Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЗОНА ЕОЛОВА
ЗОНА ЕОЛОВА
Екологія – охорона природи
ЗОНА ЕОЛОВА – висотний пояс терабіосфери, екол. аналогічний основній частині абісалі океану (поза джерелами виходу сірковмісних терм, вод, де мешкають хемопродуценти), в межах якої гетеротрофи (павуки, кліщі та ін.) існують за дуже низьких т-р повітря (за рахунок прямого нагрівання сонячним промінням) завдяки привнесенню знизу (в абісалі – зверху) орг. речовин (пилку, спор рослин, дрібних організмів та їхніх решток, занесених вітром тощо). 3. е., як і основна частина абісалі, характеризується відсутністю ланки продуцентів. 3. е. простягається від 5 до 7 км над рівнем моря.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
- ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
- ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
- ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА – один з найбільших підрозділів у геогр. поширенні рослин, що сформувався в процесі еволюції. 3. ф. різняться між собою за складом ендемічних таксонів, історією становлення та розвитку їхніх флор. 3. ф. відображають історію розвитку поверхні Землі та пов’язану з нею історію розвитку флор. У разі проведення межі між окремими […]...
- ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
- ЗОНА ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ОПТИМУМУ – сприятлива для організмів певного виду інтенсивність впливу екологічного чинника....
- ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
- Нестатеве розмноження – РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ Нестатеве розмноження У нижчих рослин нестатеве розмноження здійснюється за допомогою спеціалізованих спор із джгутиками (зооспори) у багатоклітинних водоростей та нерухомих спор (апланоспори), що виникають у багатоклітинних водоростей під час несприятливих умов. Спори нестатевого розмноження утворюються в одноклітинних спорангіях – органах, в […]...
- ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються у покладах, які залягають вище і нижче від цього шару....
- ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
- БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
- БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
- АЛОХОРІЯ Екологія – охорона природи АЛОХОРІЯ – 1) зміна розміщення органа в процесі індивід, або істор. розвитку організмів; 2) поширення плодів, насіння або спор рослин за допомогою зовн. чинників: людини (антропохорія), тварин (зоохорія), вітру (анемохорія), води (гідрохорія). Рослини, яким властива А., наз. алохорами....
- ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
- ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
- ЗОНА НЕОТРОПІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕОТРОПІЧНА – біогеографічна область, що охоплює південні тропічні частини півостровів Каліфорнія та Флорида, низовини та узбережжя Пд. Америки (до 45 пд. ш.), Антильські, Галапагос, Хуан-Фернандес та ін. прилеглі до неї острови. Характеризується своєрідними кліматичними умовами та поширенням притаманного їй комплексу рослин та представників тваринного світу....
- ЗОНА АРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА АРИДНА – 1) на суходолі – зона з сухим теплим або спекотним континентальним кліматом (спекотні пустелі, напівпустелі, сухі степи), що з погляду с. г. характеризується неможливістю ведення не зрошуваного землеробства та пригніченістю розвитку кормових рослин для худоби; 2) над океаном – кліматична зона, в межах якої випаровування з водної поверхні […]...
- АНТРОПОХОРІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОХОРІЯ – поширення насіння, спор і плодів рослин людиною....
- ЗОНА КОМФОРТУ Екологія – охорона природи ЗОНА КОМФОРТУ – 1) оптимальне для людини чи ін. живих організмів співвідношення усіх чинників середовища (для людини – фіз. та соц.-екон.). Напр., для людини, що відпочиває або виконує легку фіз. роботу: т – ра повітря взимку 18-22, влітку 23- 25 С, швидкість руху повітря взимку 0,15, влітку 0,2-0,4 м/с, відносна вологість […]...
- НЕКТАР Екологія – охорона природи НЕКТАР – цукриста рідина, яка виділяється нектарниками квітів багатьох рослин. Н. приваблює комах-запилювачів (іноді й птахів). За складом Н. – водний р-н цукрів з невеликою домішкою азотистих і аром, речовин, орг. кислот, ферментів. Кількість Н., виділеного окремою квіткою за час цвітіння, у різних рослин різна (у липи від 0,15 до 7,46 […]...
- ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
- ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
- ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
- ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ – організми, що живуть у вузьких температурних межах. О. с. поділять на теплолюбні (орхідеї, коралові поліпи, медузи та ін.) і холодостійкі (рослинність тундри, риби полярних водойм, тварини абісалі тощо)....
- ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
- ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
- РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
- ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
- ПАЛ Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження, іноді зумисна – для перетворення ліс. ділянки на пасовище чи орні землі; 3) згарище, обгорілий ліс....
- СТЕРИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення або знешкодження мікроорганізмів на хірургічній чи лабораторній апаратурі, інструментах, у середовищах за допомогою високої т-ри, хім. речовин тощо. Спосіб знищення лише мікроорганізмів (а не їхніх спор) у рідинах та харч, продуктах одноразовим нагріванням до т-ри нижче 100 °С (найчастіше 60-70 С) різної тривалості (15-ЗО хв), запропонований Л. Пастером, […]...
- ЕНДОЗООХОРІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЗООХОРІЯ – поширення насіння, плодів чи спор рослин або грибів, які без пошкодження пройшли крізь травний канал тварин з їхніми екскрементами....
- СИНАНТРОПІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СИНАНТРОПІЗАЦІЯ – 1) пристосування організмів до існування поблизу людини (у населених пунктах, житлах тощо); 2) проникнення в прир. біоценози видів, занесених людиною; 3) у заг. вигляді під С. розуміють процес збільшення змін у природі, зумовлених діяльністю людини. У наш час процес С. постійно розширюється....
- АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
- ЗООХОРІЯ Екологія – охорона природи ЗООХОРІЯ – поширення плодів, насіння рослин, спор грибів тваринами, до тіла яких вони чіпляються, або з екскрементами тварин, що живляться ними....
- КОЕВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи КОЕВОЛЮЦІЯ – паралельна, спільна, взаємозв’язана еволюція двох або більшої кількості таксонів, які екол. тісно пов’язані між собою, але не обмінюються генами. У цьому разі обопільно діє тиск добору, який зумовлює часткову залежність еволюції одного таксону від еволюції ін. У вужчому Розумінні слова термін К. використовують для позначення еволюц. взаємозв’язку будь-якого організму […]...
- САПРОПЕЛІТИ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛІТИ – різновидність викопного вугілля, що утворилось унаслідок нагромадження решток найпростіших планктонних організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. С. використовують для грязелікування і як паливо....
- БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
- ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
- ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
- САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....