роботи №11.
3. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Загальна характеристика водоростей
Розповідь з елементами бесіди.
Вода – колиска водоростей. Нижня межа поширення їх у морях та океанах сягає для зелених та бурих водоростей ста метрів, а для червоних – до двохсот. Діатомові водорості трапляються навіть на глибині 350 метрів, де вони вкривають дно. У воді багатьох солоних озер спостерігаються одноклітинні водорості з роду Дуналієла. Цікаво, що вони мають червоне забарвлення, хоч і належать до класу Зелені водорості відділу Діатомові. Червоного кольору їм надає значне нагромадження каротину, який є вихідною речовиною для утворення вітаміну А. У давнину до столу царської родини подавали рожеву сіль. Було помічено її позитивний вплив на стан здоров’я людини. Колись таку сіль видобували в озері Рожеве на півдні Російської імперії. Причиною забарвлення солі у рожевий колір була водорість дуналієла. Не менш цікава водорість каулерпа, що часто трапляється в морях. Вона має вигляд кущика: стебло-слань, ризоїди і пластинки, які нагадують перисті листки. Досягає каулерпа півметра завдовжки. Але вся рослина – це одна велетенська клітина з великою кількістю ядер. Найменше поранення каулерпи призводить до витікання її вмісту у воду.
Водорості – збірна група нижчих рослин. Більшість з них живуть у воді. Пригадайте: влітку, коли купаєтеся в озері чи річці, ви завжди бачите якісь рослини, які ростуть у воді. Як ви думаєте, це водорості чи ні? В результаті обговорення цього питання учні спочатку стверджують, що ті рослини, які вони спостерігають, і є водорості, бо ростуть у воді, як і йде мова у терміну “водорості”. Далі слід загострити увагу учнів, що всі рослини, які вони могли бачить, мали стебло, листки, корені. А водорості не мають розчленованих органів, їхнє тіло називається слань або талом. Отже, ви бачили не водорості, а покритонасінні рослини, які пристосувалися до життя у воді.
Водорості – це невелика за кількістю видів (40 тис.) найдавніша група нижчих рослин. Характерною ознакою групи є те, що тіло не розчленоване на вегетативні органи, а представлене таломом. У них відсутні справжні тканини. У водоростях спостерігається перехід від одноклітинності до багатоклітинності, що є прогресивною ознакою в еволюції зелених рослин. Загальною ознакою для всіх водоростей є наявність пігментів, які забезпечують автотрофний тип живлення. Клітини водоростей одно – чи багатоядерні. Є серед них рухомі й нерухомі, одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.
За умовами існування їх можна поділити на дві групи: водорості, що живуть у воді, і водорості, що живуть поза нею.
Водорості розмножуються нестатевим і статевим шляхами. Пригадайте, що це за способи розмноження.
Простий спосіб нестатевого розмноження – поділ клітини навпіл. При цьому з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні. Таке розмноження відносять до вегетативного. Нестатеве розмноження забезпечує більш-менш сталу чисельність одноклітинних водоростей, незважаючи на той факт, що водоростями живиться багато тварин. Проте таке розмноження має і недоліки – кожне наступне покоління за своїми ознаками не відрізняється від попереднього, тому воно менш пристосоване до змін умов навколишнього середовища.
Значно збільшує можливість пристосуватися до умов середовища здатність водоростей до статевого розмноження. При цьому поєднуються ознаки батьківських організмів, і водорості отримують можливість краще пристосуватися до умов середовища, які змінюються. Під час статевого розмноження утворюються спеціальні статеві клітини – гамети. Вони попарно зливаються, утворюючи зиготу. Злиття гамет називається заплідненням. Із зиготи формується новий організм.
Водорості поділяють на дев’ять відділів, які розрізняються переважно за кольором. Найвідоміші з них – Зелені, Бурі, Діатомові та Червоні.
Водорості, як і виші рослини суходолу, є джерелом органічних речовин у водоймах.
А зараз ми детально ознайомимося з будовою водоростей на прикладі одноклітинної водорості та багатоклітинної, які належать до відділу Зелені водорості.
Лабораторна робота № 11
Тема. Будова водорості.
Мета. Ознайомитися з будовою клітини водоростей на прикладі одноклітинних і багатоклітинних зелених водоростей. Обладнання і матеріали: живі або постійні мікропрепарати (хламідомонада, хлорела, протокок, спірогира, улотрикс), мікроскоп, препарувальний набір, предметні та накривні скельця, вода, піпетка, фільтрувальний папір, йод, таблиці, підручник.
Хід роботи
1. Підготуйте мікроскоп до роботи.
2. Розгляньте неозброєним оком хламідомонаду в пробірці та мікропрепарат спірогири (або інші за вибором учителя).
3. Приготуйте самостійно мікропрепарат хламідомонади.
4. Розгляньте виготовлений мікропрепарат хламідомонади та постійний мікропрепарат спірогири за допомогою мікроскопа за збільшення у 300 разів. Знайдіть у клітинах оболонку (1), ядро (2), хлоропласт (3). Джгутики – у хламідомонади.
5. Порівняйте будову хламідомонади і спірогири. Результати оформіть у вигляді таблиці.
Порівняльна характеристика хламідомонади і спірогири
Питання для порівняння | Хламідомонада | Спірогира |
1. Видно окремі частини неозброєним оком чи ні? | ||
2. Організм одноклітинний чи багатоклітинний? | ||
3. Яка форма хлоропласта? | ||
4. Ядро вільно розміщується у цитоплазмі чи його підтримують тяжі? | ||
5. Чи помітні органели? | ||
6. Чиє джгутики? |
6. Використовуючи підручник, намалюйте будову хламідомонади і спірогири. Підпишіть частини та органели клітин на малюнку.
За результатами роботи зробіть висновки, в яких зазначте особливості будови водоростей.
4. Узагальнення і систематизація вивченого.
Контрольно-оцінна бесіда.
Що таке водорості? Чому їх відносять до групи нижчих рослин? Як називають тіло водорості? Де можуть мешкати водорості? Які способи розмноження їм притаманні? Які недоліки вегетативного розмноження? В чому позитив статевого розмноження? Який спосіб живлення характерний для більшості водоростей? За рахунок чого є можливим автотрофне живлення? На скільки відділів поділяють водорості? Які з них є найпоширенішими?
5. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...