ФАРС

Related posts:

1. ОДІССЕЙ Культурологічний словник ОДІССЕЙ (грец. Odysseus) – герой давньогрецького епосу, міфічний владар острова Ітака, один з головних героїв Троянської війни. Оспіваний в “Іліаді” та “Одіссеї”. Славився розумом, розсудливістю, хитрістю і красномовством. О. – образ людини бурхливого періоду стародавньої Греції, коли робились перші спроби колонізації, відкривалися нові землі. Коли потрібна була не тільки міць зброї, а й […]...
2. ПІДТЕКСТ Культурологічний словник ПІДТЕКСТ (у театрі) – внутрішній зміст сцени, який не розкривається безпосередньо у діалозі....
3. ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
4. ПЛІНФА Культурологічний словник ПЛІНФА (грец.) – широка й пласка обпалена цегла – будівельний матеріал, що його використовували у візантійському зодчестві, а також у Київській Русі (на спорудженні Софійського собору, церкви Спаса на Берестові та ін.)....
5. ВЕГА БУРА Екологія – охорона природи ВЕГА БУРА, гайняча – заплавний коричнюватий вапняковий грунт....
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
7. ЗООМОРФНІСТЬ Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, як і при антропоморфності....
8. ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
9. А КАПЕЛА Культурологічний словник А КАПЕЛА (італ. а сарреііа) – хоровий багатоголосий спів без супроводу музичних інструментів; притаманний народному музичному мистецтву (українському, грузинському) і церковній музиці; використовували у своїх творах Палестріна (1525-94, композитор, най – відоміший представник ренесансної вокальної поліфонії а капелла, визнаної за взірець музики Римо-Католицької Церкви); композитори нідерландської школи....
10. МЕАНДР Культурологічний словник МЕАНДР – геометричний орнамент у формі ламаної або кривої лінії з закрутками, від давньої назви звивистої річки у Малій Азії. Широко застосовувався в Греції. В Україні вперше виявлений в с. Мізинь на Чернігівщині....
11. ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
12. ЕЛЕГІЯ Культурологічний словник ЕЛЕГІЯ (грец. журлива пісня) – 1) Один з жанрів лірики; вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму, меланхолії. 2) Музичний твір задумливого, сумного характеру....
13. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
14. КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
15. ВІТЕР Культурологічний словник ВІТЕР – символ духу, дихання Всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення. В. – конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови повітря (інші – Земля, Вода, Вогонь). У багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. У давніх греків богом вважався Еол, що мешкав на острові […]...
16. ФОНД Культурологічний словник ФОНД (франц. fond, від лат. fundus – основа) – 1) Запаси, ресурси, нагромадження; капітал. 2) Кошти або матеріальні засоби, призначені для якої-небудь мети (напр., Ф. матеріального заохочення). 3) Цінні папери, що дають прибуток....
17. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
18. ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
19. КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
20. БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ Культурологічний словник БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ – давньоукраїнські тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою – писалом. За змістом – це короткі листи світського характеру, доручення, боргові зобов’язання, чолобитні, любовні послання, учнівські вправи тощо....
21. КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсортовує і розвиває найкращі риси національних культур....
22. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
23. ІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ІДЕНТИФІКАЦІЯ (від лат. іdenticus – тотожний і fаcіо – роблю) – прийом наукового пізнання, при якому встановлюються тотожність, подібність об’єктів завдяки спільності певних рис, ознак. У соціальній психології ідентифікація широко застосовується при вивченні малих груп, класифікації лідерів, типології особистості. Ідентифікація тісно пов’язана з моделюванням як методом сучасного наукового пізнання. І. – процес, завдяки […]...
24. ТЕАТР – Культура повоєнного часу ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ Х Культура повоєнного часу ТЕАТР Після визволення України повертаються з евакуації і відновлюють роботу театри, створюються нові колективи, зокрема 18 у західних областях. На кінець 40-х років в Україні діяло 96 театрів. Стало помітним підвищення художнього рівня театрального мистецтва, особливо в постановці спектаклів “Милана” Г. Майбороди в Київському академічному театрі опери […]...
25. ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ Культурологічний словник ЛЕОНАРДО (Leonardo) ДА ВІНЧІ 1452-1519, італійський маляр, архітектор, скульптор і теоретик мистецтва, винахідник, дослідник природи та філософ; релігійні картини та фрески, портрети з гармонійними композицією і пропорціями, лагідною світлотінню (сфумато). Широко відомі його картини “Дама з горностаєм”, “Мадонна в скелях”, “Тайна вечеря”, “Мона Ліза”; технічні та наукові винаходи (розробляв ідеї літального апарата, важчого […]...
26. АВУАРИ Культурологічний словник АВУАРИ (від франц. avoir – майно) – 1) Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2) Засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, що можуть бути легко реалізовані, векселі тощо), які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті....
27. ІМПЛІЦИТНИЙ Культурологічний словник ІМПЛІЦИТНИЙ (від лат. implicito – сплітаю) – неявний, схований, такий, що (на відміну від експліцитного) може бути виявлений тільки через свої зв’язки з іншими об’єктами чи процесами. У мисли – тельному завданні інформація про невідомі об’єкти є значною мірою імпліцитною. Наприклад, розв’язок завдання в його умові існує приховано, імпліцитно. Термін імпліцитний широко вживається […]...
28. ОЛІМПІЙСЬКІ ЗМАГАННЯ Культурологічний словник ОЛІМПІЙСЬКІ ЗМАГАННЯ Олімпійські ігри (грец. Olympia) – загально грецькі урочистості культового характеру на честь Зевса Олімпійського, які відбувалися кожні 4 роки в місті Олімпія на березі річки Алфей (на Пелопоннесі). О. з. були символом єдності грецьких міст-держав і відігравали велику роль у розвиткові культури. За переказом, ще до встановлення О. з. тут відбувалися […]...
29. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
30. ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. П. називають концентрованим виразом економіки. П. відображає відносини […]...
31. АНДРАГОГІКА Культурологічний словник АНДРАГОГІКА (від грец. – доросла людина і керівництво, виховання) – педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих. Завданням А. є опрацювання змісту, організаційних форм, методів, засобів навчання дорослих, використання для цієї мети засобів масової інформації, радіо й телебачення; визначення оптимальних інтервалів між періодами інтенсивного навчання, […]...
32. ЕГОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕГОЦЕНТРИЗМ (від лат. ego – я і centrum – осердя, центр) – 1) Філософський і етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. В етиці цей принцип лежить в основі вчення про особистий інтерес, особисту користь і вигоду як основу моралі. 2) Негативна, хвороблива риса характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. […]...
33. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
34. АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
35. МЕТА Культурологічний словник МЕТА – передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямовано діяльність окремої людини, групи або усього суспільства. Категорія мета у вигляді логічної моделі фіксує бажане, до чого людина прагне, що є для неї взірцем у певному виді діяльності, а отже є активним фактором людської свідомості. М. тісно пов’язана з засобами її досягнення. Цей […]...
36. ВЕРТЕП Культурологічний словник ВЕРТЕП (у старосл. “вертеп” – печера) – народний театр маріонеток, розповсюджений переважно на Україні з кінця XV! ст., відомий також у Білорусії. Дія вертепної драми відбувалася у двоярусній дерев’яній коробці, відкритій з одного боку. На верхньому майданчику зображувалися сцени релігійного характеру, у яких головною темою було народження Христа і спасіння його від царя […]...
37. ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена) В. – святовечірня, йорданська, стрітенська. Освячена в церкві, вона широко використовувалася у побуті: її давали пити породіллі, нею кропили дітей, хворих, […]...
38. НАВИЧКА Культурологічний словник НАВИЧКА – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точність і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії, автоматично. Залежно від характеру психічних процесів, що забезпечують їх функціонування, розрізняють рухові, сенсорні перцептивні, атенціонні, мислительні, імажинативні, та мовні Н. Н. виробляються на основі застосування знань про відповідний спосіб […]...
39. САМОВИХОВАННЯ Культурологічний словник САМОВИХОВАННЯ – усвідомлювана діяльність людини, спрямована на удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання негативних. С. можливе за наявності в індивіда здатності аналізувати свої дії і вчинки, ставити перед собою значущі цілі, що відповідають вимогам суспільства. С. виникає на певному рівні розвитку свідомості та самопізнання і розвивається у […]...
40. БОГОРОДИЦЯ Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й […]...