Акредитування

Related posts:

1. Дезавуювання Дезавуювання – спростування урядом або іншим компетентним органом держави дій свого дипломатичного представника. При Д. робиться заява, що дипломатичний представник діяв без доручення або з порушенням повноважень. Дезавуйований дипломатичний представник звичайно відкликається....
2. Агреман Агреман – згода держави прийняти конкретну особу як главу дипломатичного представництва іншої держави. Відмова у видачі А. не потребує мотивування....
3. Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
4. Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що призначає дипломатичного представника, і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Видається послам, посланникам, а також главам спеціальних (надзвичайних) делегацій. За усталеною практикою Г. в. (разом з відкличною грамотою попередника) вручається в […]...
5. Обшук Обшук – слідча дія, яка полягає в примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для справи. О. може проводитись і для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів. О. проводиться за мотивованою […]...
6. Персона нон грата Політологічний словник Персона нон грата (англ. persona non grater, лат. persona non grata, букв. – небажана особа) – дипломатичний представник однієї країни, який у момент призначення на посаду не користується довірою уряду іншої держави або втратив цю довіру, працюючи в країні перебування. Форми вияву цього принципу – відмова уряду приймаючої країни дати згоду (агреман) на […]...
7. Договір типовий Договір типовий – затверджена компетентним органом письмова форма договору із заздалегідь визначеними умовами. Одні з умов, зазначених в Д. т., є обов’язковими для сторін, інші мають рекомендаційний характер. Інколи такі формалізовані документи називають “зразковими”. Наприклад, наказом Голови Фонду державного майна від 16.Х.1992 затверджено “Зразковий договір оренди”, наказом від 12.11.1993 – “Установчий договір про створення закритого […]...
8. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
9. Работоргівля Работоргівля – злочин міжнародного характеру, який полягає в діях, пов’язаних із захопленням, придбанням будь-якої особи або розпорядженням будь-якою особою з метою обернення її в рабство; в діях, пов’язаних з придбанням раба з метою його продажу чи обміну; в діях з продажу чи обміну особи, яка була придбана з цією метою; в діях з торгівлі і […]...
10. Некомбатанти Некомбатанти – особи, які входять до складу збройних сил і надають їм допомогу, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. До них належать медичний, інтендантський персонал, репортери, служителі культу тощо. Проти Н. забороняється застосовувати зброю доти, поки вони не беруть участі в бойових діях. У разі безпосередньої участі в бойових діях Н. набувають статусу […]...
11. Ратифікація Ратифікація – остаточне схвалення, затвердження договору вищим органом держави, який означає її згоду на обов’язковість для неї договору. Як правило, найважливіші договори за законодавством різних країн підлягають Р. вищим законодавчим органом або главою держави. Договори, які не підлягають P., схвалює уряд або одна із урядових структур. Договори, які потребують Р., набувають юридичної сили лише після […]...
12. Найманець Найманець – особа, спеціально завербована для участі у збройному конфлікті. Н., беручи участь у воєнних діях, керується переважно бажанням одержати особливу матеріальну винагороду. Він не є громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, не є особою, що постійно проживає на території, контрольованій стороною, яка перебуває у конфлікті. Н.- особа, яка спеціально завербована для участі в насильницьких […]...
13. Міжнародна організація праці (МОП) Міжнародна організація праці (МОП) – одна із спеціалізованих установ ООН, створена 1919 з метою сприяння встановленню міцного миру шляхом підтримання соціальної справедливості, поліпшення умов праці та підвищення життєвого рівня, сприяння досягненню економічної та соціальної стабільності. Для цього МОП за участю представників урядів, профспілок і союзів підприємців розробляє рекомендації щодо міжнародних норм і конвенцій з питань […]...
14. Вірчі грамоти Політологічний словник Вірчі грамоти (credentials, letters of credence) – документ, виданий главою держави дипломатичному представникові при його призначенні на певний дипломатичний пост в іншій країні. З моменту вручення В. г. дипломатичний представник вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
15. Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних осіб або певних категорій іноземних громадян і осіб без громадянства. Мотиви В. і. різні. Держава може вдатися до такого кроку у відповідь. Порівняно з видворенням В. і. більш загальне поняття […]...
16. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
17. Призначення допомоги Призначення допомоги – встановлена законом діяльність відповідних органів щодо надання соціальних пільг та матеріальної допомоги малозабезпеченим категоріям населення. П. д. залежить від виду допомоги. Робітникам і службовцям у порядку державного соціального страхування допомога призначається безпосередньо профспілковими комітетами підприємств, установ чи організацій. Допомога непрацюючим громадянам призначається після подання ними необхідних документів до відділу соціального захисту населення […]...
18. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
19. Європейська комісія з прав людини (ЄК) Європейська комісія з прав людини (ЄК) – контрольно-імплементаційний орган Європейської конвенції про права і основні свободи людини (ЄКПЛ), уповноважений розглядати скарги держав – учасниць про порушення іншими державами – учасницями прав і основних свобод людини, гарантованих ЄКПЛ. Кожна держава – учасниця може визнати компетенцію ЄК приймати скарги про порушення гарантованих прав і свобод також від […]...
20. Прогалина у праві Прогалина у праві – відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання. На першій стадії правозастосувальної діяльності іноді не вдається знайти юридичну норму, розраховану саме на конкретний життєвий випадок лише тому, що її взагалі бракує у певній системі права, в законодавстві (хоча справа, яку слід вирішити, знаходиться у сфері дії принципів цієї […]...
21. Нунцій Папи Римського Політологічний словник Нунцій Папи Римського (від лат. nuntius – вісник) (папський легат)- представник Святого Престолу в ранзі посла. Н. функціонує в країні своєї акредитації як дуаєн дипломатичного корпусу. М. Головатий...
22. Патент Патент (від лат. patens – відкритий, явний) – документ, виданий компетентним державним органом винахідникові або його правонаступнику, який свідчить про авторство, право на винахід і монопольне його використання. П. також може бути виданий окремій організації, компанії. Як правило, П. видають на 15-20 років. За видачу П. і його дію власник П. вносить певну плату (мито). […]...
23. Орендне підприємство Орендне підприємство – вид підприємства, яке створюється після укладення договору оренди між державним органом та організацією орендарів, створеною членами трудового колективу державного підприємства. Засновником О. п. є організація орендарів, яка приймає і затверджує статут О. п. З моменту реєстрації статуту діяльність підприємства як державного підприємства, цілісні майнові комплекси якого передано в оренду, припиняється. Так само […]...
24. Біпатриди (подвійне громадянство) Біпатриди (подвійне громадянство) – належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав. Подвійне громадянство – результат колізії законів про громадянство різних держав. Воно може виникнути, наприклад, при народженні дітей від батьків, що мають різне громадянство, при натуралізації та ін. Законодавство України передбачає, що подвійне громадянство допускається на підставі двосторонніх міждержавних договорів. Сучасне міжнародне право […]...
25. Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
26. Розірвання шлюбу Розірвання шлюбу – припинення шлюбу за життя подружжя за їхньою заявою або заявою одного з них. Чоловік не має права без згоди дружини порушувати питання про Р. ш. під час вагітності її, а також протягом року після народження дитини. Існує два порядки Р. ш.- спрощений (в органах ЗАГСу за умови взаємної згоди на розлучення подружжя, […]...
27. Комітет міністрів Ради Європи Комітет міністрів Ради Європи – вищий орган Ради Європи, який діє від її імені. Згідно із Статутом РЄ держави – члени мають свого представника в Комітеті міністрів – один голос (ст. 13). Представником держави в К. м. Р. Є. може бути міністр закордонних справ або особа, що його замінює, яка по змозі повинна бути членом […]...
28. Охоронні зони територій та об’єктів природно-заповідного фонду України Охоронні зони територій та об’єктів природно-заповідного фонду України – спеціальні території, що виділяються для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглі до них ділянки. Крім того, такі зони можуть встановлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо […]...
29. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб – відповідальність, передбачена ст. 442 Цив. К. України. Заподіяна шкода відшкодовується громадянину на загальних підставах, а організаціям – лише в передбачених законодавством випадках. Відповідно до ст. 57 Закону України “Про власність”, якщо в результаті видання органом державного управління або місцевим органом […]...
30. Реальний договір Реальний договір – договір, який крім досягнення згоди сторін передбачає також передачу речі, вчинення фактичних дій. До Р. д. належать договори позики, перевезення, дарування....
31. Безпека колективна Безпека колективна – співробітництво держав з метою підтримання міжнародного миру і безпеки. Здійснюється в межах Організації Об’єднаних Націй і регіональних організацій та угод. Складається з таких елементів: 1) загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (заборона застосування сили і загрози силою, повага до суверенітету, рівноправність держав, невтручання у внутрішні справи та ін.); 2) системи мирного розв’язання […]...
32. Міжнародний суд ООН Міжнародний суд ООН – один із шести основних органів цієї організації і водночас її головний судовий орган. Діє на підставі Статуту – невід’ємної частини Статуту ООН, а також власного регламенту. Суд складається з 15 суддів, яких обирають строком на 9 років особисто(не як представників держав). Серед них не може бути двох громадян однієї країни. Склад […]...
33. Нотаріальний акт Нотаріальний акт – документ, який видають нотаріальні органи, або засвідчення його, яке вказує на те, що нотаріальну дію вчинено. Є різні форми вчинення Н. а. На підтвердження спадкових прав на майно, прав власності на частку в спільному майні подружжя, придбання житлового будинку з прилюдних торгів, при посвідченні юридичних фактів (що громадянин живий, перебуває у певному […]...
34. Вербальна нота Політологічний словник Вербальна нота (лат. verbalis – словесний) – одна з форм дипломатичного листування. В. н. складається, як правило, від третьої особи і направляється від імені посольства, місії або Міністерства закордонних справ не підписаною, але скріпленою печаткою. Друкується В. н. на спеціальному нотному папері, має вихідний номер і прирівнюється до усної заяви. Даниленко В. И. […]...
35. Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
36. Приватне обвинувачення Приватне обвинувачення – особлива форма обвинувачення; має місце в кримінальних справах, що порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого і підлягають закриттю за примиренням потерпілого з обвинуваченим. Обвинувачення в таких випадках підтримує в суді потерпілий особисто (або через свого представника), і тому воно має назву “приватного”. До справ П. о. належать справи про умисне легке […]...
37. Конституція Конституція (лат. constitutio – устрій) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державній устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, систему і принципи організації і діяльності органів державної влади, виборчу систему тощо. К., як правило, приймає парламент. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або […]...
38. Правоздатність цивільна Правоздатність цивільна – здатність особи мати цивільні права і обов’язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. Я. громадян визнається рівною мірою за всіма громадянами України. Виникає в момент народження і припиняється із смертю. Громадяни можуть мати майно на праві власності, успадковувати його, здійснювати підприємницьку і будь-яку іншу не заборонену законом діяльність, створювати самостійно або […]...
39. Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
40. Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...