АГРОБІОЦЕНОЗ

Related posts:

1. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
2. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
3. АНАЕРОБІОЗ Екологія – охорона природи АНАЕРОБІОЗ, аноксибіоз – життя за відсутності вільного кисню. Це поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 р. він довів, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Для анаеробів це звичайна умова існування, для деяких багатоклітинних тварин – лише тимчасовий стан, що забезпечує їх виживання за несприятливих умов. В аеробів […]...
4. САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....
5. САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
6. ДЕСИКАНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕСИКАНТ(И) – хім. засоби з групи пестицидів, які зумовлюють зневоднення тканин рослин і тим самим прискорюють їх дозрівання та полегшують збирання врожаю. Застосовують Д. для підсушування (десикації) бавовнику, рису, картоплі тощо....
7. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
8. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
9. ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
10. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
11. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
12. ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА – спеціальні боєприпаси (бомби, снаряди, міни), насичені бактеріолог., засобами, здатними спричинювати масові ураження людей, тварин і рослин. Основою уражуючої дії 3. б. є бактеріолог, засоби: хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і Токсини, які виробляються деякими бактеріями. 3. б. досі не застосовувалась у явному вигляді; використання суперечить міжнар. праву. […]...
13. ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. АГРОЦЕНОЗИ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. АГРОЦЕНОЗИ Агроценоз – біотичне угруповання рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, створене людиною для одержання сільськогосподарської продукції. Агроценози характеризуються незначною екологічною надійністю, мають малу кількість видів, але дають високу врожайність. Займаючи приблизно 10% площі суші, агроценози щорічно продукують 2,5 млрд. т сільськогосподарської продукції. В агроценозі культивується один […]...
14. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
15. ГЕМІКРИПТОФІТИ Екологія – охорона природи ГЕМІКРИПТОФІТИ – життєва форма рослин, у яких (за К. Раункієром) бруньки відновлення за несприятливих умов (посуха), у несприятливий для вегетації період року перебувають на рівні грунту (іноді дещо вище) і захищені лусочками, опалим листям та сніговим покривом....
16. ПОСУХА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ПОСУХА ГРУНТОВА – висушення грунту, що призводить до затримки розвитку рослин або до їхньої загибелі....
17. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. активних речовин. Кількість і склад таких речовин (алкалоїди, глікозиди, орг. кислоти, сапоніни, кумарини, флавоноїди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), які виділяються у повітря, грунт, воду і залежать від виду органа, […]...
18. АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
19. ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) Екологія – охорона природи ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) – комплекс заходів на основі досягнень агрохім. науки і хім. пром-сті, спрямованих на широке і планомірне використання хім. засобів і методів для збільшення врожаю та підвищення якості с.-г. продукції, продуктивності тваринництва, захисту цих об’єктів від шкідників і хвороб або несприятливих умов середовища. Надмірне захоплення X. призводить до погіршення […]...
20. БІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ Сад і город (енциклопедія) БІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ Дендробацилін. Це препарат, який впливає на систему травлення комахи-шкідника. Випускається у вигляді порошку, до складу якого входять життєздатні спори. В одному грамі сухого порошку міститься 30 млрд спор, в одному грамі змоченого – 60 млрд спор. Дендробацилін дуже зручний тим, що не має шкідливого впливу на корисних комах, у […]...
21. РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
22. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
23. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
24. ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (У БІОЦЕНОЗІ) – маса нагромадженої в угрупованні орг. речовини, віднесена до одиниці площі чи об’єму. Розрізняють 3. б. п. заг., корисний (для людини) і мертвий (підстилка, біол. опад, повалені дерева). Термін близький до поняття “біомаса”, але стосується лише рослин....
25. ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА – вкладання енергії в с.-г. виробництво під час обробітку грунту, його удобрювання, посіву, догляду за рослинами, збирання врожаю і вивезення його з полів, сушіння чи ін. підготовка до зберігання. Е. с. г. в розвинених країнах, як правило, становить 10-20 % загальнодерж. споживання енергії (може досягати 40 %). Збільшення […]...
26. СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
27. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
28. НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) – повне закріплення акліматизованого виду в новому для нього регіоні, остаточне входження інтродуцента в екол. нішу раніше чужої йому екосистеми, пов’язане з набуттям цим видом спец. адаптацій. Найкраще Н. піддаються рослини з високими темпами росту і здатністю до швидкого розмноження (карантинні бур’яни) та тварини, які успішно витримують конкуренцію з […]...
29. НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
30. СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ БАГАТОКАМЕРНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗБИРАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ БАГАТОКАМЕРНА – система роздільного збирання компонентів побут, відходів. У місцях збирання побут, відходів установлюють контейнери для сміття з двома камерами. В одну камеру скидають цінні компоненти (скло, папір, метал тощо), а в ін. – решту. Роздільне збирання відходів підтримується і наявністю Двох камер у машинах-сміттєзбирачах. Цінні речовини […]...
31. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
32. АКЛІМАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування, в які вони потрапляють прир. шляхом або, частіше, переносяться навмисно чи випадково людиною. А. включає пристосування до клімат., фіз.-хім. і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Це пристосування відбувається або лише внаслідок не спадкових змін норм, реакції організму, обміну речовин, або […]...
33. ХІМІЧНИЙ СПОСІБ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН. ХІМІЧНИЙ СПОСІБ Деякі шкідники настільки стійкі, що з ними можна боротися лише хімічними методами. Це стосується також заражених городніх ділянок, посівного матеріалу. Використовують такі хімічні препарати. Для захисту цибулі від пероноспорозу її обприскують 60% – ним препаратом арцериду. На 10 л води беруть 30 г препарату й […]...
34. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
35. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
36. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
37. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
38. ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА – основна закономірність вертикального розміщення рослинності, грунтів, біоти, біоценозів у горах у вигляді окремих поясів, що змінюють один одного....
39. АГРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОЦЕНОЗ – біотичне угруповання, створене людиною з метою отримання с.-г. продукції і регулярно підтримуване нею, має незначну екол. надійність, але високу врожайність певних видів, сортів рослин....
40. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...