Адміністративна реформа

Related posts:

1. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
2. Служба в органах місцевого самоврядування (муніципальна служба) Державне управління Служба в органах місцевого самоврядування (муніципальна служба). Професійна, на постійній основі діяльність осіб, які займають посади в органах місцевого самоврядування та їх об’єднаних (спрямована на здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування, реалізацію повноважень органів місцевого самоврядування) і отримують заробітну плату за рахунок коштів відповідною місцевого бюджету....
3. Адміністративно-правовий статус громадянина Адміністративно-правовий статус громадянина – статус, що визначає права і обов’язки громадянина у сфері державного управління, місцевого та регіонального самоврядування. Усі громадяни України мають рівну за обсягом адміністративну правоздатність в усіх галузях державного, господарського, культурного і соціально-політичного життя. Адміністративна дієздатність громадянина залежить від певних умов (віку, освіти, місця роботи та ін.). Конкретний перелік прав і обов’язків […]...
4. Місцеві державні адміністрації Державне управління Місцеві державні адміністрації. В Україні є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, що уособлюються головами М. д. а., які призначаються на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняються з посади Президентом України. При здійсненні своїх повноважень М. д. а. відповідальні перед главою держави і Кабінетом Міністрів України. Районні державні адміністрації також підзвітні та […]...
5. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
6. Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” Закон “Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні” – акт, яким регулюються питання організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Схвалений Верховною Радою України 18 травня 1995 р. простою більшістю голосів народних депутатів України і введений в систему правових актів, що визначають конституційний лад України, Конституційним Договором. Складається з восьми […]...
7. Відомство Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними в організаційно-правовому аспекті структурами уряду і не можуть входити до складу міністерств. Основною ланкою системи органів виконавчої влади є міністерства, які утворюються для управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного […]...
8. Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України Фонд сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України – державна організація, створена Указом Президента України від 17.IV.1992 для науково-методичної підтримки суб’єктів системи місцевого та регіонального самоврядування України. Відповідно до Положення про Фонд, затвердженого Розпорядженням Президента України від З. Х.1992, його основними завданнями є: надання науково-методичної допомоги у становленні й розвитку місцевого та регіонального […]...
9. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
10. Адміністративна юстиція Адміністративна юстиція – система спеціальних органів контролю за дотриманням законності у сфері державного управління, встановлений законом процесуальний порядок вирішення адміністративно правових спорів між громадянами та юридичними особами, з одного боку, та органами державного управління – з другого. А. ю. – важливий елемент системи правової держави, який гарантує права і свободи громадян і охороняє їх від […]...
11. Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і винесенні рішень у цих справах у встановлених законом порядку і формах. Правова природа А. ю. визначається тим, що, з одного боку, вона є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, […]...
12. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
13. Регіональне управління Державне управління Регіональне управління. Державне управління, що здійснюється органами державної влади великих адміністративно-територіальних одиниць (областей, губерній, країв, федеральних земель тощо) в межах їх компетенції. Головною метою Р. у. є забезпечення комплексного розвитку регіонів з метою підвищення ступеня задоволення соціально-економічних потреб їх населення. Розвиток Р. у. здійснюється, як правило, на основі державної регіональної політики як складової […]...
14. Організаційне забезпечення Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Організаційне забезпечення – Затвердження Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України переліку центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції. – Регулярне проведення засідань Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та […]...
15. Державне регулювання сільського господарства Державне регулювання сільського господарства – сукупність економіко – правових заходів, спрямованих на формування ринкових відносин (роздержавлення, приватизацію, розвиток конкуренції, підприємництва тощо), пріоритетність соціального розвитку села і рівноправність усіх форм господарювання з метою вдосконалення організації, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Суб’єктами Д. р. с. г. та інших галузей агропромислового комплексу України є: орган законодавчої влади держави – […]...
16. Територіальна громада Державне управління Територіальна громада. Це спільнота мешканців населених пунктів (сіл, селищ, міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо. так і через органи місцевого самоврядування. Комунальне об’єднання територіальних громад означає соціально-політичне, територіальне утворення, що одночасно виступає територіальною спільністю людей – суб’єктів місцевого самоврядування і низовою одиницею у […]...
17. Унітарна держава Державне управління Унітарна держава. Це єдина централізована держава, не поділена на самоврядні одиниці. Унітарна форма державного устрою характеризується такими ознаками: за наявності єдиної території існує адміністративний поділ, але адміністративні одиниці не мають політичної самостійності; деяким із них може бути наданий статус автономії (самоврядування) – національної, територіальної, культурної; єдина конституція, що діє на всій території країни […]...
18. Система органів місцевого самоврядування Державне управління Система органів місцевого самоврядування. Сукупність організаційних форм і політико-правових інститутів прямого волевиявлення жителів певної території. До органів місцевого самоврядування належать: безпосередні органи – збори, сходини громадян, на яких прямим волевиявленням більшості вирішуються місцеві питання (проводяться у невеликих населених пунктах, де для цього не утворюються представницькі органи); представницькі органи – ті, що обираються безпосередньо […]...
19. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
20. Управління освітою Управління освітою – цілеспрямований вплив держави (її органів різних рівнів) та суб’єктів громадянського суспільства на систему освіти з метою її постійного удосконалення, впровадження сутнісно та якісно нових форм відповідно до вимог національної суспільної системи і викликів зовнішнього середовища. Оскільки система освіти України включає дошкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту та ін., а також має різні […]...
21. Внутрішнє забезпечення інтеграційного процесу Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Внутрішнє забезпечення інтеграційного процесу Внутрішнє забезпечення процесу інтеграції України до ЄС покладається на вищий, центральні та місцеві органи виконавчої влади України у співпраці з органом законодавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування. Керівництво стратегією інтеграції України до ЄС здійснює Президент України. […]...
22. Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади Територіальні (місцеві) органи виконавчої влади – органи влади, які здійснюють на відповідній території найважливіші функції державного управління в соціально-економічній сфері та провадять політику країни. їх структурними елементами є територіальні (місцеві) підрозділи міністерств та інших центральних органів, які разом з відповідними вищестоящими центральними органами (міністерствами, державними комітетами) формують “виконавчу вертикаль”. Зокрема, такими структурними елементами є відділи […]...
23. Адміністративна етика Державне управління Адміністративна етика. Сукупність правил і форм поводження з людьми у службово-посадових взаєминах, що дозволяє виявити повагу до них, сприяючи встановленню між керівниками і підлеглими атмосфери взаємного визнання і розуміння, поваги один до одного. Державний службовець має виконувати свої посадові обов’язки чесно, не упереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих […]...
24. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
25. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
26. Поняття та завдання виконавчої влади Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 1. Поняття та завдання виконавчої влади. Головне завдання виконавчої влади – організація державного управління, забезпечення реалізації законів та інших нормативних актів держави, її функцій у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях. Виконавча влада організовує діяльність державних підприємств і транспорту, […]...
27. Виконавча влада Державне управління Виконавча влада. Одна із трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів. управління сферами суспільного життя, насамперед державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю. Основні її суб’єкти – уряд і підлеглі йому […]...
28. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
29. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
30. Реформа політична Політологічний словник Реформа політична (фр. reforme, від лат. reformare – перетворювати) – процес цілеспрямованих дій влади з метою вдосконалення як її окремих елементів (інститутів), так і системи загалом. Пов’язана із змінами конституції, оскільки Р. п., як правило, призводить до якісних змін балансу між гілками влади, функції, повноваження та компетенція яких визначені конституційними актами. За мотивами […]...
31. Система місцевого самоврядування в Україні Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 3. Система місцевого самоврядування в Україні. Конституція України гарантує право територіальної громади – спільноти жителів села, селища, міста (тобто певного населеного пункту) – на місцеве самоврядування. Представницькими органами місцевого самоврядування є сіль­ські, селищні, міські, районні й обласні ради. […]...
32. Радикальна економічна реформа Радикальна економічна реформа (лат. radicalis – докорінний) – докорінна перебудова економічної системи, в т. ч. її найважливіших підсистем та елементів. Початковим етапом здійснення Р. е. р. є вироблення науково обгрунтованої соціально-економічної політики і створення відповідної комплексної програми. Необхідність вироблення соціально-економічної (а не лише економічної) політики зумовлена тим, що Р. е. р. означає переорієнтацію на нові […]...
33. АДМІНІСТРАЦІЯ Культурологічний словник АДМІНІСТРАЦІЯ (від лат. administratio – керування, управління) – 1) Розпорядчі органи державного управління; органи виконавчої влади. 2) Керівний персонал установи, підприємства, організації (директор, завідувач тощо)....
34. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
35. Делегування повноважень Делегування повноважень – передача повноважень на здійснення певної діяльності (дій) одного суб’єкта управлінських відносин (органу, службової особи) іншому, яке супроводжується переважно тимчасовою зміною компетенції відповідних суб’єктів управлінських відносин. Д. п. відбувається у формі адміністративного доручення і є однією з адміністративно-правових форм забезпечення оперативності та підвищення ефективності управління. Д. п. має на меті посилити гнучкість управління […]...
36. Конституційний Договір Конституційний Договір – політико – правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей Д. укладено 8.VI.1995 у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Д. […]...
37. Адміністративна комісія Адміністративна комісія – орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення. А. к. при місцевих органах державної виконавчої влади утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, – заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В А. к. є посада звільненого секретаря комісії. Комісія утворюється, як правило, на першій сесії Ради на строк її повноважень. […]...
38. Нормативні акти Державне управління Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на це суб’єктом у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, мають офіційно доводитися до […]...
39. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
40. Антимонопольна політика Державне управління Антимонопольна політика. Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб’єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції. В Україні державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень […]...