Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI-середина XVI ст.)

Історія України
Історія України від прадавніх часів до середини XVI ст.

Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI-середина XVI ст.)

Часи від другої половини XI до початку XVI ст. європейські історики визначають як розвинене Середньовіччя, маючи на увазі, що саме тоді феодальне суспільство досягло розквіту, набуло класичних (зразкових) форм. Тодішні історичні процеси на теренах сучасної України відповідають характерним рисам розвиненого середньовічного феодального суспільства, але мають певні відмінності:

тривале збереження залишків родоплемінного ладу, складна ієрархічна соціальна структура й система управління, постійна загроза нападів кочових племен на державну територію. Руські землі, й зокрема майбутні українські, прийняли на себе удар монголо-татарських орд, тому не мали можливості одними з перших залучитися до економічних досягнень початку Нового часу. До того ж, землі сучасної України до середини XVI ст. втратили державність і були розділені між сусідніми державами – Московією, Литвою, Польщею, Угорщиною, Молдавією, Османською імперією.
Таблиця 7
Соціальна структура населення Київської Русі

class="default" /> (мирське духовенство)
Справляли Божу службу в церквах, їхньою професійною діяльністю була релігійна, але на відміну від представників “чорного” духовенства їм дозволялося мати родину
Урядники (найчастіше з числа бояр)ПосадникиБули намісниками князя, відповідали за порядок у підлеглих землях, за збори данини
ВолостеліУправляли волостю або маєтком князя
Тіуни (огнищани)Князівські й боярські слуги; брали участь в управлінні волостю, містом, відповідали за збереження майна свого пана
Палацові чиниКерували окремими галузями князівського управління (тогочасні чиновники)
ДружинникиВоєводи й тисяцькіОчолювали давньоруське ополчення (тогочасні воєначальники, як правило, із числа бояр)
Рядові дружинникиПрофесійні воїни, складали військо князя, яке він утримував, забезпечував зброєю, кіньми, одягом, міг за вірну службу жалувати грошові нагороди й землі
КупціЗаймалися торгівлею, найзаможніші з них володіли просторими садибами із житловими хоромами, господарськими приміщеннями, входили до органів управління містом
РемісникиЗаймалися різними ремеслами, заможні жили у посадах, збіднілі, як правило, залежали від багатих покровителів, жили в їхніх садибах
СеляниСмердиВільні селяни, які об’єднувалися в сільські громади (верв, мир, село). Громада охоплювала один або декілька сусідніх населених пунктів, володіла лісами, випасами, водоймами, орні землі знаходилися в індивідуальному володінні членів громади
РядовичіСеляни, змушені працювати у феодала за угодою – “рядом”
ЗакупиКолишні смерди, які потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші – “купу”, могли втратити господарство, якщо не повертали борг
ХолопиСеляни, повністю залежні від хазяїна, який міг їх убити, продати, покарати
ЧелядьЖителі господарського двору: слуги, стайничі, кухарі, пралі та ін.; хазяї могли їх продавати, дарувати, залишати у спадщину
ЧерньЗбіднілі люди без майна, які наймалися на “чорну” роботу

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI-середина XVI ст.)