АНАЕРОБІОЗ

Related posts:

1. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
2. АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи АНАЕРОБИ, організми анаеробні – організми, здатні жити і розвиватися за відсутності вільного кисню. Розрізняють облігатні (безумовні) А., які розвиваються, коли в середовищі вільного кисню немає зовсім, а їхні вегетативні форми гинуть, коли він є (деякі стрептококи, маслянокислі бактерії та ін.), факультативні (умовні) А., які здатні розвиватись за наявності вільного кисню (дріжджі, […]...
3. АНАБІОЗ Екологія – охорона природи АНАБІОЗ – тимчасовий стан організму, коли всі життєві процеси в ньому вповільнюються настільки, що зникають видимі вияви життя. Є однією з форм пристосування організмів до несприятливих умов існування (різка зміна т-ри, вологості, відсутність або нестача корму тощо). У стані А. в організмі значно знижується інтенсивність процесів обміну речовин. Стан А. може […]...
4. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
5. ПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДЖИВЛЕННЯ – 1) унесення мін. або орг. добрив у грунт під час вегетації рослин; 2) розкладання поживи з метою поліпшення кормової бази для диких тварин; забезпечує виживання в несприятливі періоди року або підтримує їх високу продуктивність....
6. БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
7. ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком особини....
8. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
9. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
10. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ Розділ 4. БАКТЕРІЇ Тема 1. БАКТЕРІЇ § 53. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ За способом живлення бактерії поділяють на гетеротрофні й автотрофні. Автотрофні самостійно синтезують необхідні для життєдіяльності органічні речовини. Гетеротрофні поділяються на сапротрофів, паразитів і симбіонтів. Бактерії – сапротрофи живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин, продуктами живлення людини. Вони викликають гниття і бродіння органічних речовин. Бактерії […]...
11. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
12. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
13. Смертність ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.5. Смертність Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність. Мінімальна смертність – це постійна величина, яка характеризує загибель особин в ідеальних умовах існування, за яких на популяцію не діють лімітуючі фактори. Максимальна тривалість життя особин за таких […]...
14. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
15. ЛАТЕНТНИЙ СТАН Екологія – охорона природи ЛАТЕНТНИЙ СТАН – стан живих організмів, за якого обмін речовин знижений до мінімуму....
16. ДЕФІЦИТ КИСНЮ Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді....
17. ОПАДАННЯ Екологія – охорона природи ОПАДАННЯ – передчасне відділення листків, квітів, плодів від рослин під впливом несприятливих умов середовища (ушкодження шкідниками, хворобами, загазованість та сухість повітря)....
18. СПАДКОВІСТЬ Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на ті чи ін. зміни умов середовища. С. забезпечує матер. і функц. наступність поколінь, створює безперервність орг. світу і самовідтворення в процесі […]...
19. АГРОБІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОЦЕНОЗ – штучно створювані угруповання організмів у вигляді посівів або насаджень культурних рослин. А., крім вирощуваних рослин, – це бур’яни, мікроорганізми, травоїдні тварини, а також комахи та хижаки. Він є найпоширенішою формою вторинних біоценозів. Від первинних біоценозів А. відрізняється нездатністю до тривалого самостійного існування. Рослинний компонент А. утворюється і регулюється людиною, […]...
20. БАКТЕРІЇ – БАКТЕРІЇ. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ Біологія – універсальний довідник БІОРОЗМАЇТТЯ БАКТЕРІЇ. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ БАКТЕРІЇ Будова. Бактерії – дуже дрібні живі організми. їх можна бачити тільки під мікроскопом з дуже великим збільшенням. Усі бактерії одноклітинні. Внутрішня будова клітини бактерій не схожа на клітини рослин і тварин. У них немає ні ядра, ні пластид. Ядерна речовина і пігменти є, але в “розкиданому” […]...
21. ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо)....
22. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
23. ВОДОСТІК Екологія – охорона природи ВОДОСТІК – вода, яка переміщується руслом (струмок, річка тощо). Розрізняють тимчасовий і постійний В....
24. ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
25. ЕКОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕКОКЛІМАТ – комплекс потрібних для норм, життєдіяльності організму фіз.-хім. умов довкілля (т-ра, наявність кисню, води тощо)....
26. ОКСИДИ АЗОТУ Екологія – охорона природи ОКСИДИ АЗОТУ – газоподібні моноксид (N0) та діоксид (N02) азоту утворюються при всіх процесах горіння в результаті поєднання азоту та кисню повітря. З діоксидів азоту утворюється азотна кислота, що бере участь в утворенні кислотних опадів. Під впливом сонячного світла О. а. утворюють фотооксиданти, до яких належить озон, токсичний пероксіацетил – нітрит […]...
27. ФОТОСИНТЕЗ Екологія – охорона природи ФОТОСИНТЕЗ – окисно-відновні реакції синтезу орг. речовин за допомогою світлової енергії. Щороку в процесі Ф. засвоюється близько 200 млрд т С02 і виділяється близько 145 млрд т вільного кисню. Ф. був причиною різкого збільшення вмісту кисню в атмосфері Землі, завдяки чому виникла озоносфера (озоновий екран), що в сукупності сприяло виходу життя […]...
28. ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛІНКОЛЬНА – показник, покладений в основу методу маркування та повторного відновлювання, за яким ведуть облік досить рухливих водяних тварин (риби), наземних тварин з широким радіусом активності (ссавці), а також форм, які мешкають у важкодоступних місцях. Основний принцип цього методу полягає в тому, що певне число видів а виловлюють, значать і […]...
29. Енергетичний обмін – ОБМІН РЕЧОВИН У КЛІТИНІ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОБМІН РЕЧОВИН У КЛІТИНІ Енергетичний обмін Енергетичний обмін організмів здійснюється у три послідовних етапи: А) підготовчий; Б) безкисневий; В) кисневий. Підготовчий етап здійснюється у цитоплазмі клітин одноклітинних організмів та у шлунково-кишковому тракті багатоклітинних організмів. Молекули білків, жирів, вуглеводів розщеплюються за участю ферментів на простіші сполуки: білки […]...
30. ГЕМІКРИПТОФІТИ Екологія – охорона природи ГЕМІКРИПТОФІТИ – життєва форма рослин, у яких (за К. Раункієром) бруньки відновлення за несприятливих умов (посуха), у несприятливий для вегетації період року перебувають на рівні грунту (іноді дещо вище) і захищені лусочками, опалим листям та сніговим покривом....
31. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
32. ТІЛИ (бот.) Екологія – охорона природи ТІЛИ (бот.) – пухирчасті вирости, що закупорюють просвіт судин рослин. Утворюються в старих судинах, коли деревина з тих чи ін. причин перестає функціонувати (напр., з настанням несприятливих умов, перед опаданням листків, з віком). Інколи Т. виникають і в трахеїдах....
33. СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і прикріплених придатковими коренями до грунту. С. поширені біля верхньої межі лісу в горах, тундрі, на мор. узбережжі....
34. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
35. ЖИТЛО Екологія – охорона природи ЖИТЛО – будь-яке місце (споруда або прир. утворення), де тварина чи людина знаходить укриття від несприятливих умов середовища. Розрізняють тимчасове, постійне, перше чи друге (дачне), мобільне, плавуче та ін. Ж. Під час будівництва Ж. для людини слід враховувати її екол., соц. та етнічні потреби....
36. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
37. ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, але викликають зміни у функціонуванні прир. (у т. ч. живих) систем. Відіграють значну, але ще недостатньо з’ясовану роль у процесах життєдіяльності. Взаємодія ел.-магн. полів інтенсивно вивчається....
38. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
39. БРОДІННЯ Екологія – охорона природи БРОДІННЯ – процес розкладання орг. речовин (переважно вуглеводів) мікроорганізмами в безкисневих (анаеробних) умовах. Б. здійснюється під впливом біокаталізаторів – ферментів і є джерелом енергії для клітин, необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності. У процесі Б. складні молекули поступово розкладаються на прості. Проміжні продукти Б. є вихідним матеріалом для утворення в клітині амінокислот, […]...
40. ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ – 1) тимчасовий стан екосистеми, за якого кількість особин будь-якого виду більша за можливості ємності середовища. П. може настати в результаті особливо сприятливих умов для розмноження (чи виживання) окремих видів та безуникно спричинює спочатку депресію чисельності ін. видів, пов’язаних з першими, а потім депресію чисельності першого виду; 2) тимчасове протиріччя […]...