Головна ⇒ 📌Історія ⇒ АФІНСЬКА ТА СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВИ

АФІНСЬКА ТА СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВИ

Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

§ 30. АФІНСЬКА ТА СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВИ

Одним зі способів збереження демократії в Афінах наприкінці 6 ст. до н. е. був остракізм (голосування черепками розбитого посуду). Раз на рік народні збори вирішували питання: “Чи є в державі людина, яка загрожує демократії?”. Громадяни видряпували на черепках ім’я, і, якщо на 6 тис. черепків було написане те саме ім’я, цю людину виганяли з Афін на 10 років.

– Поміркуйте, чи був такий спосіб боротьби за збереження

порядку справедливим.

– Про що свідчать остракони як історичні пам’ятки?

– Роздивіться карту на с. 123. У якій частині Балканського півострова лежить Аттика? Визначте її місце розташування.

1. Що визначало суспільне життя Афінського поліса у 8-7 ст. до н. е.?

Ви вже дізналися, що вся Греція складалася з багатьох полісів великих та малих. Проте два поліси були найвідоміші. Давні греки казали, що їхня країна Еллада ніби стоїть на двох ногах – однією були Афіни, іншою – Спарта, найпотужніші грецькі держави.

Територія Афінського поліса займала весь півострів Аттика в Центральній Греції. Самі

Афіни розташовано в центрі родючої рівнини за 5 км від моря.

Панівне становище в новій державі належало родовій знаті. Вищі урядові посади обіймали аристократи. Найвища влада належала ареопагу, що складався з представників родової знаті, і 9 архонтам – державним чиновникам (голові, верховному жерцю, головнокомандувачу, шістьом громадським суддям).

Поступово бідніші члени громади розорювалися й були змушені брати позики в багатіїв. На землі позичальників ставили борговий камінь. Коли ж вони не могли повернути борг з відсотками, то втрачали землю. Ті, хто брав землю в оренду, залишали собі лише шосту частину врожаю, а решту віддавали власникові землі.

Близько 621 р. до н. е. було ухвалено надзвичайно суворі закони. Автором цих законів був архонт Драконт.

– Прочитайте уривок з “Порівняльних життєписів” Плутарха, грецького письмі менника та філософа (бл. 46 – бл. 120 pp.), про закони Драконта. Поміркуйте, чому ці закони назвали “драконівськими”?

“…Майже за всі злочини призначалася тільки одна кара – смерть. Отже, людина, що завинила в бездіяльності, мусила також вмерти; хто вкрав ярину або фрукти, підлягав тій самій карі, що святокрадці та вбивці… Коли Драконта спитали, чому за більшість злочинів він призначив смертну кару, то він, подейкують, відповідав, що, на його думку, і найдрібніші провини заслуговують цієї кари, а для більших – він суворішої не знає”.

Афінські остракони.

Прочитайте уривок з праці Плутарха про події, що передували обранню Солона на державну посаду. Визначте, що спричинило реформи в Аттиці. “…Оскільки нерівність між бідними й заможними сягнула найвищої точки, то держава опинилася в дуже небезпечному становищі, і запровадження тиранії здавалося єдиним засобом, щоб покласти край смутам і відновити спокій. Увесь простолюд заборгував багатіям. Одні обробляли землю та платили багатіям шосту частину врожаю, інші за борги віддавали в заклад самих себе, а позичальники перетворювали їх на рабів, з яких одних примушували працювати вдома, а інших продавали на чужину. Багато боржників змушені були продавати своїх дітей – цього жоден закон не забороняв – або через жорстокість позичальників залишати свою батьківщину. Проте величезна кількість дужих людей гуртувалася тісніше; вони заохочували один одного не терпіти цього далі, а обрати провідником чесну людину, звільнити боржників, що не розплатилися вчасно, поділити заново землю і цілком змінити державний устрій…”.

2. Чому з ім’ям Солона пов’язують витоки афінської демократії?

У 594 р. до н. е. першим архонтом став мудрець і поет Солон. Спочатку Солон скасував усі боргові зобов’язання та заборонив боргове рабство. Селяни, що потрапили в рабство за борги, ставали вільними. Поверталися коштом держави на батьківщину навіть ті греки, яких за борги було продано за межі країни. Зміни в житті селян сприяли зміцненню та розвиткові їхніх господарств. Та найбільше важило те, що ці зміни підносили дух громадян, адже відтепер і найзлиденнішого селянина не можна було перетворити на раба.

Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи:

П’ятсотмірників – найбагатших людей, що мали врожай не менше ніж 500 ме – димнів.	Вершників, які мали врожай не менше ніж 300 медимнів.	Зевгітів з урожаєм 200 медимнів.	Фетів – усіх, хто мав менше 200 медимнів.
Медимн дорівнював 52,5 літра вина, олії.

Становище громадян Аттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні права й обов’язки.

Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.

Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп. Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Раду чотирьохсот (від кожного розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.

За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, щоб зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий – прощення, а чорний – смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінець. Новим державним органом, запровадженим Со лоном, стала рада судців. Вона обиралася щороку і складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку.

– Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому Солон заклав основи афінської демократії? Яке це було століття, яка його половина?

– Поміркуйте, що мав на увазі Плутарх, коментуючи наслідки реформ Солона: “Заможним завдав він чимало шкоди, бо скасував усі борги, але ще більше обурювалися бідні, бо Солон не поділив землю, як вони цього воліли”.

3. Чим уславили свої імена Пісістрат та Клісфен?

Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. Щоб праця селян Аттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці розводити виноградники й маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями.

Розширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив Афіни водою, а стічні труби допомогли позбутися нечистот. Запрошені з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм Афіни на Акрополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея”.

У 510р. до н. е. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. е. Країну поділили на 10 областей, кожна – з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).

Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Раду п’ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи – колегії: одна з них відала податками, а друга – збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.

Стратеги – воєначальники в грецьких полісах, що мали широкі військові та цивільні повноваження.

Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клісфен запровадив остракізм – голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.

За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах.

– Чому Пісістрата називають тираном? Чи був Пісістрат жорстоким тираном? Що він зробив для Афін? Чому з ім’ям Клісфена пов’язують завершення формування Афінської держави?

– Роздивіться карту на с. 123. Де розташовані грецькі області Лаконіка та Мессенія?

4. Як виникла Спарта? Хто і як здійснював у ній державне управління?

У 9 ст. до н. е. на півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. е. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).

Підкорене населення за чисельністю в 5-6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорійців-спартіатів було збереження панування.

Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський поліс очолювала рада старійшин із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад 30 років, які командували армією.

Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. Таку організацію влади називають олігархією, що означає “влада небагатьох”.

Спартіати – повноправні громадяни Давньої Спарти.

Рада старійшин (герусія) у Спарті. Художня реконструкція.

– Чому управління Спартанською державою називають олігархічним?

Демократія – устрій, за якого влада в державі належить народу (від грецьких слів “demos” – “народ” і “kratos” – “сила”, “панування”, “влада”).

Оцініть себе

1. Визначте місце розташування Афінського та Спартанського полісів.

2. Витлумачте поняття: драконівські закони, демократія, остракізм, боргове рабство, ареопаг, архонти, спартіати, олігархія.

3. У чому суть реформ Солона та Клісфена? Які вони мали результати?

4. Які особливості суспільного життя Спарти?

– Чи можна сучасні демократичні держави порівнювати з Афінами часів Солона? Що сучасні демократії успадкували від давньогрецьких, а чого позбулися? Чим державне управління Спарти відрізнялося від Афін?