ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН



ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА

УРОК 9

ТЕМА. ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН

Мета уроку: навчальна – на конкретних прикладах показати учням, що різноманітність рослин і тварин на планеті Земля е результатом їхнього пристосування до різноманітних природних умов; розвиваюча – відкрити школярам різноманітний світ рослин і тварин, які живуть на нашій планеті, викликати в них інтерес до подальшого знайомства з біологічною наукою в наступних класах; виховна – вивчаючи тему, показати

учням, що будь-які зовнішні або поведінкові характеристики, котрі на перший погляд здаються непривабливими, е результатом пристосування живих організмів до різних природних умов. Основні поняття: світлолюбні й тіньовитривалі рослини, рослини-хижаки, паразитизм, пристосованість.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику й таблицями на дошці), створення проблемної ситуації.

Обладнання: підручник, таблиці на дошці “Рослини тундри”, “Рослини пустелі”.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв’язки: природознавство (5 клас), біологія (7 клас).

Структура

уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду. Створення проблемної ситуації

IV. Викладення основного матеріалу

1. Пристосування рослин і тварин до різної вологості.

2. Пристосування рослин і тварин до різної освітленості.

3. Пристосування рослин і тварин до різної температури середовища.

4. Одержання кисню із різних середовищ.

5. Пристосування до різного режиму живлення.

6. Інші пристосування рослин і тварин.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Запитання до учнів

1. Що називають ростом організмів?

Додаткове запитання: Чим відрізняється ріст рослин від росту тварин?

2. Що називають розвитком організмів?

Додаткове запитання: Які два види розвитку тварин існують?

Після цього вчитель цікавиться, хто виконав додаткове домашнє завдання щодо дослідження впливу різних умов на ріст рослин на прикладі проростання зерен квасолі, перевіряє й оцінює результати.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

– Бесіда

– Які п’ять умов необхідні для існування живих організмів? (Вода, повітря, світло, тепло та поживні речовини.)

– Чи рівномірно розподілені ці умови по поверхні Землі, чи скрізь на поверхні планети однакова кількість сонячного тепла, світла та води? (Ні.)

– Якщо умови, необхідні для живих істот, неоднакові на поверхні Землі, то що в такому разі можна припустити про поширення живих організмів? (Живі організми так само відрізняються один від одного й поширені по поверхні Землі неоднаково.)

– Створення проблемної ситуації

– Завдяки чому тварини й рослини виживають у різноманітних природних умовах у разі нестачі тепла, світла й води? (Завдяки пристосуванням.)

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пристосування рослин і тварин до різної вологості

Рослини

Тварини

1) Довгий корінь;

2) розгалужений корінь;

3) накопичення води в м’ясистих тканинах;

4) для ощадливого випаровування води утворюють колючки або скидають листя в сухий сезон

1) Накопичують в організмі воду;

2) витривалі й долають у пошуках джерела води великі відстані

– Завдання у робочому зошиті

2. Пристосування рослин і тварин до різної освітленості

Рослини

Тварини

1) Світлолюбні рослини ростуть на відкритих місцях, а тіньовитривалі – в умовах поганої освітленості;

2) Зі зменшенням світлового дня опадає листя

Денні тварини полюбляють світло, а нічні тварини не мають в ньому потреби

3. Пристосування рослин і тварин до різної температури середовища

Рослини

Тварини

Ворсинки на листі та восковий наліт допомагають вижити в умовах низьких температур

1) Теплокровні тварини здатні самостійно підтримувати температуру тіла й тому живуть у холодних кліматичних умовах;

2) підшкірний жир зберігає тепло;

3) випаровування води через шкіру (потіння) убезпечує організм від перегрівання;

4) сплячка допомагає пережити спекотний або холодний сезон;

5) жирові запаси на зиму допомагають пережити зимову сплячку

4. Одержання кисню із різних середовищ

Рослини

Тварини

Дихають усіма частинами тіла, але найбільше листям

1) Через зябра у воді – риби;

2) через дихальця з повітря – комахи;

3) через легені з повітря – птахи, плазуни та людина

5. Пристосування до різного режиму живлення

Рослини

Тварини

1) Одержують поживні речовини у розчиненому вигляді за допомогою коріння з грунту;

2) на бідних фунтах з’являються рослини-хижаки й рослини-паразити

1) Впадають у сплячку в періоди нестачі їжі;

2) кочують у пошуках їжі в інші райони

– Завдання у робочому зошиті

6. інші пристосування

Рослини

Тварини

1) Яскраве забарвлення та приємний запах для приваблювання комах-запильників;

2) крилатки, гачечки й парашутики на насінні для їхнього кращого поширення;

3) смачні плоди з насінням усередині

Яскраве забарвлення в самців у період утворення пар! для приваблювання самок

-span style=’font:7.0pt “Times New Roman”‘> Завдання у робочому зошиті

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

– Запитання до учнів

– Що дає змогу живим організмам поширюватися по поверхні Землі й виживати в найрізноманітніших, зокрема несприятливих, природних умовах? (Різні пристосування.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Завдання у робочому зошиті

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Середовище існування

Простір, у якому проходить життя організму, називають його середовищем існування. Різноманітність середовищ існування на поверхні нашої планети відповідає різноманітності самих організмів. Серед багатьох чинників навколишнього середовища для живих організмів важливими є умови та ресурси. Умови – це важливі фізичні характеристики середовища існування, на які сам організм впливати не може: температура, тривалість світлового дня, солоність води, в якій живе організм. Ресурси, на відміну від умов, активно споживаються організмами, й на кількість ресурсів у середовищі існування впливає життєдіяльність тих чи інших живих істот. Іноді одні організми віднімають ресурси в інших, саме тому за ресурси в живій природі часто точиться жорстока конкуренція.

Боротьба за ресурси серед рослин

Рослини використовують різні способи підтримання свого існування, або, як говорять біологи, різні життєві стратегії.

Ті, що дотримуються “права сильного”, домінують у рослинному покриві, захопивши територію з усіма її ресурсами й знищивши конкурентів своїм швидким ростом. Як правило, вони мають міцну кореневу систему, добре розвинену надземну частину. До таких “силовиків” належать дерева, які утворюють ліси, деякі мохи, що суцільним килимом укривають болота, або очерет, густі зарості якого кілометрами тягнуться на мілководді багатьох озер і рік.

Інші види рослин, вважаючи, що “терпінням і працею всього здобудеш”, здатні виживати в суворих умовах і при малій кількості ресурсів – там, де інші існувати не можуть. Часто подібні рослини називають тіньолюбними, або засухостійкими. Багато які з них чудово почуваються навіть тоді, коли добре забезпечені вологою, світлом або поживними елементами. Проте вони не здатні боротися з конкурентами за ці умови і їм простіше вижити там, де цих конкурентів немає,- у затінку або в пустелі.

Нарешті, є рослини, які швидко розмножуються й розселяються, але, як і попередня група, не здатні до конкурентної боротьби. Зазвичай ці рослини з’являються там, де порушена природна рослинність, але доволі багато поживних речовин. Ці рослини часто поселяються на місці вирубаного або вигорілого лісу, наприклад, трав’янистий іван-чай або дерево осика. На занедбаних полях замість культурних рослин одразу ж охоче поселяються бур’яни: грицики (інша назва мисочки, калитник), осот та інші. Усього за кілька років ці види заселяють “нічийну” територію. Однак вони тріумфують недовго – за якийсь час їх витісняють більш сильні, але повільно зростаючі конкуренти з першої групи.

Екологам добре відоме правило: “майстром на всі руки” у живій природі бути неможливо. За будь-яке виникле вдосконалення, яке відрізняє певний вид від інших, організмам завжди доводиться чимось розплачуватися.

Симбіоз

Окрім конкуренції, хижацтва й паразитизму в природі нерідко зустрічаються різні форми взаємовигідних стосунків між організмами. Ці стосунки називають симбіотичними. Прикладом симбіозу, що виник унаслідок тривалої спільної історії, можуть служити стосунки між квітковими рослинами та комахами-запильниками. Нектар, що виробляється для приваблювання комах,- енергетично цінний продукт, рослини фактично втрачають. Але такі втрати виправдані перевагами, які надає рослині перехресне запилення, здійснюване любителями цього нектару – осами, бджолами, метеликами та джмелями.

Вплив умов середовища існування

Для одних видів значення якого-небудь чинника коливаються дуже істотно, для інших його коливання обмежені. Відомо, що щука витримує температуру від 0 до +35 °С, а форель почувається погано вже при температурі трохи вищій від +20 °С. Деякі тропічні рибки, яких розводять в акваріумах, не витримують зниження температури до +10°С.

Часто організми поширені в географічних районах, межі яких визначаються значеннями якогось фізичного чинника. Особливо важливими є при цьому не середні значення такого чинника, а його максимальні або мінімальні значення. Наприклад, звірена межа поширення гігантського цереуса (великого кактуса в пустелях Північної Америки) збігається з лінією, що позначає території, у яких зимові заморозки тривають не більше 1,5 доби. Якщо в якійсь місцевості хоча б один раз температура впаде нижче 0°С і протримається дві доби, кактус загине. У тих місцях, де він росте, заморозки справді бувають, але щоразу тривають трохи більше доби. Отже, гігантський цереус може після них відтанути й вижити.

Екологічна ніша

Кожний вид рослини або тварини має певну спеціалізацію, що дозволяє йому вижити. Ця спеціалізація визначається:

– місцем перебування виду в просторі (живе на суші або у воді, на дні або біля поверхні, на землі або на деревах тощо);

– стосунками з іншими видами (їхня жертва, хижак або конкурент);

– яким умовам середовища надає перевагу (температура, доступність води тощо).

Для визначення такої спеціалізації у 20-х роках XX ст. англійський еколог Чарлз Елтон (1900-1991) запропонував термін “екологічна ніша”. Можна сказати, що середовище існування виду – це його адреса, а екологічна ніша – його професія.

Так, одну й ту саму нішу травоїдних тварин в Австралії займають кенгуру, в Африці – антилопи. Нішу птахів, які живляться нектаром квітів, у Південній Америці займають колібрі, а в Африці – нектарниці.

Види, що живуть в одному середовищі проживання, не можуть займати одну й ту саму нішу, оскільки між ними може виникнути конкуренція за корм, місця гніздування – у тварин,

І за воду, простір, світло та поживні речовини – у рослин. Ця конкурентна боротьба закінчується тим, що один вид витісняє інший із певної території. Так було в XIX ст. в Австралії, коли завезені європейцями на цей материк кролики розплодилися у великій кількості за відсутності хижаків і стали конкурентами овець на пасовищах. Тому організми в одній екосистемі завжди займають різні екологічні ніші.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Висновок яке пристосувальне значення має поведінка тварин.
Ви зараз читаєте: ЗНАЧЕННЯ ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ІСНУВАННЯ. ПОВЕДІНКА РОСЛИН І ТВАРИН