АКТУАЛІЗАЦІЯ

Related posts:

1. Актуальне членування ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Актуальне членування Термін “актуальне членування речення” пов’язаний із комунікативним аспектом будови речення, з реченням як висловленням. Реченню як висловленню властиве Актуальне членування – смислове членування, пов’язане з відповідним контекстом або ситуацією. Актуальне членування відповідає комунікативному завданню, тобто орієнтоване на актуальну (важливу в даний момент) інформацію. Отже, актуальне членування речення стосується лише мовлення і […]...
2. КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ Культурологічний словник КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ (від лат. corrigo – виправляю, поліпшую) – подолання чи послаблення порушень, вад психічного, фізичного або соціального розвитку дітей....
3. БАЖАННЯ Культурологічний словник БАЖАННЯ – один із структурних компонентів розвитку вольового процесу: переживання людиною своїх актуальних потреб. Б. характеризується усвідомленим уявленням про прагнення щось здійснити. Цим Б. відрізняється від потягу, який є переважно неусвідомленим. Б. – важливий момент психічного стану особистості, який передує її поведінці і діяльності....
4. Маніпулювання та актуалізація – ДОБІР СПОСОБІВ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 7 ДОБІР СПОСОБІВ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Маніпулювання та актуалізація Маніпулятор – це частина нашої особистості, яка свідомо (тоді це цинізм) або несвідомо вдається до всіляких хитрощів, щоб контролювати ситуацію та досягти своєї мети. Найчастіше вміння маніпулювати іншими використовується в корисливих цілях. Багатьом добре відома така ситуація: студент під час іспиту раптом, неначе […]...
5. АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – один із різновидів глибинної психології, створена швейцарським психологом К. Юнгом, учнем З. Фрейда. Метою психічного розвитку людини К. Юнг вважав індивідуалізацію – творчу реалізацію індивідом колективного несвідомого, у якому закарбований досвід попередніх поколінь....
6. ДЕДУКЦІЯ Культурологічний словник ДЕДУКЦІЯ (від лат. “виведення”) – один з основних способів міркування (умовиводу) і методів дослідження. 1) Перехід у пізнанні від загального до часткового та одиничного; виведення часткового та одиничного із загального. 2) У логіці та методології науки – процес логічного висновку, що становить собою перехід від засновків до висновків (наслідків) на підставі застосування правил […]...
7. СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
8. ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
9. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
10. УМІННЯ Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння складною системою психічних і практичних дій, необхідних для доцільної регуляції діяльності наявними у суб’єкта знаннями та навичками. Сутністю У. як психічного новоутворення є готовність до продуктивного виконання значною мірою нових […]...
11. УЧІННЯ Культурологічний словник УЧІННЯ – цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння уміннями й навичками. В широкому розумінні – оволодіння різноманітним суспільним досвідом в його узагальненому вигляді....
12. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
13. АНОМАЛІЯ Культурологічний словник АНОМАЛІЯ (від грец. – ненормальність, відхилення) – у психології різноманітні відхилення від норми перебігу психічних процесів і функцій. Психічна А. може зумовлюватися фізіологічними дефектами аналізаторів, соматичними вадами, а також неправильними діями з навчання, тренування тощо. А. психічного розвитку є об’єктом вивчення спеціальної галузі психології (психологія аномального розвитку)....
14. ВСТУП. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ, СФОРМОВАНИХ У ДОШКІЛЬНИЙ ПЕРІОД. ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЕДМЕТІВ У ПРОСТОРІ І НА ПЛОЩИНІ. ПІДГОТОВЧІ ВПРАВИ ДО НАПИСАННЯ ЦИФР ОЗНАКИ І ВЛАСТИВОСТІ ПРЕДМЕТІВ. МНОЖИНИ. ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА 1-10 І ЧИСЛО 0 Урок 1. ВСТУП. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ, СФОРМОВАНИХ У ДОШКІЛЬНИЙ ПЕРІОД. ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЕДМЕТІВ У ПРОСТОРІ І НА ПЛОЩИНІ. ПІДГОТОВЧІ ВПРАВИ ДО НАПИСАННЯ ЦИФР Мета: познайомити дітей з предметом математика; закріпити уявлення про розташування предметів на площині та в просторі з використанням слів […]...
15. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКТИВНИЙ розгляд матеріалу – такий, що починається з найновішого та поширюється на все більш ранні етапи історії певного явища....
16. АРХАЇЗАЦІЯ Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи на меті повернення до джерел, пошуки “свіжої” образності....
17. КОНФУЦІАНСТВО Культурологічний словник КОНФУЦІАНСТВО – 1) Філософсько-етичне вчення давньокитайського мислителя V! ст. до н. е. Кун Фу-цзи (Конфуція). Основним твором конфуціанства є трактат “Луньюй” (“Бесіди і судження”), складений учнями Кун Фу-цзи. Головним у конфуціанстві є поняття “жень” (гуманність) – моральний закон, який визначає взаємини людей в сім’ї і вимагає беззастережної покори молодших старшим за віком або […]...
18. НЮАНС Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків, використовується для тоншого моделювання....
19. СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
20. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
21. ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
22. ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
23. АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
24. ДИСКУРСИВНИЙ Культурологічний словник ДИСКУРСИВНИЙ – процес пізнання, що полягає в русі мислення від одного поняття до іншого, з’єднує одне судження з іншим, будує умовивід. Д., наприклад, є будь-яке поняття, оскільки воно утворюється завдяки пов’язуванню різних, вже відомих ознак....
25. ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
26. АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
27. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....
28. ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
29. ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
30. ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ – здатність змінювати різновид праці, переключатися на інші різновиди діяльності....
31. ІНТЕРАКЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕРАКЦІЯ (франц. взаємодія) – характеристика діяльності, в якій беруть участь два або більше суб’єктів....
32. САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) Культурологічний словник САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) (від лат. sanctio – непорушна постанова) – норми, які примушують дотримуватися певних правил поведінки та діяльності....
33. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
34. КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
35. ХОЛІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ХОЛІСТИЧНИЙ (від англ. holism, від грец. holos – цілий) – поняття, пов’язане з розробкою системної методології та системної парадигми в пізнанні....
36. ПРОГРЕС І РЕГРЕС Культурологічний словник ПРОГРЕС І РЕГРЕС – властивість реальних процесів, що полягає у висхідному русі від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого – прогрес; в переході від вищого до нижчого – регрес....
37. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
38. КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
39. ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
40. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....