АМФІБІЇ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА СПОСІБ ЖИТТЯ
Цілі уроку:
– освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності земноводних;
– розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити;
– виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.
Обладнання й матеріали: вологий препарат “Внутрішня будова жаби”, скелет жаби або ропухи, таблиці “Тип Хордові. Клас Земноводні”, “Тип Хордові. Надклас Риби”.
Базові
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Питання для бесіди
– Які групи риб вам відомі?
– Яке значення для людини мають осетрові риби?
– Яке значення в природі мають акули і скати?
– Які риби є небезпечними для людини?
– Які риби є об’єктом промислу?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди
– Земноводні – це холоднокровні
Тіло земноводних сплющене в спинно-черевному напрямку, має двобічну симетрію. Є дві пари кінцівок, що закінчуються пальцями. Тіло розділене на голову, тулуб, кінцівки та хвіст (у деяких земноводних редукований). Покриви тіла представлені гладенькою шкірою, що багата на слизові залози. У деяких видів є отруйні залози.
Розмноження
Статевими залозами земноводних є сім’яники та яєчники. Усі земноводні роздільностатеві. Запліднення в більшості земноводних зовнішнє, у деяких видів внутрішнє. Розміри яєць (ікринок) земноводних у різних видів різні, але в цілому вони більші, ніж у кісткових риб.
Розвиток
Починається з моменту нересту (відкладання самками ікри з наступним її заплідненням насінною рідиною самців). Невдовзі після нересту зовнішня оболонка ікринки багатьох видів амфібій розбухає і склеюється з іншими ікринками, утворюючи кладку.
Рис. 15. Зовнішня будова амфібії
Розвиток земноводних зазвичай непрямий, але в деяких видів, що відкладають ікру на суходолі, прямий.
Личинкова стадія у видів з непрямим розвитком представлена пуголовком. Дихання пуголовка здійснюється з допомогою спочатку зовнішніх, а потім внутрішніх зябер. У нього є двокамерне серце й лише одне коло кровообігу, а на шкірі помітна бічна лінія. У пуголовків є рогові зубчики, розташовані під м’ясистими губами. Харчуються вони водними найпростішими, водоростями та іншими організмами, переважно зішкрібаючи їжу з підводних предметів.
З ростом в пуголовка з’являються задні й передні кінцівки, розвиваються легені. Досягши потрібних розмірів, пуголовок припиняє харчуватися і проходить метаморфоз, перетворюючись на дорослу жабу.
Турбота про потомство
У більшості кісткових земноводних турбота про потомство не виражена. Вони відкладають у відповідних умовах велику кількість ікри, з якої до дорослого стану доживає лише незначна кількість особин.
Деякі види охороняють кладку або розміщають її у важкодоступних для хижаків місцях. Так, самиці повитухи носять шнур ікри із собою, обмотавши його навколо свого черева і стегон. Самці південноамериканських дереволазів поміщають пуголовків собі на спину. В одних видів вони транспортують їх у водойму, а в інших залишають у слизу на спині, де пуголовки живуть до закінчення метаморфоза. Дуже цікава турбота про потомство в суринамської піпи. Ікринки вростають у шкіру на спині самиці, куди їх поміщає під час нересту самець.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Дати відповіді на питання.
– Хто такі земноводні?
– Де живуть земноводні?
– За якими ознаками тварин відносять до земноводних?
– Як розмножуються земноводні?
– Які особливості розвитку притаманні земноводним?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити відповідний матеріал із підручника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...