ДУХ

Related posts:

1. СХОЛАСТИКА Культурологічний словник СХОЛАСТИКА (від грец. scholle – вчена бесіда, школа) – інтелектуальний феномен середньовічної європейської культури в рамках теолого-філософської традиції, метою якої було раціональне обгрунтування та концептуалізація християнського віровчення....
2. ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
3. ДОГМАТ Культурологічний словник ДОГМАТ (від грец. думка, вчення) – основне положення віровчення, яке визначається незаперечною істиною, має силу непохитного авторитету і не підлягає критиці. Вимога беззастережного визнання Д., сліпого прийняття їх на віру – серед головних вимог християнської церкви....
4. РАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНІСТЬ (від лат. розумний) – вихідне положення про те, що люди є раціональними істотами, які здатні керувати власною поведінкою; здатність до логічно обгрунтованої, цілеспрямованої діяльності....
5. ЯРИЛО Культурологічний словник ЯРИЛО – божество у слов’янській міфології, пов’язане з родючістю; культ Я. супроводжувався карнавальними іграми, танцями....
6. МОКОША Культурологічний словник МОКОША – старослов’янське жіноче божество у східнослов’янській міфології. Входила до давньоруського пантеону, її ідол стояв у Києві разом з ідолом Перуна та ін. богів. З поширенням православ’я образ М. злився з образом Параскеви-П’ятниці....
7. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
8. ПЕАН Культурологічний словник ПЕАН (грец. Paian) – 1) Стародавнє грецьке божество, захисник від лиха. В епосі – лікар олімпійських богів. 2) Пісня-молитва або пісня-подяка на честь богів чи героїв. 3) Переносно – хвалебна пісня, гімн....
9. ІЄРАРХ Культурологічний словник ІЄРАРХ (від грец. hieros – священний і arche – влада) – представник вищого християнського духовенства (папа, патріарх, митрополит кардинал, архієпископ, єпископ)....
10. ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все знає і може захистити невинного та звинуватити винного. Найпоширеніші форми “божого суду” – випробовування водою, мечем, вогнем, розпеченим залізом....
11. ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
12. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
13. ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної релігії. У православ’ї Д. поділяється на чорне (ченці) та біле (яким дозволяється одружуватися)....
14. СИНКРЕТИЗМ Культурологічний словник СИНКРЕТИЗМ (від грец. об’єднання) – 1) Злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство від самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму, стоїцизму Сенеки й античних культів. Такий самий характер має й іслам, іудаїзм, сектантські віровчення та культ. С. свідчить про спільність і земний характер причин, які породжують релігію. 2) У філософії […]...
15. МІТРАЇЗМ Культурологічний словник МІТРАЇЗМ – релігія, яка виникла в останні роки I ст. до н. е. в Ірані й поширилася на території Римської імперії і Передньої Азії. М. пов’язаний з поклонінням богу Мітрі. В новій релігії функції головного бога Ахурамазди перебрав Мітра. За уявленнями його прихильників, він був творцем Всесвіту, спасителем, борцем із Злим богом Аріманом. […]...
16. ПАРІЯ Культурологічний словник ПАРІЯ – безправна, пригнічена людина. Слово походить від назви однієї з нижчих “недоторканих” каст у Південній Індії....
17. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа....
18. ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА Культурологічний словник ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА – статуетка жінки, створена первісними скульпторами. Назва умовна, походить від першої знахідки в м. Віллендорф (Австрія)....
19. ДЕМОНОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕМОНОЛОГІЯ – релігійне вчення про демонів. Походить від первісної віри в злих духів. Д. невідривна від релігійної моралі, в якій диявол – джерело і носій гріха....
20. КОНФУЦІАНСТВО Культурологічний словник КОНФУЦІАНСТВО – 1) Філософсько-етичне вчення давньокитайського мислителя V! ст. до н. е. Кун Фу-цзи (Конфуція). Основним твором конфуціанства є трактат “Луньюй” (“Бесіди і судження”), складений учнями Кун Фу-цзи. Головним у конфуціанстві є поняття “жень” (гуманність) – моральний закон, який визначає взаємини людей в сім’ї і вимагає беззастережної покори молодших старшим за віком або […]...
21. АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови […]...
22. АТТИК Культурологічний словник АТТИК (від грец. attikos – той, що походить з Аттики) – стінка, зведена над карнизом, що увінчує архітектурну споруду. Часто прикрашається рельєфами або написами. Звичайно завершує арку тріумфальну....
23. АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за допомогою логіки виводять та доводять решту положень (теорем) цієї теорії....
24. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
25. ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
26. ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької політики Наполеона солдата Шовна....
27. ВЕРНІСАЖ Культурологічний словник ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage – покриття лаком) – урочисте відкриття художньої виставки в присутності запрошених осіб. Назва походить від звичаю покривати картини лаком напередодні відкриття виставки....
28. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
29. СОФІОЛОГІЯ Культурологічний словник СОФІОЛОГІЯ (від грец. sophia – мудрість і…логія) – релігійно-філософська течія, в основу якої покладено проблематику, пов’язану з поняттям-міфологемою “Софія”. Як всякий символ, вона пропускає плюралістичний характер своїх можливостей. У Київському християнстві (Іларіон, Клим Смолятич) насамперед асоціюється з “Премудрістю Божою”. Відповідно до неї, світ є не тільки творінням Бога, у його основі лежить особливе […]...
30. АРХЕТИП Культурологічний словник АРХЕТИП (грец. початок та зразок) – універсальні образи та символи, які притаманні колективній свідомості і які зумовлюють індивідуальні способи почуттів та мислення щодо конкретних об’єктів або ситуацій....
31. АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС Культурологічний словник АСКРИПТИВНИЙ СТАТУС (від лат. описувати та стан, становище, положення) – приписаний статус....
32. МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н. е.), до складу якого входила Олександрійська бібліотека....
33. АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці – істинне судження, довід, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні А. можуть бути факти, закони науки, теорії, аксіоми, теореми, визначення тощо, тобто положення, істинність яких вважається безумовною. 3) У […]...
34. НЕОТОМІЗМ Культурологічний словник НЕОТОМІЗМ (від neo – новий і томізм) – філософське вчення католицизму, яке відтворює головні положення схоластичного вчення Томи Аквінського (Аквіната)....
35. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
36. ВІТАЛІЗМ Культурологічний словник ВІТАЛІЗМ (від лат. vitalis – життєвий) – ідеалістична течія в біології, що пояснює біологічні процеси дією нематеріальної “життєвої сили” (vis vitalis), яка нібито спрямовує й регулює всі процеси в організмах. В. відриває життєві процеси від матеріальних фізико-хімічних та біохімічних закономірностей, розмежовує біологічні явища і явища неорганічної природи, відкидаючи можливість самовільного виникнення живої речовини […]...
37. АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА Культурологічний словник АНТРОПОНІМІЧНА СИМВОЛІКА – символіка власних назв, а саме імен, прізвищ, прізвиськ людей. У багатьох роботах з окультизму, астрології були спроби пояснити символіку імен в цілому і складових його елементів (букв, звуків, їх комбінацій тощо). Наприклад, стародавні єгиптяни вважали, що ім’я ніколи не може бути випадковим, що власне ім’я, на їх думку, – це […]...
38. ЕДИПІВ КОМПЛЕКС Культурологічний словник ЕДИПІВ КОМПЛЕКС – одне з понять психоаналізу, що відображає своєрідність відношень між батьками і дітьми, внаслідок чого нібито виникає моральна структура суспільства. Назва походить від давньогрецької легенди про царя Едипа, який випадково у сутичці вбиває одного чоловіка, не знаючи, що це його батько, та одружується на ца – риці-вдові, не знаючи про те, […]...
39. СОФІЯ Культурологічний словник СОФІЯ (з грец. знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотин) і середньовічній (Г. Су – зо, Я. Бьоме) філософії. У вітчизняній релігійно-філософській і богословській думці насамперед асіціювалася з біблійною “Премудрістю Божою” (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Памфил Юркевич, о. Сергій Булгаков). С. знайшла відображення у богослужінні, храмовій […]...
40. Інтелігенція Інтелігенція (лат. intelligent – обізнаний, розумний) – велика соціальна група освічених людей суспільства, зайнятих розумовою, висококваліфікованою і творчою працею у сфері науки, освіти, культури, охорони здоров’я та ін. Водночас структура цієї соціальної групи неоднорідна, в ній виокремлюються різні підгрупи з притаманними їм нерідко суперечливими потребами та інтересами. За критерієм продуктивності праці першими слід виокремити лікарів, […]...