Зміни в національній структурі населення
Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років)
§ 19. ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
3. Зміни в національній структурі населення.
Протягом середини 1960-х – початку 1980-х років національний склад населення України урізноманітнювався. Офіційна пропаганда наголошувала, що в Українській РСР проживають представники понад ста націй і народностей. Така інформація була правдивою. Проте більшість із них в Україні була представлена лише окремими особами чи малочисельними
Інформацію про найчисельніших із них містить таблиця, складена на основі даних перепису 1989 р.
Назва народу | Кількість, тис. осіб | Чисельність, % | Назва народу | Кількість, тис. осіб | Чисельність, % |
Євреї | 486 326 | 0,9 | Вірмени | 54 200 | 0,09 |
Білоруси | 440 | 0,9 | Цигани | 47917 | 0,09 |
Молдавани | 324 525 | 0,6 | Кримські татари | 46 807 | 0,09 |
Болгари | 233 800 | 0,5 | Німці | 37 849 | 0,07 |
Поляки | 219 179 | 0,4 | Азербайджанці | 36 961 | 0,07 |
Угорці | 163 111 | 0,3 | Гагаузи | 31 967 | 0,06 |
Румуни | 134 825 | 0,25 | Грузини | 23 530 | 0,05 |
Греки | 98 524 | 0,2 | Чехи | 9122 | 0,02 |
Татари | 86 825 | 0,17 | Словаки | 7943 | 0,02 |
Від кількох сотень до кількох тисяч осіб представлені громадяни інших національностей, уключаючи й кримських автохтонів – караїмів і кримчаків.
Що стосується співвідношення українців і росіян, то матеріали переписів 1959 та 1989 pp. свідчать, що за 30 років відносне число українців у республіці зменшилося з 76,8 до 72,7%, тоді як відносне число росіян зросло з 16,7 до 22,1 %. Це був наслідок не швидкого природного приросту, а політики сприяння союзною владою міжреспубліканських міграцій заради перетворення союзних республік у багатонаціональні утворення. На думку ідеологів, це мало наочно засвідчувати факт створення нової історичної спільності – радянського народу й одночасно вибивати грунт з-під ніг націоналістів.
Суттєво змінилася й чисельність інших народів. На 350 тис. скоротилася чисельність євреїв, яким було дозволено емігрувати із СРСР під приводом “возз’єднання сімей”. На 144 тис. скоротилася чисельність поляків, на 5,5 та 6 тис. за ці роки скоротилася й чисельність чехів і словаків. Унаслідок скорочення природного приросту зменшилася кількість болгар, угорців, греків. Нерівномірно, але неухильно зростала чисельність вірмен і азербайджанців. Починаючи з 1979 р. до України почали повертатися депортовані кримські татари та німці.
Зміни в національній структурі населення України довели необгрунтованість заяв про формування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Насамперед своєю поведінкою її заперечували українці. Так унаслідок урбанізації у 1979 р. вперше в історії склалася ситуація, коли більшість – 53 % етнічних українців – стала мешканцями міста. Однак урбанізація не привела до втрати ними своєї самобутності та національного самоусвідомлення. Так число українців, які називали українську мову рідною, продовжувало зростати. Якщо у 1959 р. таких було 30млн, то в 1989 р. – 37,4. Виявилося, що навіть мешканці Східної України, що перейшли на спілкування російською мовою, продовжували й продовжують досі сприймати себе українцями з огляду на зв’язок з українською землею, матеріальною культурою, ставленням до життя і головних життєвих цінностей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...