ПСИХЕЯ

Related posts:

1. ШЛЯГЕР Культурологічний словник ШЛЯГЕР (нім.) – модна пісня про кохання (“товар, що легко збувається”)....
2. АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
3. ЯНУС Культурологічний словник ЯНУС (лат. Janus) – 1) У давньоримській міфології бог часу, усякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки. 2) Переносно – дворушник, підступна людина....
4. АМУР Культурологічний словник АМУР (франц. Amour, з лат. Amor) – 1) У давньоримській міфології бог кохання. 2) Одна з малих планет (відкрита 1932 р.)....
5. СОФІЯ Культурологічний словник СОФІЯ (з грец. знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотин) і середньовічній (Г. Су – зо, Я. Бьоме) філософії. У вітчизняній релігійно-філософській і богословській думці насамперед асіціювалася з біблійною “Премудрістю Божою” (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Памфил Юркевич, о. Сергій Булгаков). С. знайшла відображення у богослужінні, храмовій […]...
6. МНЕМОСІНА Культурологічний словник МНЕМОСІНА Мнемозіна (грец. Mnemosyne) – у міфології – дочка Урана і Геї; спочатку уособлення, а згодом богиня пам’яті, мати дев’яти муз, яких народила від Зевса. Біля печери Трофонія в Беотії протікали два струмки: струмок Лети, з якого пили ті, хто йшов просити поради оракула, і струмок М., звідки пили ті, хто вже дістав […]...
7. МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...
8. НЕМЕСІДА Культурологічний словник НЕМЕСІДА Немезіда (грец. Nemesis) – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів. Грецька мудрість зобов’язувала бути поміркованим у словах, учинках і прагненнях. Хто хизується своєю силою й успіхом, підноситься над іншими, той зневажає богів і рано чи пізно буде покараний. Н. шанували й у Римі. Зображували її, як правило, з крилами, […]...
9. ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
10. НАРЦИСИЗМ Культурологічний словник НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної […]...
11. ХУТОРЯНСТВО Культурологічний словник ХУТОРЯНСТВО – інтелектуальна течія в Україні ХІХ-ХХ ст., в центрі якої – критика урбаністичної цивілізації....
12. БАШТА Культурологічний словник БАШТА (від італ. bastia – укріплення) – вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри....
13. МАНЬЄРИЗМ Культурологічний словник МАНЬЄРИЗМ – стильова течія XVІ-ХVII ст. в Європі, для якої характерні екзальтація та гіперболізм (підготувала появу бароко)....
14. ГЕН Культурологічний словник ГЕН (від грец. genos – рід, походження) – одиниця біологічної речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам....
15. ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
16. Я-КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник “Я-КОНЦЕПЦІЯ” – відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на грунті якої він вибудовує взаємодію з іншими людьми....
17. МЕТАТЕОРІЯ Культурологічний словник МЕТАТЕОРІЯ (грец. meta – після і theoria – спостереження, дослідження) – теорія, яка аналізує структуру, методи та властивості будь-якої іншої теорії....
18. АГРЕСІЯ Культурологічний словник АГРЕСІЯ (від лат. aggredior – нападаю) – фізична або вербальна форма поведінки, метою якої є заподіяння комусь шкоди, силовий спосіб розв’язання конфліктів....
19. МАРГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МАРГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. margo – край, кордон) – пограничний стан особистості стосовно будь-якої спільноти, який справляє вплив на її психіку та спосіб життя....
20. ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
21. КОН’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник КОН’ЮНКЦІЯ (від лат. conjunctio – зв’язок, об’єднання) – логічна операція, за допомогою якої з двох або більше висловлювань утворюють нове висловлювання (пор. диз’юнкція)....
22. КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
23. ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
24. РЕПАРАЦІЇ Культурологічний словник РЕПАРАЦІЇ (від лат. reparo – відновлюю, знов одержую) – повне або часткове відшкодування переможеною державою, з вини якої виникла війна, збитків, яких у її ході зазнала держава-переможниця....
25. ТЕОКРАТІЯ Культурологічний словник ТЕОКРАТІЯ (від грец. theos – бог і kratos – влада) – форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву, наприклад, Ватикан....
26. РЕЛІГІЯ Культурологічний словник РЕЛІГІЯ (від лат. religio – побожність) – форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному відображенні тих сил, що панують над людьми у їхньому повсякденному житті, у відображенні земних сил як надприродних....
27. АБСОЛЮТИЗАЦІЯ Культурологічний словник АБСОЛЮТИЗАЦІЯ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – абстракція найвищого порядку, результатом якої є так звані абсолютні, нічим не зумовлені об’єкти, які існують самі по собі; надання недосяжно високих якостей, значень....
28. ФОНД Культурологічний словник ФОНД (франц. fond, від лат. fundus – основа) – 1) Запаси, ресурси, нагромадження; капітал. 2) Кошти або матеріальні засоби, призначені для якої-небудь мети (напр., Ф. матеріального заохочення). 3) Цінні папери, що дають прибуток....
29. СХОЛАСТИКА Культурологічний словник СХОЛАСТИКА (від грец. scholle – вчена бесіда, школа) – інтелектуальний феномен середньовічної європейської культури в рамках теолого-філософської традиції, метою якої було раціональне обгрунтування та концептуалізація християнського віровчення....
30. ЕТАЛОННА ГРУПА Культурологічний словник ЕТАЛОННА ГРУПА – група, система поглядів якої використовується діючою особою як система еталонів....
31. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
32. ТАБУ Культурологічний словник ТАБУ (полінез.) – релігійна заборона у первісних народів на речі або дії, на їжу, вимовлення певних слів, відвідування певних місць у храмі, святилищі і т. п., за порушення якої загрожує “надприродна” кара, хвороба або смерть....
33. ВИРІЗУВАННЯ Культурологічний словник ВИРІЗУВАННЯ – 1) Техніка вишивання, за якої візерунок щільно обшивають нитками, а середину вирізують ножицями. 2) Спосіб створення витинанок, аплікацій. 3) Технічні прийоми для моделювання вручну дерев’яних декоративно-ужиткових виробів....
34. ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті суспільства, у стабілізації ринкових цін....
35. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
36. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
37. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
38. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
39. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
40. КАЛИНА Культурологічний словник КАЛИНА – символ вогню, сонця; неперервності життя, роду українців; України, батьківщини; дівочої чистоти й краси; вічної любові, кохання, вірності; гармонії життя та природи; материнства; плодючості; символ нескореності та стійкості; українського козацтва; незрадливої світлої пам’яті; єдності нації; потягу до своїх традицій, звичаїв. “Без верби й калини нема України”, – каже народна мудрість. У давнину […]...