Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Активізація національного руху в другій половині 1980-х років

Активізація національного руху в другій половині 1980-х років

Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)

§ 26. НАЦІОНАЛЬНЕ ТА ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

1. Активізація національного руху в другій половині 1980-х років.

В Україні в другій половині 1980-х років активізувався національний рух. Він мав культурницький та просвітницький характер, який поєднувався з державотворчими процесами, у ньому все сильніше звучало гасло державної незалежності України. Національний рух очолили колишні політв’язні. Справжнім духовним лідером народу стала українська інтелігенція:

письменники, учені, викладачі.

Відроджувалася історична пам’ять народу. У ЗМІ та наукових виданнях висвітлювалися призабуті сторінки національної історії. Публікації про трагічне минуле українського народу значно змінили свідомість людей. Масового характеру набуло збирання свідчень очевидців про голодомор 1932-1933 pp., на основі яких була сформована народна “Книга пам’яті” про ті трагічні події.

На сторінках періодичних видань друкувалися розповіді про людей, яких комуністична влада намагалася викреслити з історії або висвітлювала в негативному плані: І. Мазепу, М. Грушевського, С. Петлюру,

В. Винниченка, С. Єфремова, М. Хвильового, М. Костомарова, М. Яворницького та інших історичних діячів, письменників, істориків. Повернення українському народові його історії змінювало свідомість, пробуджувало національні почуття.

Одночасно з поширенням демократичних ідей відроджувалися українська мова, національна символіка, поширювався текст національного гімну “Ще не вмерла Україна…” на слова П. Чубинського. Його виконували на мітингах і концертах. Особливо популярною стала пісня “Ой у лузі червона калина”. У газетах і часописах публікувалися розповіді про українську національну символіку.

Поширився рух за відродження та утвердження української мови. На її захист стали українські письменники. Олесь Гончар у червні 1987 р. звернувся з листом до М. Горбачова, у якому пропонував здійснити заходи щодо конституційного захисту української мови, у тому числі запровадити її обов’язкове вивчення в усіх школах з російською мовою навчання на території України. Влада не підтримала цю пропозицію, оскільки боялася зростання національної свідомості українців.

Мовна ситуація в Україні характеризувалася тим, що в 1930-1980-х роках сфера її вживання постійно звужувалася. Тому в умовах гласності та демократизації українська інтелігенція все активніше ставила питання про захист української мови. Під контролем ЦК КПУ був підготовлений проект закону про мови й опублікований для всенародного обговорення. Під час його обговорення надійшло чимало пропозицій і зауважень, у тому числі альтернативні проекти, що засвідчило важливість мовного питання.

Активізація національного руху в другій половині 1980 х років

Народний мітинг на Хрещатику, м. Київ

В умовах національного піднесення Верховна Рада УРСР 28 жовтня 1989 р. ухвалила Закон УРСР “Про мови в Українській PCP”, яким українській мові було надано статус державної. Закон був уведений у дію з 1 січня 1990 р.

Це був перший в історії України нормативний акт, який після багатьох років переслідувань української мови визначав її статус і порядок використання. Закон розширював сферу використання української мови. Водночас російська мова визнавалася мовою міжнаціонального спілкування, гарантувалися умови рівноправного розвитку та використання мов інших національностей.

Важливою частиною національного руху було поширення національної символіки. 26 березня 1989 р. на мітингу у Львові вперше від початку “перебудови” було піднято національний синьо-жовтий прапор. Під час першотравневої демонстрації 1989 p., на яку львів’яни вийшли з національною символікою, відбулися сутички з міліцією.

Під національними прапорами в листопаді 1989 р. в Києві відбулося перепоховання відомих шістдесятників В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого, які стали жертвами тоталітарної системи.

14 березня 1990 р. синьо-жовтий прапор був уперше офіційно піднятий над Стрийським міськвиконкомом Львівської області. 24липня 1990 р. синьо-жовтий прапор замайорів біля Київської міської ради.

Виявленням українського національного духу стало святкування 500-рінчя українського козацтва влітку 1990 р. На Запоріжжя прибули делегації з багатьох областей України. Наприклад, студенти Вінницького педагогічного інституту організували кінну експедицію-похід на Запоріжжя. У місцях, де пролягав маршрут, вони проводили просвітницьку роботу. Похід був неабияким випробуванням для хлопців – адже їм необхідно було здолати верхи на конях сотні кілометрів і своєчасно прибути на свято.

3-5 серпня на місці колишньої Запорозької Січі відбулися Дні козацької слави. Особливо масовими вони були в с. Капулівці Дніпропетровської області біля могили отамана Івана Сірка, де колись знаходилася Чортомлицька Січ. Свято було уквітчане національними прапорами. Тоді ж відбулися заходи на о. Хортиця.

1. Активізація національного руху в другій половині 1980-х років.

2. Формування національних громадських організацій і об’єднань.

Національний рух почав утілюватися в організаційні форми. У жовтні 1987 р. у Львові виникло Товариство Лева, у якому об’єдналися творча молодь, студенти і робітники з метою збереження історико-культурного середовища рідного міста. Товариство розпочало діяльність із впорядкування могил українських культурно-громадських діячів, традицій народної культури.

Розпочалося організаційне оформлення руху за відродження української мови. У січні 1989 р. в газеті “Літературна Україна” був опублікований проект статуту Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.. Товариство визначило своїм головним завданням формування почуття любові до українського слова. Воно виступило за повне утвердження статусу української мови як державної мови республіки. На сторінках газет та інших видань обговорювався статут товариства. Активну участь у ньому взяли письменники, науковці, учителі, інженери, робітники. Вони підтримали створення Товариства української мови, запропонували доповнення до статуту. 11-12 лютого 1989 р. в Киві відбулася установча конференція Товариства української мови, яку відкрив О. Гончар. Керівники КПУ, намагаючись зберегти контроль над процесом національного відродження, також узяли участь у роботі конференції. У своїх виступах вони запевнили, що ЦК КПУ підтримує пропозицію щодо створення товариства шанувальників української мови. Представники компартії розглядали діяльність товариства в руслі “ленінської національної політики” та сподівалися, що воно сприятиме здійсненню політичної реформи в галузі вдосконалення міжнаціональних відносин. У статут було внесене положення про те, що мови всіх національностей мають право на розвиток, як і українська. Товариство української мови імені Тараса Шевченка очолив відомий поет Д. Павличко.

У жовтні 1989 р. була створена громадська організація Республіканська асоціація українознавців, яку очолив І. Дзюба. Вона мала на меті здійснення наукових досліджень спільно з українознавчими центрами інших країн, розкриття джерел вивчення української мови, літератури, журналістики, історії, надання допомоги зарубіжним україністам.

3. Суспільно-політична активність студентів.

Свідченням зростаючої національної та суспільно-політичної свідомості молоді стало голодування студентів па площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності) у Києві з 2 по 17 жовтня 1990 р. Його ініціаторами та організаторами виступили Київська студентська спілка, яку очолював О. Доній, та Львівське студентське братство на чолі з М. Іващишиним. В акції взяли участь студенти Києва. Дніпропетровська, Вінниці, Львова, Житомира, Миколаєва та інших міст. Студенти поставили наметове містечко та розпочали голодування. Вони вимагали націоналізації майна КПРС і BJІКСМ, перевиборів Верховної Ради УPCP на багатопартійній основі, недопущення підписання нового союзного договору, проходження військової служби на території України, відставки голови Ради міністрів УРСР. Голодування студентів привернуло увагу всієї України: студентські акції протесту відбулися також у Львові, Луганську та в інших містах.

Відомий письменник О. Гончар після розмови із студентами здав свій партійний квиток члена КПРС. Він звернувся з “листом-заявою” до парткому київської організації Спілки письменників України, у якій повідомив про припинення свого членства в КПРС-КПУ, пояснивши, що причиною написання заяви була поведінка “групи 239” у Верховній Раді, яка, на думку письменника, саботувала республіканські закони та не реагувала на вимоги студентів. “Учора я відвідав табір, де голодують студенти. У цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках, я впізнавав нашу молодість”, – писав О. Гончар.

Під тиском громадськості влада змушена була надати студентам можливість виступити в прямому телеефірі на УТ-1. Вони закликали до Всеукраїнського страйку. Студенти передали свої вимоги до Верховної Ради, яка створила погоджувальну комісію для їхнього розгляду. 17 жовтня Верховна Рада прийняла постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”. Влада змушена була задовольнити вимоги студентів. Студентська суспільно-політична активність мала важливе значення для проголошення незалежності України.

4. Початок і проблеми релігійного відродження.

У середині 1980-х років майже всі церковні громади, які існували легально, належали до Російської православної церкви. Комуністична партія проводила щодо церкви подвійну політику: з одного боку, влада переслідувала її, а з іншого – використовувала як один із засобів зросійщення українського народу.

В умовах “перебудови” та гласності розпочалося релігійне відродження Української греко-католицької церкви, яка в 1946 р. була насильно ліквідована комуністичною владою та змушена була діяти в підпіллі. Спираючись на підтримку віруючих і міжнародної громадськості, УГКЦ почала боротьбу за свою легалізацію. Рух за відновлення діяльності УГКЦ переплітався з національно-визвольним рухом. Відродженню УГКЦ сприяло відзначення тисячоліття хрещення Київської Русі (1988) у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, де були проведені несанкціоновані владою масові богослужіння.

У травні 1989 р. делегація УГКЦ прибула до Москви зі зверненням до М. Горбачова про відновлення церкви. Однак вона не отримала позитивної відповіді, через що на знак протесту група греко-католиків розпочала голодування в центрі міста. Одночасно відбувалися багатотисячні мітинги та демонстрації. Глава УГКЦ кардинал М. Любачівський звернувся до віруючих із закликом стати на захист релігійної свободи, на який відгукнулися тисячі віруючих. Вони взяли участь у церковних службах по всій Західній Україні.

Напередодні зустрічі М. Горбачова з Папою Римським Іоанном Павлом II у Ватикані Рада в справах релігій при Раді міністрів УРСР опублікувала заяву, у якій було зазначено, що греко-католики східного обряду можуть утворювати свої релігійні громади та реєструвати їх. 23 січня 1990 р. у Львові відбувся Собор УГКЦ, на якому була офіційно проголошена легалізація греко-католицької церкви. Навесні 1990 р. греко-католикам була повернута головна святиня — собор св. Юра у Львові. У березні 1991 р. кардинал М. Любачівський повернувся з еміграції.

Одночасно відбувався процес відродження Української автокефальної православної церкви, яка була заборонена радянською владою в 1930-х роках. У лютому 1989 р. почав діяти ініціативний комітет, який звернувся до органів влади УРСР щодо відновлення УАПЦ. 19 серпня 1989 р. настоятель львівського храму Петра й Павла В. Ярема відмовився підпорядкуватися РІІЦ. Після цього автокефальний рух посилився. Згодом на зібранні священиків УАПЦ у Львові було проголошено відродження УАПЦ. Влада чинила перешкоди цьому процесу. На реєстраційній заяві першої громади УАПЦ в Києві представник Подільського райвиконкому написав: “Такої церкви немає й ніколи не було”. 5-8 червня1990 р. на Всеукраїнському православному соборі в Києві було затверджено відродження УАПЦ,.

Статут, прийнятий на Соборі, свідчив про зв’язок УАПЦ з автокефалією 1920-х років. Собор обрав патріархом митрополита Мстислава (Скрипника), який перебував тоді у США. 2 жовтня 1989 р. УАПЦ була зареєстрована. Митрополит Мстислав прибув в Україну. 18 листопада 1990 р. в соборі св. Софії в Києві відбулася інтронізація Мстислава на патріарха Київського і всієї України.

Відродження церковного життя в Україні супроводжувалося міжконфесійними конфліктами. УГКЦ вимагала повернення храмів, які належали їй до 1946 р., але на ці храми претендували також православні громади. Спроби проводити богослужіння в храмах почергово не принесли порозуміння між віруючими.

Собор РПЦ, що відбувся в Москві в січні 1990 р.. об’єднав православні громади та монастирі на території України в окремий екзархат Московського патріархату. який одержав назву Українська православна церква (УПЦ МП).

Важливою частиною національного руху було поширення національної символіки. 26 березня 1989 р. на мітингу у Львові вперше від початку “перебудови” було піднято національний синьо-жовтий прапор. Під час першотравневої демонстрації 1989 p., на яку львів’яни вийшли з національною символікою, відбулися сутички з міліцією.

Під національними прапорами в листопаді 1989 р. в Києві відбулося перепоховання відомих шістдесятників В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого, які стали жертвами тоталітарної системи.

14 березня 1990 р. синьо-жовтий прапор був уперше офіційно піднятий над Стрийським міськвиконкомом Львівської області. 24липня 1990 р. синьо-жовтий прапор замайорів біля Київської міської ради.

Виявленням українського національного духу стало святкування 500-рінчя українського козацтва влітку 1990 р. На Запоріжжя прибули делегації з багатьох областей України. Наприклад, студенти Вінницького педагогічного інституту організували кінну експедицію-похід на Запоріжжя. У місцях, де пролягав маршрут, вони проводили просвітницьку роботу. Похід був неабияким випробуванням для хлопців – адже їм необхідно було здолати верхи на конях сотні кілометрів і своєчасно прибути на свято.

3-5 серпня на місці колишньої Запорозької Січі відбулися Дні козацької слави. Особливо масовими вони були в с. Капулівці Дніпропетровської області біля могили отамана Івана Сірка, де колись знаходилася Чортомлицька Січ. Свято було уквітчане національними прапорами. Тоді ж відбулися заходи на о. Хортиця.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Причини, що зумовили реформування економіки в другій половині 1960-х років Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 17-18. СТАНОВИЩЕ ЕКОНОМІКИ УРСР ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ половини 1960-х-ПОЧАТКУ 1930-х років 1. Причини, що зумовили реформування економіки в другій половині 1960-х років. Труднощі, які виникли в економіці країни на початку 1960-х років, спонукали радянське керівництво до пошуку рішучих і невідкладних […]...

  2. Основні тенденції розвитку економіки в другій ПОЛОВИНІ 1990-х років Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 30. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х років – НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ 1. Основні тенденції розвитку економіки в другій ПОЛОВИНІ 1990-х років. У жовтні 1994 р. Президент України Л. Кучма проголосив стратегію економічних перетворень, подолання економічної кризи, які з нетерпінням очікувала вся Україна. Її складовими стали: обмеження […]...

  3. Спроби реформування економіки в другій половині 1960-х років Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 17-18. СТАНОВИЩЕ ЕКОНОМІКИ УРСР ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ половини 1960-х-ПОЧАТКУ 1930-х років 2. Спроби реформування економіки в другій половині 1960-х років. Тим часом нове партійно-державне керівництво, очолене Л. Брежнєвим, прагнуло зарекомендувати себе як реформатори. Життя надавало їм добру можливість розпочати свою […]...

  4. Активізація опозиційного руху в середині 1960-х Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 22. ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ 1. Активізація опозиційного руху в середині 1960-х – на початку 1970-х років. У середині 1960-х років активізувався опозиційний рух. Спроби Л. Брежнєва обмежити “вільнодумство”, яке поширилося під впливом “хрущовської відлиги”, викликали протест найсміливіших представників інтелігенції. Інтелігенція, […]...

  5. РЕФОРМА ОСВІТИ, У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу РЕФОРМА ОСВІТИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Розвиток шкільництва та народної освіти в Україні не відповідав суспільним реаліям після скасування кріпосного права. Прискорений розвиток капіталістичних відносин потребував кваліфікованих працівників. Станова школа поступово перетворюється на буржуазну. Зважаючи на суспільні потреби, вимоги прогресивних кіл країни, царський уряд […]...

  6. Аграрна політика в другій половині 1950-х Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 12. СПРОБА ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ РЕФОРМ 3. Аграрна політика в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років. Реформи М. Хрущова в аграрній сфері були спрямовані на виведення сільського господарства з хронічної кризи попередніх десятиліть. Йому вдалося підняти рівень колгоспно-радгоспного виробництва […]...

  7. РОЗВИТОК ДАРВІНІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 44. РОЗВИТОК ДАРВІНІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Які основні етапи індивідуального розвитку тварин? Учення Ч. Дарвіна було значно доповнено працями його послідовників і як закінчена система поглядів під назвою класичний дарвінізм остаточно сформувалося на початку XX століття. Що таке філогенез? […]...

  8. БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Культурологічний словник БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ – спеціалізоване підприємство Національного банку України, яке друкує паперові гроші, цінні папери, карбує монети. До 1996 p. – Банкнотна фабрика Національного банку України. Відкриття Банкнотної фабрики відбулося 22 березня 1994 p. Відтоді всі українські банкноти виготовляють лише на цьому підприємстві. Крім паперових грошей, тут друкують й іншу продукцію, […]...

  9. Падіння виробництва протягом першої половини 1990-х років Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років 3. Падіння виробництва протягом першої половини 1990-х років. Лібералізація цін у Росії призвела й до стрімкого зростання цін в Україні. Це було пов’язано насамперед зі зростанням цін на енергоносії. Протягом 1992 р. вартість газу в Україні зросла в 100 разів, […]...

  10. Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в умовах десталінізації (середина 1950 – середина 1960-х рр.) Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху У 1958 р. в СРСР була проведена шкільна реформа: уведена обов’язкова 8-річна освіта, учні мали одержувати загальноосвітні й технічні знання; були створені школи робітничої і сільської […]...

  11. ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ, В УКРАЇНІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ В УКРАЇНІ Друга половина XVI – початок XVII ст. – час пробудження та відродження національної самосвідомості українського народу, високого громадянського змісту й патріотичного спрямування всіх культурних зачинань. Ці процеси були тісно пов’язані з політичними і культурними рухами в Європі, які […]...

  12. Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) Баланс виробництва, розподілу і використання національного доходу (баланс національного доходу – Б. н. д.) – основна складова частина балансу національного господарства, що відображає кількісне співвідношення процесів формування, розподіл та перерозподіл національного доходу, утворення кінцевих доходів та їх використання на всіх стадіях відтворення. У підметі Б. н. д. представлені соціальні сектори й соціальні групи населення, галузі […]...

  13. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Як і в підросійській частині, на західноукраїнських землях початок національного руху був пов’язаний із західним впливом: політикою австрійського “просвіченого абсолютизму” та з європейським романтизмом. Центром першої хвилі національного відродження спочатку був не Львів, […]...

  14. Розгортання страйкового руху Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991) § 24. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ В 1985-1991 Pp. 3. Розгортання страйкового руху. Яскравою сторінкою в історії України в період “перебудови” став страйк шахтарів улітку 1989 p., який пов’язували з економічними та соціальними труднощами. Шахти не реконструювалися багато років, високими були частка ручної праці та смертність від […]...

  15. Контрольні функції Національного банку України Контрольні функції Національного банку України – здійснення контролю за дотриманням банківського законодавства України, економічних нормативів, установлених законами України, та власних нормативних актів. У разі порушення Суб’єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, порядку, строків і технології виконання банківських операцій, неподання звітності, подання недостовірної звітності, створення ситуації, яка загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає клієнту обрати […]...

  16. ЗАПОВІДНА ЗОНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНА ЗОНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – див. Зона заповідна національного парку....

  17. Подальша політизація українського революційновизвольного руху – Українські землі на початку XX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Українські землі на початку XX ст. Подальша політизація українського революційновизвольного руху Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900-1903 рр., а в […]...

  18. Стан народної освіти в Україні в II половині XVIII та у XIX столітті Історія педагогіки України Розділ IV ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII-XIX ст. 1. Стан народної освіти в Україні в II половині XVIII та у XIX столітті З кінця XVIII до початку XX ст. протягом майже 150 років українці перебували під владою двох імперій: Російської (Центральна, Південна, Східна Україна) та Австрійської (Галичина, Буковина, Закарпаття). Будь-які спроби […]...

  19. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст. В історії суспільно-політичного життя в Україні період наприкінці XVI – на початку XVII ст. характеризувався ідейно-політичним рухом за визволення українського народу проти польських магнатів. […]...

  20. Форми і течії руху Опору. Колабораціонізм1 Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945) § 4. АНТИНАЦИСТСЬКИЙ РУХ ОПОРУ 1.Форми і течії руху Опору. Колабораціонізм1. Нацистський “новий порядок”, який грунтувався на винищувальній політиці окупантів, спричинив формування в Україні антинацистського руху Опору. У його основі, як і в інших країнах окупованої Європи, була природна потреба людей, які […]...

  21. Політизація українського національно-визвольного руху – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Політизація українського національно-визвольного руху Наприкінці XIX ст. відбувається політизація національно-визвольного руху – оформлення перших політичних партій із чіткими програмними вимогами щодо майбутнього політичного стану українських земель. Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі […]...

  22. ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – розділення території нац. парку на ділянки (одним масивом чи розрізнено) з різним режимом експлуатації. Як правило, виділяють 3-4 зони: заповідну, госп., рекреаційну, іноді буферну....

  23. ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАПОВІДНА НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – територія з абсолютно заповідним режимом або на правах заповідника з керованим режимом, що є природоохоронним ядром нац. парку....

  24. Культурне життя в Україні – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Культурне життя в Україні Відродження культурного життя в Україні в повоєнні роки було пов’язане з великими труднощами. В умовах відновлення важкої промисловості й нарощування військового потенціалу країни катастрофічно не вистачало коштів на соціально-культурну сферу. Після війни починає […]...

  25. Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х років Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 10. ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 1. Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х років. Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. виникло запитання, у якому напрямі буде рухатися радянське суспільство? Однак чіткої відповіді не існувало. У тоталітарному суспільстві відповідь на […]...

  26. Конституція П. Орлика – Україна в першій половині XVIII ст Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Україна в першій половині XVIII ст. Конституція П. Орлика Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика, який так […]...

  27. Українська політична думка в першій половині XX ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 6. Українська політична думка в першій половині XX ст. Перша половина, передусім перші десятиріччя XX ст., були надзвичайно плідними в розвитку політичної думки в Україні. У цей період остаточно сформувалися й чітко визначилися різні її напрями, головними з […]...

  28. Грошова реформа 1947 р. – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Грошова реформа 1947 р. З метою зміцнення фінансової системи (скорочення грошової маси, випущеної під час війни) у грудні 1947 р. було здійснено грошову реформу. Її проводили конфіскаційними методами. Старі гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові […]...

  29. Культурне й духовне життя суспільства Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в роки незалежності Культурне й духовне життя суспільства Із проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури. У жовтні 1989 р. було прийнято “Закон про мови в Українській РСР”, спрямований […]...

  30. Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) – Додатки ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Додаток 3 Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) Православні* Греко- Католицькі Протес Тантські Римо- Католицькі Інші 1 2 3 4 5 6 М. Київ Всього 328/1 УПЦ 186 УПЦ КП 109/1 УАПЦ 29 Старообр. 2 Інші 2 9 309/42 21 124/20 Вінницька Всього 1046/59 УПЦ […]...

  31. Євтух Володимир Борисович Політологічний словник Євтух Володимир Борисович (нар. 1948) – кандидат історичних наук (1975 р.), доктор історичних наук (1989 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998 р.). Народився 14 липня 1948 р. у смт Зарічне Рівненської області. Навчання в школі – 1955-1966 рр.; навчання в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка – 1966-1971 рр.; навчання […]...

  32. ПРЕСА, КНИГОДРУКУВАННЯ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VI Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.) ПРЕСА, КНИГОДРУКУВАННЯ До значних досягнень відродження на ціональної культури належить швидкий розвиток видавничої справи, насамперед друкування шкільних підручників. їх видавали Товариство шкільної освіти в Києві, “Українська школа”, якими керували С. Русова та С. Черкасенко. Відновили роботу видавництва “Вік” і “Час” у Києві. […]...

  33. Північна війна і Україна – Україна в першій половині XVIII ст Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Україна в першій половині XVIII ст. Північна війна і Україна Вирішальним етапом у стосунках між Україною і Росією стало гетьманування Івана Мазепи. Він народився 1639 р. на Київщині й належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, […]...

  34. Початок політичного етапу визвольного руху ТЕМА 1 Україна НА ПОЧАТКУ ХХ ст. §3. Початок політичного етапу визвольного руху 1.Створення та діяльність національних партій. 2. Неукраїнські партії й рухи. Пригадайте етапи визвольного руху в українських землях. 1.На початку XX ст. на Наддніпрянщині з’являються перші українські політичні партії. Обкладинка першого видання брошури М. Міхновського “Самостійна Україна”. 1900 р. Утворення українських політичних партій […]...

  35. Голод 1946-1947 рр. – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Голод 1946-1947 рр. У період повоєнного відновлення господарства в Україні знов стався голод. Причинами цього явища стали: – повоєнна розруха; – відновлення важкої промисловості за рахунок сільського господарства; – запровадження для селян величезних податків (навіть на фруктові […]...

  36. Формування багатопартійної системи Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991) § 25. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В 1985-1991 Pp. 4. Формування багатопартійної системи. У Радянському Союзі діяла одна політична партія – КПРС. Вона контролювала економіку, політику, культурно-духовне життя. Її керівна роль була закріплена в Конституції СРСР. В умовах гласності опозиція розгорнула гостру критику діяльності КПРС. Політичні репресії, […]...

  37. Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 15. ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ. РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА 1. Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості. Дисидентський (опозиційний) рух виник в Україні в середині 1950-х років як форма протесту проти дій партійно-державного апарату та порушення ним радянських законів. Слово “дисидент” означає […]...

  38. Розподіл національного доходу Розподіл національного доходу – система відносин економічної власності між найманими працівниками, капіталістами і землевласниками з приводу привласнення новоствореної вартості. Формами реалізації цих відносин є привласнення заробітної плати найманими працівниками, прибутку – промисловими і торговельними капіталістами, ренти – земельними власниками, відсотка – позичковими капіталістами, дивідендів – різними верствами населення, насамперед власниками засобів виробництва. Привласнення (отримання) заробітної […]...

  39. Міжнародні принципи національного рахівництва УРОК 39 Міжнародні принципи національного рахівництва Мета уроку: розглянути історію розвитку системи національного рахівництва, стандарти ООН у галузі національного рахівництва; вивчити головні структурні елементи системи національного рахівництва; узагальнити й систематизувати знання учнів з теми; розвивати економічне мислення. Основні поняття: система національного рахівництва (СНР), валовий внутрішній продукт (ВВП), інші макроекономічні показники національного виробництва. Тип уроку: вивчення […]...

  40. Проблема національного дивіденду в економічній теорії добробуту А. Пігу Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Проблема національного дивіденду в економічній теорії добробуту А. Пігу Артур Пігу (1877-1959) – учень А. Маршалла; після нього очолював кафедру політичної економії в Кембриджі. Національний дивіденд, за Пігу, – це “все те, що люди купують на свої грошові доходи”, це показник суспільного добробуту. Добробут суспільства […]...

Ви зараз читаєте: Активізація національного руху в другій половині 1980-х років
«
»