Політологічний словник
Захист прав національних меншин – аналіз змісту міжнародних документів, прийнятих ООН, НБСЄ/ОБСЄ, Радою Європи, рядом регіональних міжнародних організацій, політико – правової системи країн Європи свідчить, що вони акумулюють в собі найновіші теоретичні і політико – правові підходи до вирішення політичних, етнокультурних, освітніх, мовних проблем поліетнічних суспільств та передовий практичний досвід демократичних держав у сфері захисту прав національних меншин. Світова спільнота протягом повоєнних
років виробила систему міжнародно-правових регуляторів гарантій та захисту прав національних меншин, які грунтуються на таких загальновизнаних методологічних підходах: питання належності особи до національної меншини є питанням суто індивідуального вибору, який не повинен обмежуватися будь-якими додатковими критеріями; права національних меншин, які входять до їхнього правового статусу, є індивідуальними, а не колективними правами; права національних меншин є невід’ємною частиною загальної системи прав людини, громадянських прав і свобод у державах; права національних меншин істотно відмінні від прав
народів, у тому числі прав корінних народів. Міжнародне право категорично відмовляє меншинам у праві на самовизначення; ефективне конституційно-правове забезпечення прав національних меншин можливе лише за умови, коли статус їх надається лише громадянам держави, в якій вони мешкають; специфічні права національних меншин (тобто права, відмінні від прав більшості інших громадян) – це їх права у тих сферах, де вони проявляють себе як особлива етнічна група (збереження ідентичності, традицій, мови, культурної спадщини). Відпрацьовано на міжнародному рівні основні категорії прав національних меншин: І. Право на існування, яке включає два аспекти: право на фізичне існування та право на збереження своєї ідентичності (захист національних меншин від будь-яких спроб примусової асиміляції тощо). II. Заборона дискримінації осіб, які належать до національних меншин. III. Право на рівну участь у державотворенні. IV. Право на вільне збереження, вияв і розвиток культурної самобутності: а) права, пов’язані з використанням мови: право користуватися мовою національної меншини приватно і публічно; право на використання мови національної меншини у спілкуванні з державними установами; право на використання мови національної меншини на досудовій стадії кримінального процесу; право національних меншин вивчати рідну мову, а також здійснювати навчально-виховний процес мовою меншини в школі та дошкільних установах. Ці зобов’язання мають виконуватись і в державних, і в приватних школах; право національних меншин на створення власних навчальних закладів у рамках правової системи своєї держави, на свої кошти зі здійсненням контролю за навчальними планами; право на використання свого прізвища та імені мовою меншини; право на написання топонімів, вивісок, написів, іншої інформації мовою національних меншин; б) право на вільне самовиявлення, отримання і поширення інформації, ідей за допомогою власних інформаційних засобів, гарантія доступу до засобів масової інформації; в) релігійні права, право на створення власних релігійних установ і свобода від вивчення релігії, відмінної від власних переконань. V. Право особи належати чи не належати до етнічної групи. VI. Політичні права: право на створення власних громадських організацій та участь у міжнародних організаціях; можливість для національних меншин впливати на прийняття державних рішень стосовно них або самим приймати такі рішення. Представництво членів національної меншини в органах влади; право підтримувати зв’язки з іншими представниками груп, в тому числі з тими, які перебувають за кордоном; право залишати свою країну і повертатися до неї; свобода думки відповідно до своїх філософських, політичних, релігійних й інших переконань. VII. Право на отримання фінансової допомоги. VIII. Право на ефективні засоби юридичного захисту стосовно спеціальних прав національних меншин.
Абашидзе А. X. Защита прав меньшинств по международному и внутригосударственному праву. – М., 1996; Права людини в Україні: Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Вип. 21. Права меншин. – К., 1998.
О. Антонюк
Loading...