Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ
ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ
Екологія – охорона природи
ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ – землеробство, що ведеться в умовах нестійких погодних чинників, звичайно за дефіциту атм. зволоження. 3. с. можливе на основі вирощування посухостійких культ, рослин.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЗЕМЛЕРОБСТВО БОГАРНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО БОГАРНЕ – 1) землеробство, що ведеться без поливу (зрошення) в зоні зрошуваного землеробства; 2) землеробство, що ведеться тільки за рахунок атм. опадів – не зрошуване землеробство....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО ЗРОШУВАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО ЗРОШУВАЛЬНЕ – землеробство, що ведеться із застосуванням штучного зрошування. В Україні (1995) було 2,8 млн га зрошуваних земель....
- ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи ЗРОШУВАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – див. Землеробство зрошувальне....
- АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
- ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних трав чи парів....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО – 1) одна з провідних галузей с. г„ що займається вирощуванням продовольчих, техн. кормових та ін. с.-г. культур; 2) розділ агрономії; наука про способи найраціональнішого використання землі, підтримання й систематичного підвищення родючості грунту, регулювання факторів розвитку і життя рослин для отримання з одиниці площі макс. кількості продукції за умови найменших […]...
- НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
- Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...
- МОНОКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи МОНОКУЛЬТУРА – 1) беззмінне багаторічне вирощування однієї с.-г. культури на одному й тому самому полі; 2) поля (або ін. с.-г. території), зайняті одним видом культ, рослин....
- ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАДМІРНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – болота та заболочені землі, що сформувалися в умовах постійного або тимчасового надмірного зволоження. Тут переважають болотні та заболочені грунти, а також підтоплені с.-г. землі....
- ШИБЛЯК Екологія – охорона природи ШИБЛЯК – тип рослинності, в якій переважають угруповання з посухостійких теплолюбних листопадних чагарників та низькорослих дерев....
- ТОРФ Екологія – охорона природи ТОРФ – продукт неповного розкладання рослинних решток в умовах надлишкової вологості, дефіциту повітря, внаслідок чого ці рештки муміфікуються з частковою гуміфікацією....
- ПРЕФЕРЕНДУМ Екологія – охорона природи ПРЕФЕРЕНДУМ – інтервал значень фіз. чинників, які вибирає організм (за можливості такого вибору) з усього діапазону значень цих чинників (напр. температурний П.). Визначається експериментально, іноді в ході спостережень у прир. умовах....
- АЕРОПОНІКА Екологія – охорона природи АЕРОПОНІКА – вирощування рослин у штучних умовах періодичним обприскуванням їхніх кореневих систем живильними розчинами....
- МЕЗОФІЛ Екологія – охорона природи МЕЗОФІЛ – 1) організм, що живе в умовах середнього зволоження повітря та грунту; 2) паренхімна тканина листка рослини, розміщена між верхнім і нижнім епідермісом. М. становить м’якуш листка. Те саме, що й асиміляційна паренхіма....
- ЗРОШУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗРОШУВАННЯ – штучне зволоження грунтів на полях, городах, садах та ін. агроценозах з ознаками значного водного дефіциту для збільшення запасів води в зоні діяльності кореневих систем. 3. може бути регулярним (протягом року) або періодичним (один чи декілька разів на рік), а за способом подачі води – самопливом (напуском) та за допомогою […]...
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- СТІПАКСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи СТІПАКСЕРОФІТИ – екол. група рослин, що характеризується прискореним фізіол. реагуванням на зміну зовн. чинників, особливо зволоження. С. швидко і найбільш повно використовують вологу короткочасних злив, порівняно добре витримують перегрівання, проте досить чутливі до зневоднення – можуть витримувати лише короткочасну нестачу вологи в грунті. До С. належать ковила, тонконіг та ін. вузьколисті […]...
- ГІГРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІГРОФІЛ(И) – 1) суходільні рослини, що ростуть лише в умовах надлишкового зволоження. До Г. дуже близькі (а часто й належать до них) рослини з цілком або частково зануреними у воду чи плаваючими листками (гідатофіти, гідрофіти). Для Г. характерні великі листки, довгі стебла, слабка коренева система; 2) наземні тварини, нормальна життєдіяльність яких […]...
- ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – перехідна смуга, розміщена між зонами надмірного та недостатнього зволоження, в межах якої середньорічне випаровування з поверхні океану або суходолу та середньорічна кількість атм. опадів відносно однакові, але в одні роки кількість опадів переважає над випаровуванням, а в ін., навпаки, випаровування переважає над кількістю опадів....
- ПАТІЄНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТІЄНТНІСТЬ – пристосованість до успішного існування в умовах обмеженого забезпечення ресурсами або там, де використання ресурсів утруднене внаслідок впливу якихось ін. екол. чинників....
- МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
- НЕЙТРОФІЛ Екологія – охорона природи НЕЙТРОФІЛ – рослина, яка найкраще росте на грунті з нейтральною реакцією грунт, р-ну (більшість культ, рослин)....
- СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
- КОНСУМЕРИЗМ Екологія – охорона природи КОНСУМЕРИЗМ – культ споживання, характерний для сучасного стану розвитку суспільства; призводить до посилення використання прир. ресурсів....
- ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН – геогр. центри, які дали початок походженню більшості культ, рослин і де зосереджене їх найбільше ген. різноманіття. Вчення про Ц. п. к. р. виникло у зв’язку з необхідністю мати первинний матеріал для селекції і поліпшення сортового складу культ, рослин. Найбільш планомірно цю проблему опрацьовував М. І. Вавилов, […]...
- РЕКРЕАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ – система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для оздоровчої, культ.-пізнавальної і спортивної діяльності або для відновлення їхньої працездатності на спеціалізованих територіях, що знаходяться поза місцями їх постійного проживання. Необхідною умовою розвитку Р. є наявність рекреаційного потенціалу. Розрізняють Р. короткочасну (з поверненням на ночівлю в місця постійного проживання) і […]...
- САЗ Екологія – охорона природи САЗ – місце помешкання з постійним режимом зволоження, що забезпечується грунтовими водами в посушливих районах Середньої Азії....
- БАНК ГЕНІВ Екологія – охорона природи БАНК ГЕНІВ – організація, що займається консервуванням насіння і вегетативних тканин різних сортів культ, і дикорослих рослин, здатних до розмноження. Б. г. не обмежується лише зберіганням такого матеріалу в охолоджуваних приміщеннях, оскільки деякі види рослин необхідно через певні проміжки часу пророщувати й омоложувати. Завданням Б. г. є протидія збідненню ген. різноманіття […]...
- ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
- ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
- ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
- ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ – чинник, джерелом якого є сусп. установка (напр., моральна, культ.-релігійна тощо)....
- ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно....
- СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
- КРІОФІТИ Екологія – охорона природи КРІОФІТИ – холодостійкі рослини, які норм, розвиваються за порівняно низьких т-р і дефіциту вологи. К. утворюють основу рослинного покриву тундр і альпійських луків....
- РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
- НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД – значення показників, дотримання яких забезпечує задовільний екол. стан водних об’єктів і необхідні умови збереження здоров’я населення та культ.-побутового водокористування....
- ЛІСИ ПЕРШОЇ ГРУПИ Екологія – охорона природи ЛІСИ ПЕРШОЇ ГРУПИ – всі типи лісів (водоохоронні, полезахисні, рекреаційні, заповідні, сан. – гіг., меморіальні тощо), естетичні, культ., ресурсоохоронні та об’єктозахисні властивості Яких значно перевищують їхню лісопром. цінність....
- ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....