Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЖАРГОН
ЖАРГОН
Культурологічний словник
ЖАРГОН (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної й граматичної систем.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- КОМПЕТЕНТНІСТЬ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНІСТЬ (від лат. competens – відповідний, здатний) – психосоціальна якість, що означає силу і впевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності. К. сприяє усвідомленню особистістю власної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням....
- АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЯ – наука про походження, поведінку, фізичний, соціальний і культурний розвиток людини....
- САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
- ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник ЛІТЕРАТУРА – один з наймобільніших і найдієвіших видів мистецтва. Л. – це жива художня система, яка чутливо реагує на зміни життєвого процесу. Головний елемент літературної творчості – слово, яке є вічним будівельним матеріалом літературного образу....
- ГУС Культурологічний словник ГУС (Hus) Ян (1371 – 06.VII.1415) – чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, діяч Реформації, національний герой чеського народу. Громадсько-політичну боротьбу поєднував з педагогічною діяльністю в Празькому університеті, ректором якого він був у 1402-1403 і 1409-1410 рр. У проповідях і творах значну увагу приділяв питанням виховання. Г. був реформатором чеського правопису […]...
- СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
- КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ Культурологічний словник КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – глибоке всеохоплююче почуття власної неповноцінності порівняно з іншими людьми. Часто супроводжується дефективними, помилковими установками і поведінкою....
- ЕТНОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від грец. племінний, народний та лат. центр) – переконання у зверхності, вищості власної етнічної та культурної групи, відповідно зневага до інших груп. 124...
- РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. розумно обгрунтований) – захисний психологічний механізм, який дозволяє індивіду віднаходити логічне виправдання власної поведінки, привнесення логічного начала....
- СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
- ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розділ 12 ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розподіл фразеологічних одиниць може бути найрізноманітнішим: ідеографічним, історико-етимологічним, стилістичним, лексико-граматичним тощо. Одним з найпоширеніших є розподіл на фразеологізми літературної мови і фразеологізми, які перебувають за межами літературної мови, – ареальні (діалектні), фразеологізми професійних жаргонів, різні групи субстандартної фразеології....
- ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
- Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- ЕВДЕМОНІЗМ Культурологічний словник ЕВДЕМОНІЗМ (від грец. eudaimonia – щастя) – етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя (до суспільного щастя – соціальний Е., до особистого – індивідуалістичний Е.). Близький до гедонізму....
- ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
- УНІКАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник УНІКАЛЬНІСТЬ (від лат. unicus – єдиний) – неповторність, винятковість, рідкісність. У. особистості виявляється на всіх рівнях її існування – біологічному, психофізіологічному, психологічному, духовному. Кожен індивід має тільки йому властивий набір спадкових задатків, генетичну програму, психофізіологічні параметри організму, які, поєднуючись з його специфічною життєвою ситуацією, зумовлюють особливості сприймання і усвідомлення ним навколишнього світу, формують […]...
- ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Слово “лексика” походить від грецького “Lexikos” – “словесний”, “словниковий”. Усі слова, що вживаються в мові і становлять її словниковий склад, називаються лексикою. Крім того, лексикою позначають окремі шари або групи слів (книжна лексика, іншомовна лексика), а також словниковий склад мови письменника чи окремого художнього твору (лексика Марка Вовчка, лексика “Катерини” Шевченка). Фразеологія – розділ […]...
- ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
- АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
- БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера....
- НАРОД Культурологічний словник НАРОД – історично сформована спільність людей, яка характеризується спільними ознаками мови, культури, ментальності, стійкими міжпоколінними зв’язками, усвідомленням свого спільного походження....
- ТРИПІТАКА Культурологічний словник ТРИПІТАКА – канонічні зібрання текстів буддизму; записана у 80-х роках до н. е. санскритом; збереглася частково; окремі частини Т. дійшли до нас у перекладі на китайську та ін. мови Східної Азії....
- МОВЛЕННЯ Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є його різноманітні акти в усній і писемній реалізації. Розрізняють М. монологічне й діалогічне. Поряд із власне М. виділяють внутрішнє мовлення, розраховане на постановку й розв’язання у свідомості мовця різноманітних пізнавальних […]...
- САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- ГЛАГОЛИЦЯ Культурологічний словник ГЛАГОЛИЦЯ – одна з двох найдавніших слов’янських а з б у к. Подібна до к и р и л и ц і за буквеним складом, алфавітним порядком, звуковим значенням і назвами букв. Більшість літер в обох азбуках мала й цифрове значення. Від кирилиці відрізняється складнішим накресленням і кількістю букв (у Г. – 40, […]...
- БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
- ПИСЬМО Культурологічний словник ПИСЬМО – знакова система закріплення мови. З допомогою П. зміст мови фіксується і передається у просторі і часі. Виділяються ідеографічне, складове, силабічне й алфавітне П. Різновидом П. є також стенографія. П. виконує ряд соціально значущих функцій: інформативну, регулюючу, комунікативну та ін. На основі алфавітного П. в абсолютної більшості народів Землі склалася писемність, що […]...
- ЛІТОТА Культурологічний словник ЛІТОТА (від грец. litotes – простота) – вид метонімії (заміни одного слова іншим, суміжним за суттю), зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); заміна будь-якого виразу іншим, рівнозначним, але у формі заперечення (напр., “згоден” – “не заперечую”)....
- КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА – перший професійний музичний навчальний заклад у місті. Відкрита Київським магістратом 1768 р. з метою підготовки кадрів для магістратського оркестру. До школи набирали дітей міщан. Крім музики, в школі викладали математику, історію, географію та мови. Існувала до 1852 р....
- АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
- СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
- НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
- САМОКОНТРОЛЬ Культурологічний словник САМОКОНТРОЛЬ – у психології один з виявів усвідомлюваної регуляції людиною власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред’явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета С. полягає як у попередженні, так і у виправленні допущених помилкових дій чи операцій. Завдяки коригуючій функції С. людина спроможна реалізувати запропонований їй кимсь або […]...
- Власне українські і запозичені слова Лексикологія Власне українські і запозичені слова Словниковий склад української мови формувався протягом багатьох віків. Частина слів перейшла ще від спільноіндоєвропейської, старослов’янської, давньоруської мовних єдностей {мати, робота, сім’я; син, плуг, борона, овес, косити, літо, кінь, білий, чотири, я, за; сім’я, ківш, коромисло, білка, собака, хороший, сизий, сорок, дев’яносто), частина слів утворилася у власне український період, і […]...
- МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
- ІНТЕГРАТИВНИЙ Культурологічний словник ІНТЕГРАТИВНИЙ – той, що сприяє об’єднанню та згуртуванню (див. Інтеграція)....
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- ШЛЯГЕР Культурологічний словник ШЛЯГЕР (нім.) – модна пісня про кохання (“товар, що легко збувається”)....