ЗЕМЛЮВАННЯ

Related posts:

1. КОЛЬМАТАЖ Екологія – охорона природи КОЛЬМАТАЖ – 1) прир. або штучне осадження намулів на земельній ділянці з метою підвищення родючості грунту, створення нового родючого шару; 2) прир. або штучне змивання фільтраційними потоками глинистих часточок або намулів у пори грунту з метою зменшення його активної поруватості, внаслідок чого зменшується проникнення води крізь стінки земляних русел каналів, ставків […]...
2. Рекультивація земель Рекультивація земель – комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності, народногосподарської цінності порушених земель та на поліпшення умов навколишнього природного середовища у зв’язку із приведенням цих земель у стан, придатний для використання за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан для подальшого цільового використання здійснюється у ході робіт, а коли це неможливо – не пізніш як […]...
3. ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ. У разі повної втрати грунтом родючості застосовують термін “землі порушені”, хоч іноді говорять про катастрофічну ерозію – повну втрату родючого шару […]...
4. ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого грунту....
5. ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
6. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
7. ЄМНІСТЬ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ УГІДДЯ – число свійських чи диких тварин (іноді тих і ін.), які здатні жити і норм, розмножуватись на одиниці площі цього угіддя протягом не визначено тривалого часу. Іноді виділяють сезонну Є. у. – число тварин, які можуть жити на одиниці площі або в межах усього угіддя в певний сезон без […]...
8. АВТОПОКРИШКИ ЗНОШЕНІ Екологія – охорона природи АВТОПОКРИШКИ ЗНОШЕНІ – відходи, які дуже важко піддаються утилізації. їх спалювання шкідливе і недоцільне внаслідок утворення забрудників атмосфери і незначного виходу енергії. Складування їх на звалищах теж неефективне через наявність значних пустот, де скупчуються токс. гази, оселяються гризуни. Бажаним є відновлення А. з. наварюванням шару каучуку з новим протекторним малюнком. Це […]...
9. ЛАВИНА КАМ’ЯНА Екологія – охорона природи ЛАВИНА КАМ’ЯНА – зісковзування з гір. схилу пересиченого водою шару грунту, який захоплює з собою великі камені....
10. ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ – раніше порушені землі, які після рекультивації (відновлення) повернені для госп. використання....
11. ЗАЛУЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь схилів, боротьби з ерозією грунту та одночасно для госп. використання; 2) самозаростання травою оголених ділянок грунту....
12. ЗОЛОВІДВАЛ Екологія – охорона природи ЗОЛОВІДВАЛ – місце складування, сховище золи теплових електростанцій, що працюють на твердому паливі....
13. РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – відновлення шляхом біол. заходів госп., естетичних та ін. властивостей земельних територій, порушених унаслідок виробничої діяльності. Р. б. є етапом, що настає після підготовчої, техн. рекультивації....
14. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
15. Рекультивація земель Рекультивація земель – якісне відновлення повністю або частково втраченої у процесі господарської діяльності народногосподарської цінності земель (передусім родючості). З цією метою в розвинених країнах світу спочатку вирівнюють пошкоджену місцевість, нейтралізують кислотність грунтів, після чого насипають родючий шар іншого грунту, відновлюють на ньому рослинний покрив, вирощують деякі сільськогосподарські культури або створюють зони відпочинку. В Україні значні […]...
16. ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ – за визначенням Рамсарської конвенції, яка охороняє водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, і до якої приєдналася Україна, – це райони маршів, боліт, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибини яких не перевищують під […]...
17. СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
18. ЗЯБ Екологія – охорона природи ЗЯБ – літньо-осіння оранка грунту під весняні (ярові) сільськогосподарські культури чи під пар-2 (чорний, або зайнятий). Застосовується з метою поліпшення накопичення вологи, мобілізації поживних речовин, знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур....
19. ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню верхніх оболонок земної кори, в т. ч. грунту та ін....
20. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
21. Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...
22. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
23. АЛЬВАРИ Екологія – охорона природи АЛЬВАРИ – угіддя з малопотужними грунтами на карбонатних породах, із залишками лісів та пасовищами в прибалтійських країнах....
24. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
25. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
26. ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
27. СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів....
28. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
29. БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
30. ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі....
31. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
32. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
33. ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
34. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
35. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
36. МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від пересихання й перегрівання. М. посилює процес нітрифікації....
37. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
38. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
39. ОЗОНОВА “ДІРКА” Екологія – охорона природи ОЗОНОВА “ДІРКА” – локальна ділянка озоносфери, де концентрація озону (густина озонового шару) помітно менша звичайного його вмісту. Однією з основних причин зменшення густини озонового шару в стратосфері є руйнування молекул озону внаслідок хім. реакцій з атомами хлору та брому, що вивільняються при розпаді молекул хім. речовин (фреонів), які широко використовуються в […]...
40. ЧИСЛО САНІТАРНЕ Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його забруднення....