Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій

Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій

Зовнішньоекономічна діяльність

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.5 Аналіз ефективності експортно-імпортних операцій підприємства

При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою одержання прибутку. У цьому випадку підприємство несе такі витрати:

– собівартість експортованого товару,

– транспортні витрати,

– організаційні витрати.

Під собівартістю товару розуміють витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у

собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство – експортер. Ці витрати залежать від ціни контракту (СІF, FОВ і т. д.). При експорті прийнято використовувати ціну РОВ товару. Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мита і збори під час перевезення товару через митний кордон і т. д.

Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат та організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів – це валютний виторг, що надходить па розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход має

бути представлений у гривневому еквіваленті. Перерахунок у гривні може здійснюватися або за курсом Національного банку України на день одержання валютного виторгу або на день укладання контракту (це залежить від умов контракту), або за курсом продажу іноземної валюти па центральних біржах України.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток – внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід – це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.

Якщо підприємство збирається надалі здійснювати операції з іноземною валютою, наприклад операції імпорту або інвестування, то для нього дуже важливим є питання про те, чи є сенс продавати валюту, отриману при експорті, і використовувати отримані гривневі кошти для вкладення їх у банк під відсотки, пуску їх в обіг, інвестування і т. д. Альтернативою продажу валюти може слугувати розміщення валюти на валютному рахунку у банку.

При операціях імпорту товарів підприємство прагне вигідно закупити товари за кордоном з метою їхнього подальшого використання у своїй країні. У зв’язку з цим призначення товарів має велике значення. Підприємство може закупити товари для їхнього подальшого продажу на території України. Такі товари ми класифікуємо як товари споживання (ТС). Підприємство може також придбати товари для їхнього використання у власному виробничому циклі (устаткування, сировина тощо). Такі товари ми класифікуємо як товари виробництва (ТВ).

У випадку імпорту товарів споживання підприємство несе такі витрати:

– вартість товару,

– транспортні витрати,

– організаційні витрати.

Вартість товару – це контрактна ціна імпортованого товару. Транспортні й організаційні витрати є аналогічними до експортних, транспортних та організаційних витрат.

Імпортні витрати дорівнюють сумі вартості товару, транспортних і організаційних витрат.

Імпортний дохід – це гривневий виторг за імпортований товар.

Як і у випадку з експортом товару, імпорт товару вигідний, якщо імпортний доход перевищує імпортні витрати. Однак ця умова також не є достатньою. Необхідно з’ясувати, чи вигідна закупівля товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити усередині країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно. Імпортний прибуток являє собою різницю імпортного доходу й імпортних витрат. Внутрішній прибуток, відповідно, – різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Оскільки припускається, що ціни на імпортний і вітчизняний аналогічний товар є однаковими, імпортний дохід дорівнює внутрішньому доходу, а внутрішня вартість – це оптова ціна па цей товар усередині країни.

При імпорті товарів виробництва ситуація ускладнюється. У такому випадку необхідно враховувати дохід, який одержало підприємство від використання імпортованого товару, а також витрати, пов’язані з використанням цього товару. Таким чином, дохід від товару виробництва дорівнює гривневому виторгу від продажу товарів, зроблених з використанням ТВ (без витрат на реалізацію). Витрати па товар виробництва – це сума вартості сировини й енергії, витрати па обслуговування і робоча сила. У випадку, якщо товар є не устаткуванням, а сировиною чи запчастинами, необхідно як витрати і доходи від товару виробництва взяти частки, що припадають на нього, від загальних витрат і доходу від виробництва товарів з використанням імпортованого ТВ.

Доход від товару виробництва додається до імпортного доходу, а витрати на товар виробництва – до імпортних витрат. Подальші розрахунки аналогічні до розрахунків при імпорті товару споживання.

Як у випадку експорту, так і у випадку імпорту витрати на збереження товару, його подальший розподіл по території країни, реалізацію тощо не враховуються. При необхідності вони можуть бути враховані в експортних витратах та імпортних витратах відповідно. При цьому ці ж витрати необхідно врахувати і у внутрішніх витратах, тобто в собівартості товару при експорті та його внутрішній вартості при імпорті.

На підставі цих теоретичних положень розроблено коефіцієнти ефективності експорту й імпорту товарів, наведені нижче.

Коефіцієнти ефективності експорту товару

Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід перевищує експортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту:

Де Ебе – базовий коефіцієнт ефективності експорту;

Ве – виторг від експорту;

Ст – собівартість товару;

Тв – транспортні витрати;

Ов – організаційні витрати.

Якщо Ебе >1, експорт ефективний. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту.

Як уже зазначалося вище, для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з’ясувати, чи є експорт товару більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всередині країни. Для цього використовують альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:

Де Еае – альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

Вв – внутрішній виторг (виторг від продажу товару усередині країни);

Інші елементи є аналогічними елементам формули (2.5).

Якщо Еае > 1, експорт є ефективним.

Таким чином, для визначення ефективності експорту необхідно розрахувати коефіцієнти Ебе та Еае. При цьому слід пам’ятати, що усі виторги і витрати мають бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва вони більші за одиницю, експорт товару є ефективним. Якщо Ебе <1, а

Е ае> 1, то в цьому випадку експорт є неефективним, тому що експортні витрати перевищують експортний доход. Якщо Ебе >1, а Еае<і, то й у цьому випадку експорт також є неефективним, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищим, ніж від його експорту. У разі, якщо обидва ці коефіцієнти менші за одиницю^ то експорт товару неефективний по вищенаведених причинах.

Коефіцієнти ефективності імпорту товару

Як уже зазначалося вище, при розгляді ефективності імпорту важливе значення має призначення імпортованого товару. На початку розглянемо коефіцієнти ефективності імпорту товарів споживання.

Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

Де Ебімс – базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;

Ві – внутрішній виторг від продажу імпортованого товару;

Вім – вартість імпортованого товару;

Тв – транспортні витрати;

Ов – організаційні витрати.

Якщо Ебімс >1, імпорт товару ефективний.

Як і у випадку з експортом товару для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

ДеЕаімс – альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання,

Ваб – вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному, інші елементи є еквівалентними елементам формули.

Якщо Е аімс > 1, імпорт товару є ефективним.

Методика визначення ефективності імпорту товару споживання є аналогічною методиці визначення ефективності експорту.

Тепер перейдемо до розгляду ефективності імпорту товарів виробництва (ТВ).

При імпорті товарів виробництва необхідно враховувати вартість їхнього обслуговування та використання у виробництві підприємства, що імпортує ці товари.

Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва буде виглядати так:

Де Ебітв – базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва;

Втв – виторг від використання товару виробництва;

Ввтв – витрати на використання товару виробництва;

Інші елементи формули є еквівалентними елементам формули (2.7).

Якщо Ебітв >1, імпорт товару є ефективним.

Необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва:

Де Еаітв – альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництв,

Якщо Еаітв >1, імпорт товару є ефективним.

Методика аналізу ефективності імпорту товарів виробництва є аналогічною до методики аналізу ефективності імпорту товарів споживання.

Контрольні запитання

1. Які основні етапи процесу розробки ринкової стратегії фірми?