ІЗОФЕНИ

Related posts:

1. ІЗОЛІНІЯ Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності води (ізогаліни), Щільності повітря (ізоленси), термінів настання фенологічних явищ (ізофени) тощо....
2. ІЗОПАГИ Екологія – охорона природи ІЗОПАГИ – ізолінії тривалості льодоставу (крижаного покриву) на водоймах....
3. ІЗОСЕЙСТИ Екологія – охорона природи ІЗОСЕЙСТИ – ізолінії, що характеризують інтенсивність землетрусів....
4. ІЗОКЛІНИ Екологія – охорона природи ІЗОКЛІНИ – ізолінії магнітних нахилень на магнітних картах. І. нульового нахилення визначають магнітний екватор....
5. ІЗОАНТИ Екологія – охорона природи ІЗОАНТИ – ізолінії термінів зацвітання яких-небудь рослин; лінії, які сполучають на карті пункти з одночасним цвітінням певних рослин....
6. ТРАВИ Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон....
7. ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
8. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
9. ЦЕНОКІНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОКІНЕЗ – сукупність процесів, що зумовлюють існування, розвиток, продуктивність, стійкість і динаміку біоценозів залежно від ритміки їх сезонного розвитку. Включають процеси засвоєння сонячної енергії, створення первинної продукції, її використання і трансформацію консументами, роботу редуцентного ланцюга екосистем....
10. СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
11. ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
12. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
13. ОПТИМУМ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – найліпші умови, за яких популяція певного виду може відігравати найбільшу ценотичну роль (напр., може бути домінантою), зберігаючи норм. життєздатність і досягаючи значної чисельності і продуктивності....
14. ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА – зміна багаторічної послідовності настання фенологічних (сезонних) явищ....
15. КАДАСТР Екологія – охорона природи КАДАСТР – реєстр, систематизоване зведення відомостей про об’єкти чи явища. Містить фіз. – геогр. характеристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь дослідженості, картографічні й статистичні матеріали. Може містити екол.-соц.-екон. оцінку об’єкта чи явища, рекомендації щодо заходів їх охорони та ін. К. складають періодично або шляхом безперервних спостережень за конкретним об’єктом (напр., К. […]...
16. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
17. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
18. ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
19. ВОДОСХОВИЩЕ БАГАТОРІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи ВОДОСХОВИЩЕ БАГАТОРІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – водосховище, корисна місткість якого забезпечує регулювання стоку в багаторічний термін (цикл нагромадження і спорожнення понад один рік). Є також водосховища річного, сезонного, тижневого і добового регулювання стоку....
20. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ – спостереження за сезонними явищами живої природи, реєстрація їх настання й закінчення....
21. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
22. УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ – допустиме лише в заповідниках спрямованого режиму здійснення заходів з метою зміни кількості чи якості певного компонента довкілля (напр., виловлювання надлишкової кількості копитних тварин) для збереження прир. рівноваги з макс. додержанням заповідного режиму....
23. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
24. ФОТОПЕРІОДИЗМ Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви....
25. ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
26. ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується, а решта розподіляється між поверхневим стоком та інфільтрацією (якщо поверхнева частина грунту незамерзла або має порувату структуру, напр., під кроною лісу)....
27. ФЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЯ – наука про сезонні явища в живій і неживій природі. Реєструє і вивчає явища, пов’язані зі змінами пір року, напр. строки утворення та сходження снігового (льодового) покриву, сезонні фази розвитку рослин, сезонні особливості розвитку й активності тварин (сплячка, діапауза, линяння, міграції). Становленню Ф. як науки в середині XVIII ст. сприяли […]...
28. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
29. УБІКВІТЕТ Екологія – охорона природи УБІКВІТЕТ – повсюдно поширений прир. ресурс, напр. повітря....
30. ГІДРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛ(И) – організми, пристосовані до життя у воді (напр., риби)....
31. НОДА Екологія – охорона природи НОДА – елементарна одиниця обліку рослинності, напр. майданчик....
32. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
33. АКАУСТОБІОЛІТИ Екологія – охорона природи АКАУСТОБІОЛІТИ – негорючі гір. біогенні породи (напр., крейда, вапняки)....
34. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
35. ОЛІГОТРОФИ Екологія – охорона природи ОЛІГОТРОФИ – рослини, що ростуть на неродючих грунтах (напр., верес, сосна звичайна)....
36. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....
37. ПЕТРОБІОНТ Екологія – охорона природи ПЕТРОБІОНТ – організм, що мешкає на скелях, кам’яних розсипах (напр., пищуха-сіноставка)....
38. ОРНІТОФАГ Екологія – охорона природи ОРНІТОФАГ – організм, який живиться птахами (напр., сокіл-сапсан)....
39. АБСОРБЕНТИ Екологія – охорона природи АБСОРБЕНТИ – речовини, здатні до абсорбції (напр., вода, промивні олії)....
40. ФОТОФОБ Екологія – охорона природи ФОТОФОБ – тіньолюбний організм, що не витримує яскравого освітлення. Напр., усі нічні та сутінкові тварини....