Головна ⇒ 📌Довідник з валеології ⇒ Здоров’я майбутніх батьків і дитини

Здоров’я майбутніх батьків і дитини

ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 7

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

7.8. Здоров’я майбутніх батьків і дитини

Здоров’я майбутнього покоління багато в чому залежить від підготовленості молодих людей, котрі укладають шлюб, до створення міцної, здорової сім’ї, народження та виховання малюка. Елементи знань потенційних молодих батьків у галузі фізіології та гігієни людини, психології дитини, а також правильне уявлення про взаємини з майбутнім

малюком допоможуть їм виховати здорову дитину. Спланована й усвідомлена підготовка майбутніх батьків до народження малюка позитивно вплине на розв’язання багатьох проблем молодої сім’ї. Уявлення про фізіологічно зрілу та незрілу дитину, а особливо про передумови стану фізіологічної незрілості дітей допоможуть запобігти виникненню такого стану або частково вплинути на нього у позитивному напрямку.

Для того, щоб прогнозувати якість здоров’я майбутньої дитини, необхідно враховувати величезну кількість взаємопов’язаних та взаємозалежних факторів ризику, здатних брати участь у розвитку патології

людини. Умовно розрізняють фактори ендогенного та екзогенного характеру.

Серед факторів ендогенного характеру пріоритетними є спадкові, стан здоров’я (соматичного) батьків, особливо матері у період вагітності (стан функціональних система організму, які характеризуються лабораторними показниками, прийнятими за “норму”), репродуктивне здоров’я матері та батька, їх дитячий анамнез та період становлення репродуктивної функції тощо.

До факторів екзогенного характеру належать чинники виробничого та оточуючого середовища, соціально-економічні показники життя, якість медичного обслуговування та його ефективність, умови побуту, екологія місця проживання, збалансованість харчування, особливо у період вагітності тощо.

Враховуючи, що материнський організм для плоду виконує роль зовнішнього середовища, важливо відкрити окремим блоком основні фактори ризику материнського походження.

До основних факторів ризику порушень внутрішньоутробного розвитку відносяться:

– здоров’я матері (і батька) до зачаття дитини (соматичне, особливо – хвороби нирок, печінки, залізодефіцитна анемія тощо);

– вірусне захворювання матері в перші три місяці вагітності;

– наявність в анамнезі тривалого безпліддя, лікування гормональними засобами, вживання психотропних препаратів;

– вік матері (молодша 18 – “підліткова вагітність” або старша 35 років);

– наявність в анамнезі спадкових або сімейних аномалій (хвороба Дауна та ін.);

– соціально-економічний статус (шкідливі та або важкі умови праці матері як до, так і в період вагітності, з урахуванням умов праці батька, стресові ситуації);

– шкідливі звички (вживання алкоголю, паління, наркоманія та ін.);

– відсутність або пізній початок медичного спостереження під час даної вагітності;

– вагітність, що виникла протягом трьох місяців після закінчення попередньої;

– росто-вагові показники жінки (зріст менший 152,4 см та маса на 20 % нижча або вища маси, що вважається стандартною при даному зрості);

– якість харчування та його повноцінність;

– вагітність настала після медикаментозного лікування непліддя.

З перелічених факторів принципово важливими є умови, в яких працює та проживає жінка, особливо у період вагітності або безпосередньо до її настання.

Таким чином, в реалізації репродуктивного потенціалу населення України, питання збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я залишається актуальною проблемою, яка потребує вирішення як на національному, так і на галузевому рівнях.

Інтеграція гінекологічної, педіатричної та соціальної допомоги молоді дозволить впровадити нові форми медико-соціального патронажу сім’ї. Повинна постійно проводитись робота з обгрунтування гігієнічних регламентів, медичних, психофізіологічних, психосоціальних, психогігієнічних та біоритмологічних основ оптимальної організації праці та відпочинку молоді, і ці заходи вже передбачаються виконанням Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації”. Цим документом передбачається розширення мережі клінік “дружніх до молоді” та лікарень “доброзичливих до дитини”, удосконалення діяльності центрів медико-соціальної реабілітації молоді. При Державному комітеті України у справах сім’ї та молоді і відповідних управліннях місцевих органів виконавчої влади створюються громадські координаційні ради у справах жінок.

В решках програми “Здоров’я нації” (2001) передбачається:

– послідовно проводити профілактику онкогінекологічної патології та раку молочної залози. Розроблятимуться і впроваджуватимуться інформативні скринінгові програми раннього виявлення гінекологічних захворювань у жінок та ускладнень, пов’язаних із вагітністю і пологами. робота з організації консультаційних центрів і кабінетів медичної генетики, забезпечення їх необхідними реактивами та обладнанням;

– Академією медичних наук України будуть розроблені і впроваджені стандарти ведення вагітності, пологів та профілактики перинатального інфікування у вагітних – носіїв бактеріальних та вірусних інфекцій;

– створюється на базі провідних родопомічних закладів в областях відділення акушерської реанімації та спеціалізовані виїздні бригади для надання невідкладної акушерської допомоги, забезпечивши їх необхідним обладнанням та транспортними засобами;

– буде проведено реструктуризацію мережі лікувально-профілактичних закладів, що залучені в медичному обслуговуванні жінок, доведено кількість ліжок до світових стандартів. Спеціалізація ліжкового фонду для жінок формуватиметься відповідно до рівня надання медичної допомоги з урахуванням структури захворюваності. Значно розшириться мережа перинатальних центрів, в них будуть створені умови, що відповідають потребам новонароджених дітей, у забезпеченні догляду матерів, грудного вигодовування, запобіганні внутрішньо-лікарняним інфекціям;

– буде започатковано створення центрів жіночого здоров’я;

– з метою оздоровлення жінок, починаючи з дитячого віку, заплановано розробити та здійснити заходи щодо розширення профілактичних, лікувально-діагностичних та реабілітаційних технологій, спрямованих на їх оздоровлення;

– забезпечуватиметься рівноцінний доступ населення до служб репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, медико-генетичного консультування, медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів;

– буде впроваджено довгостроковий моніторинг здоров’я жінок, які становлять групи підвищеного ризику з репродуктивного здоров’я.