ГУМАНІЗМ

Related posts:

1. Раннє Відродження і гуманізм Розділ IV Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя &23. Раннє Відродження і гуманізм 1. ПРИЧИНИ ПОЯВИ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ І ГУМАНІЗМУ Використовуючи текст і схеми, назвіть основні чинники, що сприяли появі Відродження, і поясніть на прикладах кожний із них. Протягом майже всього Середньовіччя панувало уявлення про людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. […]...
2. Культура Ренесансу, її головні риси. Гуманізм Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Культура Ренесансу, її головні риси. Гуманізм Період від XIV до XVI ст. має назву Відродження, або Ренесансу (фр. renaissance – відродження), це нова доба в історії Європи, що характеризується розпадом феодальних відносин і зародженням перших паростків капіталізму. Доба Відродження пов’язана з колосальними змінами в […]...
3. Ранній гуманізм і Відродження РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 9. Середньовічна культура Західної Європи 9. Ранній гуманізм і Відродження У XIV ст. в культурному житті багатих італійських міст почали простежуватися тенденції, які засвідчили прихід нової епохи, названої пізніше Відродженням. Підгрунтям культури Відродження став гуманізм (з латин. – людяний), який зародився в XIV ст. в Італії, а упродовж […]...
4. САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
5. БІДЕРМАЄР Культурологічний словник БІДЕРМАЄР (від нім. Biedermeier – прізвище літературного героя) – пізня форма романтики в західноєвропейській культурі, яку часто визначають як “міщанську”; її характерними рисами є ідилічний характер, стриманість, песимізм та прагнення спокійної, м’якої краси на відміну від революційності раннього романтизму. Б. – напрям, що розвивався головним чином у німецькому та австрійському мистецтві (1815-1848). Для […]...
6. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
7. Гуманістичний вимір у системі державного управління Державне управління Гуманістичний вимір у системі державного управління. Якість діяльності системи державного управління, за якої людина визнається найвищою соціальною цінністю, а забезпечення її прав і свобод визначає зміст і спрямованість цієї діяльності. Г. в. с. д. у. у всі часи розглядався як сприйняття системою державного управління сукупності ідей, поглядів, переконань, повага до честі, гідності і […]...
8. ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНЕ – один із найважливіших видів виховання, полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. М. в. починається в родині, продовжується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, пізніше – у вищих закладах освіти та інших навчальних закладах. Основними методами М. […]...
9. ХУТОРЯНСТВО Культурологічний словник ХУТОРЯНСТВО – інтелектуальна течія в Україні ХІХ-ХХ ст., в центрі якої – критика урбаністичної цивілізації....
10. СУФІЗМ Культурологічний словник СУФІЗМ – містична течія в ісламі, яка акцентує емоційно-інтуїтивний шлях наближення до Абсолюту....
11. АНАМНЕЗ Культурологічний словник АНАМНЕЗ (грец. – пригадування) – за Платоном, пізнання шляхом пригадування ідей, закладених від народження в душі людини....
12. МАНЬЄРИЗМ Культурологічний словник МАНЬЄРИЗМ – стильова течія XVІ-ХVII ст. в Європі, для якої характерні екзальтація та гіперболізм (підготувала появу бароко)....
13. Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Ранньохристиянську теорію історичної періодизації не заперечували до XIV століття, коли італійські гуманісти вперше провели широкий перегляд цієї концепції. Незадоволені претензіями Німеччини на те, що вона – єдина спадкоємиця Риму, і натхненні багатством і владою своїх власних […]...
14. ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
15. КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
16. КОНВЕНЦІЙНИЙ Культурологічний словник КОНВЕНЦІЙНИЙ (від лат. conventio – договір, угода) – такий предмет (явище), уявлення про характеристики якого поділяє більшість людей у певній культурі; договірний....
17. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
18. ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
19. ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі....
20. ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
21. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
22. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
23. ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ Культурологічний словник ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ – одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює традиційні громадські структури (селянська община, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, взаємодопомога), норми публічного життя, ін. У повсякденному житті усі складові Г. п. перебували в тісному взаємозв’язку, ніколи не відокремлювалися. Г. п. українців сформувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення […]...
24. КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями, цінностями, звичаями, обрядами, способами світосприйняття та ін., для яких характерним є збереження і передавання від покоління до покоління (традиція – від лат. передача)....
25. ПЕСИМІЗМ Культурологічний словник ПЕСИМІЗМ (від лат. pessimus – найгірший) – світовідчуття, пройняте зневірою в майбутньому, настроєм безнадії. Протилежне – оптимізм. Виникає внаслідок тривалого переживання безперспективності дальшого розвитку, марності зусиль особи. П. – емоційно-світоглядний вияв самопаралічу діяльності: розладу цілепокладення і цілереалізації, послаблення мотиваційного потенціалу людської активності, байдужіння до її змісту і результатів. Психологічно П. виявляється у пізнавально-практичній […]...
26. ОРАНТА Культурологічний словник ОРАНТА (лат. та, що молиться) – іконографічний образ Богоматері, що сформувався у середні віки. Богородиця-Оранта зображена на повний зріст, ніби під час молитви – з піднятими до рівня обличчя руками та повернутими від себе долонями. Образ Оранти був поширений в іконографії Русі-України: мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу....
27. СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....
28. ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
29. ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
30. ФУНДАМЕНТАЛІЗМ Культурологічний словник ФУНДАМЕНТАЛІЗМ – ідейна течія, що виникла на поч. ХХ ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантистській теології. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких релігійних новацій та світських теорій, що здатні підірвати релігійну віру. Ф. поширив вплив на інші протестантистські течії не лише в Америці, а й у Європі. Нині має міжконфесійний характер. […]...
31. ОБСКУРАНТИЗМ Культурологічний словник ОБСКУРАНТИЗМ – вкрай вороже ставлення до освіти і прогресу, реакційність, мракобісся....
32. ІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ІМПРЕСІОНІЗМ (франц. impressionisme, від impression – враження) – художній напрям у мистецтві й літературі останньої трет. XIX – поч. XX ст. Провідною метою мистецтва І. проголошував витончене відтворення суб’єктивних скороминущих вражень і спостережень, мінливих відчуттів і переживань художника. І. сформувався в пейзажному живописі у Франції (70-80 р. XIX ст.); художники-імпресіоністи збагатили живопис творчими […]...
33. ФУТУРИЗМ Культурологічний словник ФУТУРИЗМ (італ., дослівно – “мистецтво майбутнього” від лат. futurum – майбутнє) – художній напрям у культурі ХХ ст. Футуристи переоцінювали роль техніки у творенні культури; у своїх творах прагнули передати пришвидшені темпи життя, викликані індустріалізацією. Обстоювали крайній формалізм, розвивали культ індивідуалізму, відкидали загальноприйняті мовні й поетично-мистецькі норми....
34. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
35. АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...
36. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
37. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
38. УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
39. ОДІОЗНИЙ Культурологічний словник ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення. О. можуть бути поведінка, випадок, чи ситуація, ненависті, неприйнятні для окремих людей....
40. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....