АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ

Related posts:

1. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
2. КОЛІНИ Екологія – охорона природи КОЛІНИ – збірна назва орг. сполук, які виділяються вищими рослинами і специф. діють на ін. види вищих рослин....
3. ВАТИ Екологія – охорона природи ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і фауну....
4. ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
5. ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози....
6. БУХТА Екологія – охорона природи БУХТА – невелика мор. затока, більшою чи меншою мірою заглиблена у суходіл, відокремлена від основної водойми мисом або о-вами, які захищають її від вітру і хвиль. Має специф. екол. режим....
7. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
8. ДЕВАСТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕВАСТАЦІЯ – комплекс заходів щодо знищення збудників інвазійних та інфекц. захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах їхнього розвитку за допомогою специф. методів (дегельмінтизація, хіміотерапія, дезінфекція, дезінсекція тощо)....
9. КЛАСИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ – система підпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або системами об’єктів; умовний розподіл сукупності суб’єктів, індивідів, предметів, явищ і процесів на групи за будь-якою подібною ознакою або за кількома ознаками незалежно від значущості і прир. характеру […]...
10. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
11. ГАЛОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ГАЛОБАКТЕРІЇ – бактерії, які живуть у теплих, з надлишковою солоністю води водоймах. Містять специф. світловбирний пігмент бактеріородопсин, за допомогою якого утворюється АТФ. Г. – один з небагатьох видів мікроорганізмів, які займають екол. нішу надлишково солоних лиманів і озер....
12. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
13. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
14. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
15. СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТЕЖКА ЕКОЛОГІЧНА – специф. маршрут, що пролягає через різноманітні прир. об’єкти, які мають певну природоохоронну, естетичну та культ, цінність, і супроводжується усною або письмовою інформацією (у вигляді стендів, пояснень) про дані об’єкти. Використовується як одна з форм виховання екол. світогляду у населення....
16. РЕПРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення особин у процесі розмноження. Органи, які беруть участь у розмноженні організми, наз. репродуктивними. Величина популяційної Р. (чиста Р.) визначається сумою добутків значень виживання, характерного для даного віку особин, і народжуваності, специф. для цього віку (кількість потомків на одну самку)....
17. ВИД РІДКІСНИЙ Екологія – охорона природи ВИД РІДКІСНИЙ – вид, що не перебуває під прямою загрозою зникнення, але трапляється у такій невеликій кількості особин та (чи) популяцій, на такій малій території та в таких специф. місцях, що може дуже швидко зникнути. Належить до категорії 2 Комісії рідкісних та зникаючих видів МСОП. Обов’язковий для занесення до Червоної книги....
18. ЦИКЛ ВИРОБНИЧИЙ ЗАМКНЕНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ВИРОБНИЧИЙ ЗАМКНЕНИЙ – багаторазове повторне використання матер. ресурсу у виробництві з попереднім його очищенням, охолодженням та ін. процесами, які повертають ресурсу необхідну для згаданої технології якість. Ц. в. з. може охопити кілька суміжних виробництв. При цьому ресурс із останнього в ланцюгу виробництва потрапляє в перший....
19. СЕЗОН ФЕНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СЕЗОН ФЕНОЛОГІЧНИЙ – відносно відокремлений етап сезонної ритміки геогр. комплексу з однотипними взаємозв’язками, які виявляються зовні через специф. для цього етапу сезонні аспекти. Пори року можна розбити на кілька С. ф. (напр., рання осінь, золота осінь, глибока осінь, передзим’я тощо)....
20. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
21. ЛЕГЕНДА КАРТИ Екологія – охорона природи ЛЕГЕНДА КАРТИ – 1) перелік, зведення умовних знаків і пояснень до карти, які розкривають її зміст; 2) коротка пояснювальна записка до топографічної зйомки, яка містить також дані, не відображені графічно....
22. БІОМЕТОД Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити) шляхом стерилізації самців шкідливого виду, які витісняють чоловічі особини, здатні до розмноження, використання мікроорганізмів для боротьби з госп. небажаними формами....
23. БІОПОЛЕ Екологія – охорона природи БІОПОЛЕ – поле діяльності живих організмів, на якому ел.-магн. явища інтерферують з біоенергетичними процесами....
24. АНТИЦИКЛОН Екологія – охорона природи АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного атм. тиску діаметром від кількох сотень до тисяч км. У помірних широтах супроводжується переважно малохмарною, взимку холодною, влітку жаркою погодою. Тиск у центрі А. на рівні моря підвищується до 102,5-104, інколи до 107 кПа (середній тиск на рівні моря становить 101-101,5 кПа)....
25. ЧИННИК ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРВИННИЙ – вихідний вплив, пов’язаний, як правило, з косм. причинами, глобальними та широкорегіональними процесами....
26. Механізм Механізм – 1) система ланок, пристрій, спосіб, які визначають порядок певного виду діяльності; 2) внутрішній пристрій машини, устаткування тощо – система певних ланок та елементів, що приводять їх у дію, тобто перетворюють рух одних ланок в необхідний рух інших; 3) система прямих і опосередкованих взаємозв’язків між економічними явищами і процесами, передусім між їх протилежними сторонами, […]...
27. ПІДГРУНТЯ Екологія – охорона природи ПІДГРУНТЯ – 1) материнська порода, на основі якої утворився грунт; 2) порівняно глибокі шари гір. порід, не охоплені процесами грунтоутворення....
28. САНАТОРІЙ Екологія – охорона природи САНАТОРІЙ – лік.-профілактичний заклад, де застосовують прир. чинники (мін. води, грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лік. фізкультурою та ін. методами....
29. МОНІТОРИНГ ГЛОБАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ ГЛОБАЛЬНИЙ – спостереження за загальносвітовими процесами та явищами в біосфері Землі та її екосфері, включаючи всі екол. компоненти, та попередження про виникнення екстремальних ситуацій....
30. КОЕФІЦІЄНТ РОЗМНОЖЕННЯ Екологія – охорона природи КОЕФІЦІЄНТ РОЗМНОЖЕННЯ, коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт плодючості – 1) кількість екземплярів, які народилися, на 1000 особин обох статей або на 1000 самок, або на 1000 статевозрілих особин; 2) коефіцієнт приросту Вольтерра, або специф. швидкість прир. приросту Лотки, яка виражається мат. рівнянням приросту чисельності популяції з урахуванням обмежувальних чинників, здебільшого ланцюга живлення, за […]...
31. БІОКОМУНІКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОКОМУНІКАЦІЯ – спілкування тварин, зв’язки між особинами одного й того самого або різних видів за допомогою передавання специф. (хім., мех., оптичні, акуст., електр. та ін.) або неспециф. (супутник життєдіяльності) сигналів, які сприймаються органами зору, слуху, нюху, смаку, дотику, органами бічної лінії, термо – та електрорецепторами. Формування (генерація) того чи ін. сигналу […]...
32. ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
33. САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
34. ГЕОСИНКЛІНАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОСИНКЛІНАЛЬ – видовжені ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами гороутворення, вулканізму. Це створює складні екол. умови для живих організмів....
35. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
36. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
37. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИЙ – спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці процеси та явища можуть відрізнятися як за прир. характером, так і за антроп. впливом від базового фону, характерного для всієї біосфери....
38. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
39. ГАЗООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ГАЗООЧИЩЕННЯ – очищення пром. газів від твердих, рідких та газоподібних домішок. Тверді і рідкі (бризки, туман) домішки видаляють за допомогою мех. чи електр. фільтрів, газоподібні – фіз.-хім. методами....
40. ПОРОДА Екологія – охорона природи ПОРОДА – 1) створена за допомогою штучного добору група тварин одного виду, що відрізняється специф. ознаками, які передаються спадково; 2) вид чи рід (їх лісогосп. група) дерев (головні П., супутні П., хвойні П., листяні П. тощо); 3) сукупність видів (сортів) деревно-чагарникових рослин зі спорідненими госп. або біол. ознаками: кістянкові, горіхоподібні, субтропічні […]...