Закон взаємної рефлексії протилежностей
Філософія посбіник
Тема 3. ДІАЛЕКТИКА
§ 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови
Закон взаємної рефлексії протилежностей
Закон взаємного переходу кількості і якості не розкриває всієї суті процесу розвитку, не відповідає на питання: що є рушійною силою, джерелом розвитку. Цю силу розвитку виражає закон єдності і боротьби протилежностей.
Згідно з цим законом, предмети і явища об’єктивного світу у процесі свого розвитку розвиваються через протиріччя. До того ж, ці протиріччя не створенні ззовні якимось
Проте, розглядаючи речі в спокої, кожну окремо, одну поруч із іншою й одну слідом за іншою, ми не натрапляємо ні на які протиріччя в них. Ми знаходимо тут певні властивості. У межах такого дослідження речей нам достатньо метафізичного
Найпростішими прикладами цього закону є у фізиці – магніт, у біології – хробак. Розпилявши магніт на дві рівні половинки, на два полюси, ми одержимо два магніти. Розрізавши хробака на дві частини – два хробаки. Крім того, життя цього хробака (життя в цілому) полягає в тому, що жива істота в кожний момент є тим самим і всетаки іншим. Отже, життя теж існує в самих речах і процесах протиріччя, що безупинно саме себе породжує й себе розв’язує. 1 як тільки це протиріччя припиняється, припиняється й життя, настає смерть. Тобто ці протилежності навіть не можна розділити, розділивши їх, ми знищимо річ, адже розвиток можливий винятково завдяки протиріччю, виникненню активної взаємодії, зіткнення, боротьби проти-лежностей.
Цей закон є основним стрижнем чи ядром у діалектичному методі наукового пізнання. Діалектика дає можливість розглядати стимули розвитку світу у самому світі.