Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЗДАТНІСТЬ
ЗДАТНІСТЬ
Культурологічний словник
ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось незмінним, вона розвивається, поглиблюється, диференціюється в ході практичної діяльності людини. Значну роль, при цьому відіграють природні нахили людини, задатки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ВОЛЯ Культурологічний словник ВОЛЯ – здатність людини мобілізовувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод; одна із сутнісних сил людини. Формується насамперед як здатність переборювати свої особисті суб’єктивні жадання і підпорядковувати свою діяльність суспільно заданим, контрольованим розумом цілям. […]...
- ВИБІРКОВА ЗДАТНІСТЬ ЗАПИЛЕННЯ РОСЛИН ВИБІРКОВА ЗДАТНІСТЬ ЗАПИЛЕННЯ РОСЛИН – здатність до запилення або відсутність його в різних видів рослин. Незважаючи на способи запилення, на одні рослини потрапляє багато пилку, на інші менше, але всі вони проростають неоднаково. Одні встигають прорости й увійти в процес дозрівання насіння швидко, інші, у тих самих умовах, затримуються в розвитку або зовсім не проростають. […]...
- Електронегативність – Здатність атомів утворювати сполуки ХІМІЧНИЙ ЗВ’ ЯЗОК 1.3. Електронегативність Енергія іонізації показує, наскільки легко атом втрачає електрон. Спорідненість до електрона визначає здатність нейтрального атома приймати електрон. Електронегативність (ЕН) визначає розподіл електронів в існуючому хімічному зв’язку. Вона є мірою здатності атома залучати валентні електрони до спільного зв’язку. Для оцінки ступеня електронегативності була створена відносна шкала від 1,0 для Літію до […]...
- ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК – це правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки в силу самого факту вольової дії....
- ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару й отриманого насінного матеріалу з червоної конюшини залежить від довжини хоботка бджіл, які працювали на його запиленні. Чудово працюють на червоній […]...
- ОДЕРЖИМІСТЬ Культурологічний словник ОДЕРЖИМІСТЬ – риса особливості, яка виявляється в її винятковому зосередженні на певному виді діяльності. О. передбачає максимальну мобілізацію фізичних і нервово-психічних зусиль людини в напрямі досягнення поставленої мети (наприклад, О. у праці, спорті, здобутті знань, конструюванні нових приладів, вихованні молоді тощо). О. означає цілісність людської натури, зосередженість уваги на чомусь чи комусь, єдність […]...
- Класифікація спиртів і їхня реакційна здатність – Спирти КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 3. Спирти, феноли й етери Класифікація спиртів і їхня реакційна здатність Одноатомні спирти відповідно до довжини їхніх ланцюгів можна розмістити в один гомологічний ряд. Однак їхні хімічні властивості вимагають інших критеріїв для класифікації. Хімічні властивості спиртів залежать не лише від функціональної групи, але й від положення гідроксильної групи в карбоновому ланцюзі. – […]...
- САМОВЛАДАННЯ Культурологічний словник САМОВЛАДАННЯ – один з суттєвих виявів вольової риси характеру людини, що полягає в здатності її свідомо керувати власними почуттями, настроями і приводити їх у відповідність з конкретними життєвими ситуаціями. С. може виявлятись як у самостримуванні, так і самоактивізації: в одних випадках людина гальмує в собі небажані, невідповідні певній ситуації настрої, емоційні стани і […]...
- Енергія іонізації та спорідненість до електрона – Здатність атомів утворювати сполуки ХІМІЧНИЙ ЗВ’ ЯЗОК В основі всіх типів хімічного зв’язку лежать електричні сили тяжіння, вони розрізняються між собою тільки за силою. А ця сила у свою чергу визначається типом наявних частинок (атомів, молекул, іонів). Розрізняють п’ять типів хімічного зв’язку. Який з них діє в конкретному випадку, залежить від типу зв’язаних одна з одною частинок. Існують, перш […]...
- АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
- ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА Культурологічний словник ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Поняття “О.” не слід цілком ототожнювати з поняттями “індивід” (одиничний представник людського роду) та “індивідуальність” (сукупність рис, що […]...
- Урок 6. Вода – найпоширеніша речовина на землі. Здатність води розчиняти ініші речовини. Розчини у природі та побуті, приготування розчинів Урок 6. Вода – найпоширеніша речовина на землі. Здатність води розчиняти ініші речовини. Розчини у природі та побуті, приготування розчинів Мета: формувати уявлення про значення води та розчинів у природі й житті людини; вчити дітей готувати розчини; формувати навички безпечного користування нагрівальними приладами; виховувати творчий підхід до виконання роботи, розвивати комунікаційні здібності, відповідальність за групову […]...
- САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
- МОДЕРНІЗАЦІЯ Культурологічний словник МОДЕРНІЗАЦІЯ (від франц. modernisation – осучаснювання, оновлення) – приведення у відповідність із вимогами сучасності....
- ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
- АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
- ПОЛІХРОМНИЙ Культурологічний словник ПОЛІХРОМНИЙ (з грец.) – багатобарвний. У кераміці поліхромія має особливості, зумовлені матеріалом та практичними вимогами до посуду. Кольори П. керамічного декору стародавніх культур (неглазурованої кераміки) – чорний, різні відтінки брунатного, оранжевого, жовтого, приглушено-червоний, білий – утворювались за допомогою земляних фарб (вохр) та деяких природних мінералів (графіт, вапно, руди металів тощо)....
- ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
- ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ – здатність змінювати різновид праці, переключатися на інші різновиди діяльності....
- ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також […]...
- МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
- РАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНІСТЬ (від лат. розумний) – вихідне положення про те, що люди є раціональними істотами, які здатні керувати власною поведінкою; здатність до логічно обгрунтованої, цілеспрямованої діяльності....
- ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів на навколишню дійсність (на людей, речі, події тощо). Екстраверт – тип людської індивідуальності, зорієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний до зосередження й до аналізу своїх внутрішніх переживань. […]...
- СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
- ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає природжені задатки і нахили й особливо набуті індивідом за певних історичних умов його творчості. Г. означає, з […]...
- ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – активізація здатностей особистості до певного виду діяльності, психічної підготовки, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), потрібних у тій чи іншій діяльності, уміння вчасно користуватися своїми здібностями у певній галузі праці. Для психологічної підготовки необхідне формування мотивів тієї сфери діяльності, до якої готується особа, осмислення нею соціальної […]...
- ЕМПАТІЯ Культурологічний словник ЕМПАТІЯ (англ. empathy – співчуття, співпереживання) – здатність людини до співпереживання і співчуття, розуміння внутрішніх станів іншої особи. Процес Е. є в основному інтелектуальним за своїм змістом....
- ЦИКЛІЧНИЙ Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ (від грец. kyklos – коло, круг) – той, що розвивається по замкненому колу за принципом коловороту....
- ЕВОЛЮЦІЙНИЙ Культурологічний словник ЕВОЛЮЦІЙНИЙ (від лат. evolutio – розвиток) – безперервний; поступовий; той, що розвивається поступово і по прямій лінії....
- КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
- Валентність атомів – Здатність атомів утворювати сполуки ХІМІЧНИЙ ЗВ’ ЯЗОК 1.2 . Валентність атомів Якщо один атом з’єднується з іншим атомом, то залежно від виду атомів утворюються іони або молекули. – При утворенні іонного зв’язку валентні електрони приймаються або віддаються повністю. – При утворенні молекул валентні електрони йдуть на утворення спільних електронних пар. Число хімічних зв’язків за рахунок отриманих або відданих електронів, […]...
- ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
- ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
- ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного в людині є найважливішою в комплексі наук про людину....
- МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
- НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на грунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Н. може реалізуватися в конкретних ділах. Показником соціальної активності особи […]...
- ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
- МОВА Культурологічний словник МОВА – основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності й відображень їх у процесі вираження думок. М. існує у формі конкретних актів мовлення, у т. ч. й повторюваних усно або механічним способом і фіксованих за допомогою […]...
- КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ Культурологічний словник КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ (від лат. corrigo – виправляю, поліпшую) – подолання чи послаблення порушень, вад психічного, фізичного або соціального розвитку дітей....
- Пристосування Пристосування – 1) здійснювані державою, організаціями зміни в господарському механізмі та формах власності, у способах діяльності і структурі організації, у формах господарювання та ін. П. спрямоване на їх узгодження з вимогами технологічного способу виробництва, в т. ч. з рівнем, характером структурою продуктивних сил (передусім з потребами та інтересами основної продуктивної сили), умовами економічної діяльності, станом […]...
« КОНТРАКТ