ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ – СПАДКОВІСТЬ

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ

СПАДКОВІСТЬ

ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ

В 1911-1912 роках Т. Морган і співробітники перевірили ви­яв третього закону Менделя, проводячи досліди на мухах дрозо­філах. Вони ураховували дві пари альтернативних ознак: сірий і чорний колір тіла і нормальні та короткі крила. При схрещуванні гомозиготних особин із такими ознаками отримали одноманіт­ність гібридів першого покоління – мух із сірим тілом і нормаль­ними крилами. Отже, ці ознаки були домінантними. Підтвердив­ся

перший закон Менделя.

ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ   СПАДКОВІСТЬ

Далі Морган вирішив провести аналізуючи схрещування гіб­ридів першого покоління. Він узяв рецесивну гомозиготну самку і схрестив її з дигетерозиготним самцем.

ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ   СПАДКОВІСТЬ

При вільному комбінуванні генів, згідно з третім законом Менделя, у поколінні повинні були б з’явитися в рівній кількості (по 25 %) мухи чотирьох різних фенотипів, а отримали два фенотипи по 50 % . Морган прийшов до висновку, що оскільки у орга­нізмів генів багато, а хромосом відносно мало, то, отже, кожна хромосома містить велику кількість генів, і гени, локалізовані в одній хромосомі,

передаються разом, тобто зчеплені. Цитологічні основи цього явища можна пояснити наступною схемою. Одна з пари гомологічних хромосом містить два домінантні гени (А – сіре тіло, В – нормальні крила), а інша – два рецесив­них (а – чорне тіло, b – короткі крила). В процесі мейозу одна хромосома зі своїми генами АВ потрапить в одну гамету, а інша з генами ab – в іншу. Таким чином, у дигетерозиготному організмі утворюється не чотири типи гамет (коли гени розташовані в різ них хромосомах), а тільки два, і, отже, буде отримано покоління тільки з двома поєднаннями ознак (як у батьків).

ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ   СПАДКОВІСТЬ

Рис. 154. Схема розбіжності хромосом у мейозі при повному зчепленні.

Гени, локалізовані в одній хромосомі, звичайно передаються разом і складають одну групу зчеплення. Оскільки в гомологічних хромосомах локалізовані алельні гени, то групу зчеплення скла­дають дві гомологічні хромосоми, і, отже, кількість груп зчеплен­ня відповідає кількості пар хромосом (або гаплоїдному числу хромосом). Так, у мухи дрозофіли всього 8 хромосом – 4 групи зчеплення, у людини 46 хромосом — 23 групи зчеплення, у горо­ху 14 хромосом – 7 груп зчеплення.

Явище сумісного спадкоємства генів, локалізованих в одній хромосомі, називається зчепленим спадкоємством, а локаліза­ція генів в одній хромосомі – зчепленням генів.

Якщо гени, локалізовані в одній хромосомі, передаються завжди разом, то таке зчеплення називається повним. Проте при подальшо­му аналізі зчеплення генів було знайдено, що в деяких випадках во­но може порушуватися. Якщо дигетерозиготну самку мухи дрозофі­ли схрестити з рецесивним самцем, результат наступний.

ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ   СПАДКОВІСТЬ

Таким чином, виходить 4 типи нащадків: 41,5% особин із сі­рим тілом і довгими крилами, 41,5% з чорним тілом і короткими крилами і по 8,5% мух із сірим тілом і короткими крилами і з чорним тілом і довгими крилами. У цьому випадку зчеплення неповне, тобто гени, локалізовані в одній хромосомі, не завжди передаються разом. Це пов’язано з явищем кросинговеру.

Кросинговер (англ. crossing-over – перехрест), перехрест, взаємний обмін гомологічними ділянками гомологічних хромо­сом у результаті розриву і з’єднання в новому порядку їх ниток – хроматид; приводить до нових комбінацій алелів різних генів. Найважливіший механізм, який забезпечує комбінативну мінли­вість у популяціях і тим самим дає матеріал для природного добо­ру. Протікає в мейотичних, рідше мітотичних клітинах, що ді­ляться. Може приводити до перекомбінації великих ділянок хро­мосоми з декількома генами або частин одного гена (внутрішньо-генний кросинговер), обох ниток молекули ДНК або тільки одні­єї. Частота кросинговеру між генами відображає відстань між ними в хромосомі і визначається як частота кросоверних (з небатьківським поєднанням алелей) особин в аналізуючому схрещу­ванні, тобто як частота кросоверних гамет; може змінюватися під дією деяких фізичних, хімічних і фізіологічних чинників. Від­стань між генами визначається у відсотках кросинговеру. За оди­ницю його береться 1% кросинговеру, а сама одиниця названа на честь Моргана морганидою.

Отже, вільне комбінування генів, згідно з третім законом Ме­нделя, відбувається у тому випадку, коли досліджувані гени роз­ташовані в різних хромосомах. У результаті аналізуючого схре­щування виходять всілякі комбінації генів різних алельних пар, причому кількість нащадків з різними поєднаннями ознак буде рівною. Неповне зчеплення спостерігається тоді, коли досліджу­вані гени локалізовані в одній хромосомі, а в результаті кросинго­веру можлива їх перекомбінація. При аналізуючому схрещуванні також виходять всілякі комбінації генів, але кількість нащадків із різними поєднаннями ознак буде нерівною. Повне зчеплення спостерігається у тому випадку, коли аналізовані гени локалізо­вані в одній хромосомі і кросинговер не відбувається. У цьому випадку при аналізуючому схрещуванні у нащадків спостеріга­ється таке ж поєднання ознак, яке було у батьків. Кросинговер відбувається у більшості рослин і тварин, за винятком самця мухи дрозофіли і самки тутового шовкопряда.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКОЄМСТВО ГЕНІВ – СПАДКОВІСТЬ