Аналіз використання устаткування



ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЧАСТИНА II.

УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ

4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

4.2. Аналіз основних фондів підприємства

4.2.4. Аналіз використання устаткування

Устаткування – це найактивніша частина основних виробничих фондів, за допомогою якої працівник, діючи на предмети праці, створює суспільно необхідні продукти.

Розрізняють наявне, встановлене, невстановлене устаткування. Наявне – це устаткування, яке знаходиться на балансі основної діяльності підприємства

і внесене в його інвентарні книги.

Встановлене – це устаткування, що закріплене на фундаменті.

В складі встановленого устаткування розрізняють фактично працююче; простійне – що не працює з різних причин, включаючи позапланові ремонти і очікування ремонтів, резервне.

Невстановлене – це устаткування, яке не змонтоване на фундаменті (робочому місці).

Для характеристики участі устаткування у виробничому процесі розраховують такі показники:

– коефіцієнт використання наявного устаткування

Аналіз використання устаткування (4.47)

– коефіцієнт використання встановленого устаткування

src="/images/image221_6.jpg" class=""/> (4.48)

Підвищення ефективності використання устаткування досягається екстенсивним шляхом (за використаним часом) і інтенсивним шляхом (за потужністю).

Для визначення показників екстенсивного використання устаткування складається баланс робочого часу. Розрізняють такі фонди робочого часу роботи устаткування:

– календарний фонд (ТК) – максимально можливий час роботи устаткування, який розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді, кількості годин в добі (24) і кількості одиниць встановленого устаткування. Наприклад, для 70 одиниць встановленого устаткування річний календарний фонд становитиме: 70∙365∙24 = 613200 машино-годин;

– режимний фонд (ТР) – визначається як добуток кількості встановлених одиниць устаткування на кількість робочих днів в періоді, на кількість змін і на тривалість зміни. Наприклад, якщо у вересні підприємство працює 22 робочих дні, в дві зміни з тривалістю кожної зміни 8,0 год., то режимний час для 70 встановлених одиниць устаткування становитиме: 70∙22∙2∙8,0 = 24640 машино-годин;

– плановий фонд (ТП) – визначається як різниця між режимним фондом часу і кількістю верстато-годин, передбачених планових зупинок (ремонт, модернізація);

– фактичний фонд (ТФ) – визначається як різниця між плановим фондом і часом внутрішньозмінних, цілозмінних і цілодобових зупинок.

Для оцінки використання робочого часу устаткування застосовуються такі коефіцієнти:

– календарного фонду часу

Аналіз використання устаткування (4.49)

– режимного фонду часу

Аналіз використання устаткування (4.50)

– планового фонду

Аналіз використання устаткування (4.51)

Крім наведених вище коефіцієнтів доцільно визначити питому вагу простоїв у календарному фонді

Аналіз використання устаткування (4.52)

Де D пр – питома вага простоїв у календарному фонді;

ПР – кількість машино-годин простоїв;

ТК – календарний фонд роботи устаткування.

Для оцінки екстенсивного використання устаткування застосовується також коефіцієнт змінності, який показує, скільки змін у середньому працювала кожна одиниця устаткування:

Аналіз використання устаткування (4.53)

За провідною частиною устаткування на підприємстві розраховується виробнича потужність як максимально можливий випуск продукції за умови високого рівня використання техніки, технології, робочої сили, організації виробництва і праці.

Ступінь використання виробничої потужності характеризується такими коефіцієнтами:

– загальний коефіцієнт

Аналіз використання устаткування (4.54)

Де К – загальний коефіцієнт;

Q З – річний обсяг виготовленої продукції;

МР – середньодобовий випуск продукції;

– коефіцієнт інтенсивного завантаження

Аналіз використання устаткування (4.55)

Де КІЗ – коефіцієнт інтенсивного завантаження;

Аналіз використання устаткування– середньодобовий випуск продукції;

Аналіз використання устаткування – середньодобова виробнича потужність.

Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою:

Аналіз використання устаткування (4.56)

Де МР – середньорічна виробнича потужність;

Мп – виробнича потужність на початок року;

Мвв, Мв – відповідно потужності, які введені і вибули протягом року;

Ч1, ч2 – кількість місяців до кінця року відповідно з моменту введення і вибуття виробничих потужностей.

Аналогічно розраховується середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Фактори зміни величини виробничої потужності можна виявити на основі балансу виробничої потужності, який складається у натуральному і вартісному вимірах у порівнянних цінах по видах виготовленої продукції і в цілому по підприємству:

Аналіз використання устаткування (4.57)

Де Мк, Мп – виробнича потужність відповідно на початок і кінець року;

Мб, Мр, Мотз – зміна виробничої потужності за рахунок, відповідно, будівництва нових і розширення діючих підприємств, реконструкції підприємств, впровадження організаційно-технічних заходів;

Мас – зміна потужності за рахунок змін асортименту продукції з різним рівнем трудомісткості;

Мв – величина виведеної виробничої потужності.

В процесі аналізу порівнюється плановий і фактичний коефіцієнти використання виробничої потужності, виявляються резерви підвищення рівня використання виробничої потужності, розробляються заходи щодо їх впровадження у виробництво.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Хомінг це.
Ви зараз читаєте: Аналіз використання устаткування