Протоколіст

Related posts:

1. Репатріюватися Політологічний словник Репатріюватися – повертатися на батьківщину з полону, еміграції тощо. В. Захожай...
2. Ревізіоніст Політологічний словник Ревізіоніст – послідовник, прибічник ревізіонізму. В. Захожай...
3. Реакціонер Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай...
4. Рояліст (роялістка) Політологічний словник Рояліст (роялістка) – прихильник роялізму. В. Захожай...
5. Регентувати Політологічний словник Регентувати – виконувати функції регента. В. Захожай...
6. Регентування Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай...
7. Реакційний Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай...
8. Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
9. Репатріант Політологічний словник Репатріант – особа, яка повертається на батьківщину внаслідок репатріації та поновлення її у правах громадянства. В. Захожай...
10. Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...
11. Путч Політологічний словник Путч (нім. Putsch) – збройний авантюристський виступ інакомислячої невеликої групи змовників з метою здійснити державний переворот. Така група не має підтримки і співчуття в народних масах країни. В. Захожай...
12. Протекція, протегування Політологічний словник Протекція, протегування (лат. protego – захищаю) – заступництво, підтримка впливової особи, прихильність до кого-небудь, яка полягає в сприянні влаштуванню справ, кар’єри, з порушенням діючого законодавства їх розгляду чи розв’язання. В. Захожай...
13. Ревізіоністський Політологічний словник Ревізіоністський – такий, що стосується ревізіонізму і ревізіоніста. Современный правый ревизионизм. – М., 1973; Мазур В. Н. Экономический ревизионизм. Критика ревизионистской вульгаризации политической экономии социализма. – К., 1976. В. Захожай...
14. Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній, а також коли престол за певних умов лишається незайнятим протягом тривалого часу. В. Захожай...
15. Регентство Політологічний словник Регентство – тимчасове управління монархічною державою одним або кількома правителями, які призначаються у разі тимчасової відсутності, тяжкої хвороби, малоліття чи недієздатності монарха або коли престол залишається вільним протягом тривалого часу. В. Захожай...
16. Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом. Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – […]...
17. Протокол про наміри Політологічний словник Протокол про наміри (protocol of intentions/purposes) – у міжнародній практиці документ, що скріплює домовленість високих державних, посадових осіб про бажання, задуми, позиції і можливі дії сторін. М. Головатий...
18. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
19. Абсолютна більшість Політологічний словник Абсолютна більшість – 1) більше половини осіб, які беруть участь у зборах, конференціях, інших (утому числі політичного характеру, змісту) зібраннях; 2) більше половини від загальної кількості осіб, що голосують на виборах. Брегеда А. Ю. Основи політології. – К., 1997. М. Головатий...
20. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу § 28. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу 230.1. Довідка, реєстр, закон, протокол, інструкція, характеристика пам’ятка, фінансовий документ, наказ, розписка, заява, доручення, автобіографія, доповідна записка. 2. Коли мені виповнилося вісім років, я вирішив навчатися карате. Щоб вступити до секції, довелося писати заяву, а також принести довідку з лікарні про стан здоров’я. Перед початком занять необхідно […]...
21. ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді....
22. Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив ззовні. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. […]...
23. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
24. Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і з 1920 р. – сенатор. У 1912–січні 1913 р., 1922-1924 рр., 1926-1929 рр. – прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. З 1913 р. – по січень 1920 р.- президент Франції, здійснював […]...
25. Недійсні (оспорюванні) правочини Недійсні (оспорюванні) правочини – порівняно недійсна угода, яка зберігає свою силу в разі не оспорюванності її в суді або арбітражному суді і якщо вона не визнана ними недійсною....
26. Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
27. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
28. БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ Культурологічний словник БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ – книги, які містять правило та опис порядку богослужінь, а також тексти для них. У православ’ї для треб (хрещення, вінчання, похоронної відправи тощо) використовується “Требник”, для проведення літургії та інших церковних служб використовується “Служебник”, “Часослов”, “Чиновник”, “Триодь” та інші Б. к....
29. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
30. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
31. Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у справах Індії, в 1878 – 1880 pp. – міністр закордонних справ. З 1881 p. – лідер консерваторів у палаті лордів, згодом – Консервативної партії. В 1885 – 1886, 1886 – […]...
32. Реннер (Renner) Карл Політологічний словник Реннер (Renner) Карл (14.12.1870, Інтертанновіц, тепер Дальні-Дунаєвіце, Чехія – 31.12.1950, Відень) – австрійський державний і політичний діяч, лідер і теоретик австрійських правих соціал-демократів, один із ідеологів австромарксизму. Наприкінці XIX ст. разом з О. Бауером розробив опортуністичну теорію “культурно-національної автономії”. За часів Першої світової війни 1914 – 1918 pp. – лідер австрійських соціал-шовіністів. У […]...
33. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
34. П’ята республіка у Франції Політологічний словник П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного […]...
35. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
36. Беззаконня Політологічний словник Беззаконня (від фр. anomia – беззаконність) – відсутність правил і норм у житті певної спільноти або процес, що веде до такого стану, коли різні норми та цінності втрачають свій беззаперечний характер. Виявляється Б. у втраті значущості цінностей і норм, у підриві механізмів соціального контролю, зокрема у різкому збільшенні кількості злочинів, особливо самогубств. Даниленко […]...
37. Женевські конвенції Політологічний словник Женевські конвенції – узагальнена назва багатьох міжнародно-правових договорів, які було укладено в Женеві. Перша Ж. к. була укладена в 1864 р. і передбачала полегшення стану солдат, поранених на полі бою. В 1899 р. ця конвенція поширилася на морську війну, а в 1906 р. і в 1929 р. була значно розширена у змістовому плані. […]...
38. Прес-конференція Політологічний словник Прес-конференція – збори представників преси, радіо та телебачення з актуальних питань, що проводять офіційні особи, державні, політичні, громадські, наукові діячі тощо. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. – К., 2001; Політичний словник. – К., 1976. Ю. Бондар...
39. Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. – ідеаліст – еклектик, вульгаризував гегелівську діалектику, перетворив її на вчення про механічне сполучення, сполучення в явищах позитивних, негативних сторін. Людське суспільство, його історію трактував як боротьбу ідей. Стверджував, що нагромадження […]...
40. Рада Політологічний словник Рада – спільне обговорення якихось питань, обмірковування чого-небудь громадою різних рівнів, владою, військовими тощо (вчена рада, військова рада, педагогічна рада, художня рада та ін.). Рада – орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства. Верховна Рада України – найвищий орган державної законодавчої влади України, який обирається у результаті загальних, рівних і прямих […]...