Закономірності навчання української мови
1.7. Закономірності навчання української мови
Засвоєння рідної мови – процес безперервний, що починається з перших років і триває упродовж усього життя людини. Інтенсивне засвоєння мови відбувається під час спілкування, коли активно формуються комунікативні уміння і навички. Вчені вважають, що навчання мови підлягає певним закономірностям, урахування яких сприяє ефективній організації навчального процесу, в т. ч. її у школах нового типу. Хоча в одних школах передбачено поглиблене вивчення лінгвістичної теорії, в інших – практичне
– постійну увагу до матерії мови, її звукової системи;
– розуміння семантики мовних одиниць;
– здатність засвоювати норму літературної мови;
– оцінку виражальних можливостей рідної мови;
– розвиток мовного чуття, дару слова;
– випереджаючий розвиток усного мовлення;
– залежність мовленнєвих умінь і навичок від знань граматики і словникового
Складу мови.
Для вільного володіння мовою необхідно насамперед, щоб учень правильно артикулював 38 фонем української мови (з урахуванням усіх варіантів кожної з них). Ця робота проводиться в молодших класах. Однак увага до вимовних особливостей окремих звуків (африкат дз, дж, ненаголошених голосних, пом’якшених шиплячих, задньоязикових тощо) звертається в середніх і старших класах. Значно важче відпрацьовувати навички інтонації. Елементи інтонації, просодеми – це сила голосу, з якою вимовляються звуки у мовному потоці, висота тону і тембру звуків, темп і ритм мовлення. Як відзначають учені, “просодема – мінімально значуща одиниця акустичних компонентів, які складають інтонацію фрази: мелодики, інтенсивності, довготи”. Просодеми разом з фонемами становлять матерію мови. Спираючись па вимовні навички учнів, набуті в молодших класах, учителі удосконалюють їх у наступних. Ця робота тісно пов’язана із засвоєнням граматики: фонеми і просодеми – будівельний матеріал для морфем. Засвоєння сполучуваності фонем у мовному потоці відбувається при вивченні фонетики. Мовна матерія включає і засоби милозвучності української мови, які забезпечують рівномірне чергування голосних, приголосних звуків, красу і мелодійність усного мовлення. Евфонічні засоби рідної мови теж є складовою частиною її матерії, що повинна бути в полі зору вчителя й учнів.
Розуміння мовних одиниць – важлива закономірність засвоєння рідної мови. Робота над їх семантикою проводиться протягом усього періоду навчання. Відомо, що учні зрозуміють лексичні і граматичні значення рідної мови, якщо засвоять поняття “смисл” слова, морфеми, словосполучення і речення. Виникає необхідність у навчанні мови як знакової системи, що кодифікує позамовну дійсність. Оскільки мовні знаки співвідносяться з одиницями мови (морфемами, словами, словосполученнями, реченнями), їх смисл засвоюється в процесі вивчення рівнів мовної системи. Засвоєння мовного знака вимагає запам’ятовування його матеріальної (звукової) оболонки ті усвідомлення того, як він співвідноситься з реальною дійсністю та як функціонує в тексті. Так, слово неділя сприймається учнем як заперечення дії, діла: префікса не-, що походить від заперечної частки не, й основи слова діл-о. Смисл слова неділя, таким чином, розуміється дитиною як вихідний день, вільний від обов’язкових справ; закінчення – я усвідомлюється як морфологічна ознака цього слова – приналежність його до класу іменників з ознакою жіночого роду. Дещо важче засвоюється слово лавсан, що утворилося внаслідок скорочення слів Лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук. Щоб учні зрозуміли значення цього слова – різновид синтетичного (поліефірного) волокна, що використовується в текстильній промисловості, необхідно ознайомити їх із назвою лабораторії, застосуванням синтетичного матеріалу тощо. Граматичні ж значення цього слова учні сприймають легше внаслідок зовнішньої аналогії до іменників чоловічого роду. Розуміти слово (морфему, словосполучення, речення) – це значить співвідносити їх з певними явищами дійсності, уміти визначати їх функції, сприймати і вживати в контексті.
Засвоєння семантики мовних одиниць тісно пов’язане з мовленнєвою діяльністю, спілкуванням. Тому засвоєння мовних норм відбувається на всіх етапах навчання мови. Відомо, що мова як упорядкована система знаків функціонує в людському суспільстві у формі мовлення, яке підлягає системі правил, що склалася традиційно, тобто мовній нормі. Навчання мови вимагає від учнів здатності запам’ятовувати традицію сполучуваності мовних одиниць у мовному потоці, їх послідовність, взаємозалежність тощо. Робота над засвоєнням літературних норм проводиться при вивченні лінгвістичної теорії і потребує повсякденного тренування. Основи норм (значення слів та їх сполучуваність, словоформи, моделі словосполучень і речень) засвоюються в молодшому віці підсвідомо (так треба говорити!), пам’яттю й удосконалюються під час вивчення систематичного курсу української мови.
Процес повного засвоєння літературних норм довготривалий і складний. Якщо, наприклад, орфографічні, пунктуаційні норми грунтуються насамперед на запам’ятовуванні правил, то стилістичні норми потребують грунтовних знань усіх рівнів мовної системи, умінь розрізняти мовні одиниці за ступенем їх конотації та визначати особливості текстів різних стилів тощо.
Комунікативні якості мовлення (змістовність, чистота, логічність, точність, виразність тощо) виявляються тільки в процесі мовлення, отже, потребують постійної уваги до мовленнєвої діяльності.
Засвоєння української мови вимагає від людини умінь оцінювати її виражальні засоби і користуватися ними в усному і писемному мовленні. Ця закономірність випливає з попередньої і виявляється в умінні виявляти виражальні можливості мовних засобів у процесі спілкування. Досягти цього можна, дотримуючись функціонально-стилістичного спрямування у навчанні рідної мови і домагаючись засвоєння української стилістики. Виразність, емоційність мови діти вчаться відчувати змалечку, однак поглиблене вивчення мови допомагає їм проникнути в тонкощі смислових і стилістичних відтінків мовних одиниць. Учні повинні навчитися оцінювати їх виразність, розрізняти семантико-стилістичні особливості багатозначних слів, лексичних і граматичних синонімів, синтаксичних структур, стилістичні колорити текстів різних типів і стилів мовлення. Ця закономірність виявляється не тільки в розумінні суті виразності мови, але й засвоєнні способів вираження емоційності та експресивності у мовленні під час спілкування.
Наступна закономірність засвоєння рідної мови пов’язана з розвитком мовного чуття, даром слова, володіти яким повинна кожна інтелектуально розвинена людина, мовна особистість. Ця закономірність виявляється в розмежуванні понять мова і мовлення. Адже мовлення – це вживання мови для вираження думок і почуттів. Мовне чуття розвивається із засвоєнням мови з раннього дитинства. Інтенсивно цей процес здійснюється в підлітковому віці, на що вказували К. Ушинський, В. Сухомлинський та інші вчені. Відомо, що мовне чуття дитини як неусвідомлене уміння (навичка) безпомилково дотримуватися мовних норм розвивається в сім’ї, в дитячому садку. У шкільні роки це уміння продовжує розвиватися: учень сприймає норми літературної мови з вуст учителів, навчальних книг, що служать йому дидактичним матеріалом. Тому робота над розвитком мовного чуття, удосконаленням дару слова потрібна і в старших класах під час поглибленого вивчення мови й удосконалення комунікативних умінь та навичок. Цій роботі сприяє усне мовлення, яке учні чують, сприймають і самі продукують. Тому дуже важливо, щоб вони постійно чули на уроках з усіх предметів правильне усне мовлення, працювали над зразковими текстами. Велику роль у розвитку мовного чуття школярів відіграють підручники. Кожний підручник з будь-якого предмета, якщо він написаний цікаво, захоплююче, може вносити свою частку в створення штучного мовленнєвого середовища й сприяти розвиткові дару слова.
Засвоєння писемного мовлення, на думку багатьох учених, відбувається на основі володіння усним. Тут діє закономірність випереджувального розвитку усного мовлення. Навчання рідної мови, побудоване з урахуванням цієї закономірності, забезпечує якісне засвоєння писемного мовлення з опорою па усне. Адже природним процесом засвоєння мови є розвиток усного, а потім писемного мовлення. Ця закономірність покладена в основу системи творчих робіт з рідної мови, передбачених шкільними програмами.
Забезпечення якісного засвоєння рідної мови цілком залежить від рівня знань лінгвістичної теорії і словникового запасу учнів. У цьому виявляється ще одна закономірність навчання мови. Якщо учень засвоїв основи граматики, володіє великим запасом слів, він легко сприймає зміст уроків історії, фізики, математики та інших. Такі діти з цікавістю слухають учителя, легко запам’ятовують слова-терміни, засвоюють їхній зміст, багато читають наукової і художньої літератури.
Кожна з цих закономірностей по-різному виявляється при вивченні української мови. Це залежить від рівня підготовки учнів, володіння мовою, завдань шкільної освіти тощо. Врахування їх допоможе учителю визначити і реалізувати зміст навчання мови у загальноосвітній школі, ліцеях, гімназіях, коледжах, створювати таку методику, яка б забезпечила формування мовної особистості.
Related posts:
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- Концептуальні засади навчання української мови 1.2. Концептуальні засади навчання української мови Мовна освіта в Україні передбачає удосконалення технології навчального процесу, наближення його до вимог сучасного суспільства, що потребує високоосвічених, інтелектуальне розвинених і відданих державі громадян, які легко і вільно можуть спілкуватися між собою, утверджуючи статус української мови як рідної і державної. Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня […]...
- Лінгвістичні основи навчання української мови 1.4. Лінгвістичні основи навчання української мови Основою шкільного курсу української мови є мовознавча наука – розгалужена система знань про мову, її структуру, основні одиниці і способи поєднання цих одиниць у тексті. Суттєвими для навчання української мови є такі її ознаки: мова знакова система; у мовному знаці поєднуються ідеальна і матеріальна сторони; мова – явище поліфункціональне […]...
- Психологічні та дидактичні основи навчання української мови 1.8. Психологічні та дидактичні основи навчання української мови Психологічні основи навчання Навчання української мови можливе лише на основі розвитку мислення учнів, їхньої уваги, нам’яті, умінь бачити і сприймати мовні факти, явища в їх діалектичній єдності. Ці процеси досліджує педагогічна психологія. Вона допомагає визначити найбільш ефективні прийоми і форми навчання, обгрунтувати систему роботи учителя-словесника з урахуванням […]...
- Методи і прийоми навчання української мови 4.1. Методи і прийоми навчання української мови Сучасні методи і методичні прийоми навчання мови створювалися і вироблялися багатовіковими традиціями вітчизняної школи, тому для вчителя-словесника сьогодні необхідним є всебічний аналіз усієї системи методів навчання предмета, виявлення ще не використаних резервів для розв’язання завдань, що стоять перед школою. Методи навчання – це складна педагогічна категорія, завдяки якій […]...
- Особливості навчання української мови у школах з російською мовою викладання 2.7. Особливості навчання української мови у школах з російською мовою викладання Користування двома мовами в житті та діяльності значної частини населення України ставить перед учителями ряд суттєвих завдань. Ці завдання зачіпають не тільки проблеми культури мовлення, але й проблеми структури і змісту шкільного курсу української мови, її контактів з іншими мовами, форм і методів роботи […]...
- Дидактичні основи навчання рідної мови Дидактичні основи навчання рідної мови В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, забезпечують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови і формування комунікативних умінь і навичок. Принципи навчання мови – це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- Комунікативне спрямування у навчанні української мови 1.6. Комунікативне спрямування у навчанні української мови Проблема комунікативного аспекту в навчанні рідної мови не нова. Вона тісно пов’язана з практичною спрямованістю, на яку орієнтують концепції мовної освіти, чинні програми з української мови. Вважається, що учні можуть засвоїти рідну мову як систему на основі засвоєння словникового складу, фонетичної і граматичної системи тощо. Набуті знання вони […]...
- Поглиблений курс української мови 2.4. Поглиблений курс української мови Курс поглибленого вивчення української мови практикується в школах (класах) гуманітарного профілю. Він зорієнтований на те, щоб закласти основу грунтовної лінгвістичної підготовки школярів і вдосконалити їхню мовленнєву підготовку. Завдання курсу – дати учням глибокі і систематичні знання з усіх розділів науки про українську мову, сформувати уміння й навички використання їх на […]...
- Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Урок 11 Тема. Поняття про рідну мову. Спорідненість української мови з російською та білоруською Мета: з’ясувати поняття “рідна мова”, ознайомити з мовами інших народів; розвивати усне мовлення учнів; сприяти розвиткові вміння співпрацювати у групах; виховувати любов до рідної мови та повагу до мов інших народів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- Краса і багатство української мови І СЕМЕСТР ВСТУП Урок № 1 Тема: Краса і багатство української мови Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, її милозвучність та мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Закономірності і принципи навчання – Процес навчання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.3. Процес навчання 2.3.2 Закономірності і принципи навчання Різнобічна навчальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвивається особистість учня (студента), здійснюється відповідно до певних закономірностей і принципів, притаманних навчальному процесу. Закономірності навчання. Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- Основні етапи вивчення української мови 2.2. Основні етапи вивчення української мови Шкільний курс рідної мови єдиний з 1 по 11 клас. Це відображено в Державному стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-11 класів загальноосвітньої школи. Програми визначають систему основних знань з мови й умінь користуватися нею в усній і писемній формах, а також послідовності роботи над ними. Програми з […]...
- Стилі української мови – СТИЛІСТИКА СТИЛІСТИКА Стилі української мови Сучасна українська літературна мова обслуговує різні сфери суспільного життя, тобто є багатофункціональною. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування – поділ на функціональні стилі. Кожен стиль має свої властивості (мовні норми), які виділяють його серед інших стилів і найкраще відповідають меті спілкування. Функціональний стиль – різновид мови з властивими йому мовними засобами (лексичними, […]...
- ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Розділ 6 КОМПЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ 30 ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Сьогодні ми: – дізнаємося, для чого призначені навчальні комп’ютерні програми; – навчимося працювати з навчальною комп’ютерною програмою з української мови. Знайомимося з навчальними комп’ютерними програмами Навчальні комп’ютерні програми – це програми, які допомагають у навчанні. Завдяки ним […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 60 Тема. Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова Мета: дати учням поняття про лексикологію як розділ науки про мову, про власне українські й запозичені слова, вчити користуватися словником іншомовних слів; розвивати спостережливість та вміння поповнювати свій лексикон новими словами; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, словники, таблиця, […]...
- КРАСА Й БАГАТСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мета: навчальна: поглибити знання про багатство і красу української мови; розвивальна: розширити лінгвістичний кругозір учнів шостого класу; виховна: виховувати шанобливе ставлення та любов до української мови як рідної та державної, повагу до інших мов. Внутрішньопредметні зв’язки: різні рівні української мови та соціолінгвістичні відомості. Міжпредметні зв’язки: українська й інші мови; українська та світова літератури. Тип уроку: […]...
- Шкільний кабінет української мови – осередок позакласної роботи 10.3. Шкільний кабінет української мови – осередок позакласної роботи Кабінет української мови (КУМ) – це навчально-виховний підрозділ середнього навчального закладу, обладнаний літературою, наочними посібниками, технічними засобами навчання, меблями, призначений для проведення уроків української мови та позакласних заході в з предмета. Кабінет української мови має великі потенційні можливості для організації навчально-виховного процесу, самоосвіти вчителів-словесників та роботи […]...
- З історії заборони української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення З історії заборони української мови (За матеріалами: Кононенко П. П., Кононенко Т. П. Феномен української мови: Генеза, проблеми, перспективи. Історична місія. – К.: Наша наука і культура, 1999. – С. 17-19). Українська мова мала довготривалу трагічну долю. Причина й мета заборони української […]...
- МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 4. МОВНИЙ “СУРЖИК”, ЙОГО ПРИЧИНИ. ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчы студії 27. І. Опрацюйте статтю. З’ясуйте за словником, що означає слово суржик. Сформулюйте основну думку тексту. Чому “суржик” шкідливий для будь-якої мови? Сотні невольничих літ, упродовж яких знищували культуру українського народу, десятиліття панування тоталітарної Системи, коли […]...
- Український менталітет і стилістика української мови Стилістика української мови Український менталітет і стилістика української мови Стилістична своєрідність слів, словосполучень і речень нерідко створюється такою логічно-значеннєвою й емоційною ознакою, як менталітет, ментальність. Менталітет – це сукупність психічних, інтелектуальних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що виявляються в культурі, мові, поведінці тощо. Синонімічним до цього слова є більш […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі II семестр № пп Дата Зміст уроку Соціокультурна лінія Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження) 57 Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) 58 Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом 59 Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів […]...
- ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчі студії 162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 10 КЛАСІ № з/п Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП 1 Мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення, їх відмінність 2 Два рівні володіння мовою: мовлення правильне й комунікативно доцільне. Синоніміка й варіативність. Стилістична норма й стилістична помилка 3 Урок розвитку […]...
- Календарно-тематичне планування уроків української мови в 6 класі. І семестр № пп Зміст уроку Дата ВСТУП 1 Краса й багатство української мови 2 Урок розвитку комунікативних умінь № 1. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники. Навчальне аудіювання тексту художнього стилю 3 Урок розвитку комунікативних умінь № 2. Жанри мовлення: оповідання, замітка, повідомлення, план роботи, оголошення, особливості їх побудови ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО […]...
- РОБОТА ІЗ ТЛУМАЧНИМ СЛОВНИКОМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І СЛОВНИКОМ ІНШОМОВНИХ СЛІВ Мета: навчальна: формувати навички користуватися словниками; розвивальна: розширювати кругозір учнів шляхом ознайомлення із специфічною книгою-словником та різновидами словників; виховна: виховувати культуру користування словниками. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, лексикографія, морфологія, синтаксис, орфографія, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: формування вмінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 КЛАСІ. РІВЕНЬ СТАНДАРТУ № зп Дата Зміст уроку Примітки ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ 3 СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 1 Вступ. Українська мова у світі. Українська діаспора 2 Розвиток мовленнєвих умінь. Культура мовлення і комунікація. Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з мстою інформаційного обміну та взаємовпливу. Дотримання […]...
- Краса і бaгaтcтвo української мови Вступ Краса і бaгaтcтвo української мови 1 Прочитайте тексти та поміркуйте над поданими після них запитаннями. ІЗ СИВОЇ ДАВНИНИ ЧОВНИ ЗОЛОТІЇ Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут виросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра? Чи купалася в його ласкавих водах? Чи злітала з його мільйоннокрилим птаством? Мово! Течеш вічно, як ріка. “Тече […]...
- Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 91 Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі Мета: – навчальна: навчити учнів послідовної планомірно викладати зміст засвоєного лінгвістичного матеріалу; – розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння систематизувати засвоєні відомості; аналітичні вміння, пам’ять; – виховна: виховання культури праці. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, […]...
- ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ Мовознавчі студії 62. І. Прочитайте. Складіть план статті. Випишіть ключові слова. Які факти підтверджують, що українська мова – одна з найстаріших індоєвропейських мов? ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Більшість гіпотез щодо прабатьківщини […]...
- АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОГІЗМИ Мета: навчальна: дати поняття про активну й пасивну лексику української мови; розвивальна: розширювати лінгвістичний кругозір шестикласників; виховна: виховувати шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис. Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Спостереження над […]...
- Літературна норма української мови Закон України “Про Державний Гімн України” від 6 березня 2003 року Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на […]...
- Час виникнення та основні етапи розвитку української мови Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови 2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови Українська мова походить від право-слов’янської – спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснували до VII ст. У розвитку української мови виділяють періоди: – протоукраїнський (VII – XI ст.) – староукраїнський (XI […]...