ЗІККУРАТ

Related posts:

1. ПІРАМІДА Культурологічний словник ПІРАМІДА – монументальна споруда у формі правильного багатогранника або ступінчаста. Найбільш поширеними П. були у країнах Стародавнього Сходу та Америки. В Єгипті служили гробницями фараонів; у Месопотамії, Америці – храмами, обсерваторіями. Найвідоміші П. – фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерена в Гізі (Єгипет)....
2. АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...
3. ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
4. БАШТА Культурологічний словник БАШТА (від італ. bastia – укріплення) – вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри....
5. УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
6. КАНЕЛЮРИ Культурологічний словник КАНЕЛЮРИ (від франц. cannelure – паз, жолобок) – 1) У трипільській кераміці (див. Трипільська культура) жолоби орнаменту, заповнені іншим кольором глини. 2) В архітектурі – вертикальні жолобки на пілястрі....
7. ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ Культурологічний словник ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ (від лат. ordo – ряд, порядок) – порядок співвідношення несучих та несених частин будівлі. В архітектурі Стародавньої Греції склалися ордери: дорійський, іонійський, коринфський....
8. АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
9. ЯХВЕ Культурологічний словник ЯХВЕ (Єгова, Ягве) – в іудаїзмі ім’я Бога єдиного, невидимого творця і володаря Всесвіту....
10. АРМАТУРА Культурологічний словник АРМАТУРА (лат. armatura – озброєння, спорядження) – 1) У будівництві – складова частина залізобетонних конструкцій. 2) В архітектурі класицизму – елементи скульптурного декору (зображення зброї, військового спорядження, прапорів тощо) на фасадах будинків, п’єдесталах монументів....
11. КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога – громовержця; богині неба. Колесо – один з найвагоміших світових символів. Із правіку у багатьох народів планети воно виступило символом Сонця, бога неба....
12. КАРІАТИДА Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї. Поширення набули в античній архітектурі та європейському будівництві XVII-XIX ст....
13. АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ Культурологічний словник АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин А. о. склалися в архітектурі Стародавньої Греції (VI-IV ст. до н. е.) Основні різновиди А. о. […]...
14. БАЗИЛІКА Культурологічний словник БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні […]...
15. АНСАМБЛЬ Культурологічний словник АНСАМБЛЬ (франц. ensemble – разом) – в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва, А.: цілісність просторової композиції, пропорційність співвідношень частин і цілого, силует, пластика, колір. А. може створюватись водночас (за єдиним задумом і в одному стилі) або протягом тривалого часу (шляхом доповнення початкової композиції)....
16. ЦИВІЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis – громадський, державний, вихований) – 1) Сукупність історичних, географічних, соціокультурних та ін. особливостей конкретного суспільства, народу, країни. 2) Історичні типи культур, локалізованих у часі й просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо). 3) Важлива характеристика умов та стану соціального буття людини, що виявляється в досягнутому рівні технічного розвитку та […]...
17. ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
18. СПОВІДЬ Культурологічний словник СПОВІДЬ (каяття) – таїнство в православ’ї та католицизмі, під час якого віруючий розповідає священикові про скоєні ним гріхи, а священик від імені Бога дарує йому відпущення їх з напученням або із застосуванням покарання – піст, молитва з поклонами і т. п....
19. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
20. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
21. МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М. віддавали архітектурі як основі синтезу мистецтв. Найяскравіше М. відбився в архітектурі приватних будинків-особняків, у зведенні ділових, промислових і торгових споруд, вокзалів, прибуткових будинків. Принципово новим в архітектурі М. була відмова […]...
22. ГРІХ Культурологічний словник ГРІХ – одна з основних християнських морально-етичних категорій, що означає порушення волі Бога, падіння Адама і Єви, які, згідно з Біблією, покуштували плід забороненого дерева пізнання добра і зла. Г. – поняття, за допомогою якого релігійна мораль оцінює дії, що суперечать Божим заповідям. Під Г. релігія також розуміє стан душі, котрий виникає під […]...
23. ПАНТЕЇЗМ Культурологічний словник ПАНТЕЇЗМ (від грец. pan – все, theos – бог) – філософське вчення, яке розглядає Бога не як надприродну особу, а як абсолют, злитий з природою. В концептуальному вигляді ідеї П. виклав у “Пантеїсти-коні” (1720 р.) англійський філософ Д. Толланд, хоч пантеїстичні Тенденції у формі гілозоїзму (все довкілля – одушевлене) відомі ще з часів […]...
24. ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ Культурологічний словник ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ – у давньоукраїнській міфології тепла вічнозелена сонячна країна, розташована далеко за морем на сході, де живуть боги та душі померлих, зимують птахи та змії. Асоціюється з верхівкою Світового Дерева – Прадуба, де перебуває першобог Сокіл (або Род). За повір’ям, ключі від В. зберігались у крука, але він прогнівав бога і […]...
25. МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...
26. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
27. АЛЕГОРІЯ Культурологічний словник АЛЕГОРІЯ (грец. allegoria – іносказання) – художнє втілення явища, а також абстрактної ідеї в конкретному образі (напр. жіноча постать з пов’язкою на очах і терезами в руці – А. правосуддя). За своєю функцією часто наближається до емблеми. Найпоширеніший вид А. – персоніфікація, тобто фігура з одним або кількома атрибутами, що пояснюють її зміст. […]...
28. АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови […]...
29. ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
30. МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “Царство Небесне”. Уявлення про месію виникло серед стародавніх іудеїв під час так званого “вавилонського потопу” (VI ст. до н. е.), коли в образі месії виступав завойовник, що мав “відновити […]...