Адміністративно-територіальний устрій

Related posts:

1. Адміністративно-територіальний устрій Політологічний словник Адміністративно-територіальний устрій – територіальна організація держави з поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці. Він є похідним від характеру державного устрою. Відтак адміністративно-територіальними одиницями А.-т. у. можуть бути райони, області – в державі з унітарним державним устроєм або ж землі, кантони, автономні республіки – з федеративним. Україна як унітарна держава характеризується поєднанням […]...
2. Адміністративно-територіальний устрій Розділ 1 УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій 1. Українські історичні землі Значні розміри території України і тривалий історичний розвиток зумовили виникнення етнічних земель і етнографічних районів. Етнічна (історико-географічна) земля – частина території країни, що вирізняється своєю історією, особливостями Розвитку матеріальної й духовної культури, традиціями. Етнічні землі мають різні розміри. Причинами формування таких […]...
3. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії Адміністративно-територіальна труктура, створена австрійською владою на теренах Галичини – Королівство Галичини і Лодомерії, – поділялась на дванадцять округів (дистриктів): Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, […]...
4. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Росії Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Росії На підвладні Росії українські території було поширено загальнодержавний адміністративний устрій, започаткований указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. “Про новий поділ держави […]...
5. ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ ВСТУП УРОК 1. ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Тема. Фізична географія України, предмет і методи дослідження. Формування території України. Сучасний адміністративно-територіальний устрій. Навчальна мета: пригадати прийоми навчальної діяльності; з’ясувати особливості нового курсу, предмет його вивчення; ознайомити з методами дослідження природи України; використовуючи міжпредметні зв’язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування території країни; ознайомити із […]...
6. Адміністративно-територіальний поділ Розділ 1 УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ Тема 2 АДМІНІСТРАТИВНО – ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ §4. Адміністративно-територіальний поділ Географічна розминка З курсу “Фізична географія України” пригадайте, що є адміністративно-територіальними одиницями. Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України. Під сучасною назвою як самостійна держава наша країна розпочала свою історію 1919 р. Саме тоді було проголошено об’єднання двох новостворених (1917) українських держав […]...
7. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ РОЗДІЛ І. УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ УРОК 4. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ Очікувані результати: учень пояснює, що таке адміністративно-територіальний поділ, розрізняє одиниці адміністративно-територіального поділу України; називає етапи формування території України; показує на карті області України та АР Крим. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, карти “історичні землі України”, “Адміністративно-територіальний устрій”. Опорні поняття: […]...
8. Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання […]...
9. Державний (територіальний) устрій Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 3. Державни лад 3. Державний (територіальний) устрій. Державний (територіальний) устрій визначає внутрішню територіальну організацію держави, взаємодію центральних і місцевих органів влади. За державним устроєм розрізняють прості (унітарні – від латин. unitas – єдність) і складні держави. В унітарній державі територіальні одиниці – області, департа­менти, землі, штати тощо – не […]...
10. Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
11. Адміністративно-політична еліта Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується […]...
12. Адміністративно-командна система Адміністративно-командна система – система управління економікою країни, в якій вирішальна роль належить адміністративно-командним методам і влада зосереджується в руках вищого бюрократичного апарату (партійного, радянського, господарського). Така характеристика системи відображає лише одну зі сторін економічної системи, зокрема з боку господарського механізму. Для А.-к. с. характерне централізоване директивне планування – підприємства та організації діють відповідно до планових […]...
13. Адміністративно-правовий статус громадянина Адміністративно-правовий статус громадянина – статус, що визначає права і обов’язки громадянина у сфері державного управління, місцевого та регіонального самоврядування. Усі громадяни України мають рівну за обсягом адміністративну правоздатність в усіх галузях державного, господарського, культурного і соціально-політичного життя. Адміністративна дієздатність громадянина залежить від певних умов (віку, освіти, місця роботи та ін.). Конкретний перелік прав і обов’язків […]...
14. Регіональне управління Державне управління Регіональне управління. Державне управління, що здійснюється органами державної влади великих адміністративно-територіальних одиниць (областей, губерній, країв, федеральних земель тощо) в межах їх компетенції. Головною метою Р. у. є забезпечення комплексного розвитку регіонів з метою підвищення ступеня задоволення соціально-економічних потреб їх населення. Розвиток Р. у. здійснюється, як правило, на основі державної регіональної політики як складової […]...
15. Роздержавлення економіки раціональне Роздержавлення економіки раціональне – звуження економічних функцій держави у межах цілісної економічної системи за одночасного їх переходу до інших недержавних суб’єктів власності та управління нею, а також оптимального їх розподілу між різними гілками державної влади. Р. е. р. повинно здійснюватися в оптимальних межах, тобто частка державної власності на засоби виробництва (стратегічні об’єкти) не повинна бути […]...
16. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
17. Адміністративно-командна система Політологічний словник Адміністративно-командна система – система управління суспільством, що грунтується на жорстких методах бюрократичного централізму. Термін А.-к. с.; з кінця 80-х років застосовується у суспільних науках для характеристики соціально-економічного і політичного устрою, що існував у Радянському Союзі та був змодельований країнами створеного під його впливом так званого соціалістичного табору. А.-к. с. постала своєрідним витвором радянсько-партійної […]...
18. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
19. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
20. Бюджетний устрій та бюджетна система України ФІНАНСИ Модуль 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СФЕР І ЛАНОК ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН РОЗДІЛ 6 БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА 6.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України Вертикальна структура державного бюджету за рівнями влади характеризується двома поняттями: бюджетний устрій і бюджетна система. Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які […]...
21. Форма держави Політологічний словник Форма держави – спосіб організації та порядок здійснення державної влади. Ф. д. передбачає державне правління – спосіб організації вищих органів державної влади; державний устрій – організацію і поділ держави на певні складові частини – землі, території тощо та відносини між державою як цілим і її адміністративно-територіальними частинами; державний режим – здійснення державної влади […]...
22. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
23. Державне управління Державне управління Державне управління. Практичний, організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з мстою її упорядкування, зберігання або перетворення, що спирається на її владну силу. Макс Вебер визначив Д. у. як конкретний вид діяльності щодо здійснення державної влади, який має функціональну та компетенційну специфіку, що відрізняє її від інших видів та форм реалізації […]...
24. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
25. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
26. Адміністративно-деліктні відносини Адміністративно-деліктні відносини – урегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Суб’єкти А.-д. в.: ті, що притягаються до відповідальності за правопорушення; ті, що беруть участь з боку держави у провадженні в справах про адміністративні правопорушення; інші (адвокат, свідок, потерпілий тощо). А.-д. в. з приводу конкретного правопорушення у своєму розвитку проходять […]...
27. Легітимність державної влади Державне управління Легітимність державної влади. Законне, правомірне формування та здійснення державної влади. Якщо законність – це показник відповідності вчинків або дій вимогам юридичних норм, то легітимність є основою відповідності самого закону суті права, відображенням того, наскільки закон відображає і відтворює об’єктивну основу суспільної життєдіяльності і тим самим визнається суспільством, а державна влада отримує від останнього […]...
28. ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ І ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу Тема 1. Політична карта світу § 4. ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ І ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ Форми адміністративно-територіального устрою держави. Форма державного уст рою – це спосіб територіальної організації держави, що встановлює порядок поділу країни на частини і визначає характер відносин між центральними і місцевими органами влади. Нині у світі розрізняють дві […]...
29. Територіальний поділ праці Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві […]...
30. Інститут президентства Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження шляхом виборів. Такий інститут властивий країнам з республіканською формою державного правління. Порівняно з усіма іншими вищими інститутами державної влади і посадовими особами президент має особливий статус, компетенцію і відповідальність. Його […]...
31. Адміністративна реформа Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. В Україні проведення адміністративної реформи пов’язується із створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. Під час її проведення має бути вирішено низку завдань: децентралізація […]...
32. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ КРАЇН СВІТУ. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН УРОК 3. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ КРАЇН СВІТУ. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН Навчальна мета: актуалізувати й поглибити знання про форми державного правління та адміністративно-територіального устрою; формувати вміння характеризувати основні форми державного устрою, політичні системи країн; розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користуючись політичною картою світу. Основні поняття: республіка, монархія, федеративна держава, унітарна держава, політична система, економічна […]...
33. Автономія в Україні Політологічний словник Автономія в Україні – конституційно визначений статус АР Крим. Основний Закон нашої держави стверджує, що Україна є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Разом з тим у розділі про територіальний устрій України зазначається, що він грунтується на засадах єдності та цілісності, […]...
34. Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань – статус, що характеризує їх як суб’єктів адміністративних правовідносин. Особливість цього статусу визначається його зв’язком з управлінням як суб’єкта чи об’єкта управлінського впливу. Адміністративна правосуб’єктність має первинний характер, її легалізація є передумовою для виникнення цивільно-правової, фінансової та інших видів галузевої правосуб’єктності. А.-п. с. г. о. включає цільовий, структурно-організаційний та компетенційний компоненти. […]...
35. Система державної влади Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в різних галузях суспільного життя. При цьому можна виокремити суб’єктний (організаційні структури, установи й інститути (президент, парламент, уряд, суди, громадянство, державна служба, військовий обов’язок тощо) й об’єктний (предмети ведення, компетенція, повноваження, […]...
36. Федерація Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і […]...
37. Закони про тимчасовий державний устрій України Закони про тимчасовий державний устрій України – закони, які виконували роль тимчасової Конституції Української держави з 29.IV. по 14.ХІІ.1918. Формально ухвалені власноручно гетьманом П. Скоропадським і головою уряду, якого насправді ще не було, а фактично написані під диктовку окупаційної влади. Визначали компетенцію гетьмана, Ради міністрів, Генерального суду, церкви, права і обов’язки громадян та законодавчу процедуру. […]...
38. Адміністративно-територіальні зміни Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 р. – початок 1950-х років) § 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ 1. Адміністративно-територіальні зміни. Переможне завершення Другої світової війни дало можливість Радянському Союзу зміцнити свій авторитет на міжнародній арені та посилити вплив на повоєнне влаштування світу. Насамперед радянське керівництво прагнуло закріпити за собою ті території, які СРСР […]...
39. Державна влада Державне управління Державна влада. Інструмент забезпечення існування держави та досягнення її цілей, її обов’язковий атрибут. Д. вл. поділяють на так звані “гілки” – законодавчу, виконавчу і судову. Вона здатна впливати на процеси в суспільстві, зокрема на поведінку будь-яких соціальних груп та людей, за допомогою спеціальних органів та установ. Останні є складовими частинами єдиного механізму державної […]...
40. Адміністративно-територіальні зміни – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, активно обговорювалося під час Тегеранської (1943 р.), Кримської (1945 р.) та Потсдамської (1945 р.) конференцій глав держав антигітлерівської коаліції. Остаточно повоєнні кордони УРСР сформувалися у процесі […]...