Англія та вікінги
ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ
§ 14. Англосаксонські королівства
2. Англія та вікінги
У 60-х роках IX ст. вікінги, переважно данці, перейшли від піратських набігів до завоювання Британії. Вони захопили значну територію на північному сході країни й тіснили англосаксів на південь. Подальше просування норманів у цьому напрямку було призупинено за правління короля Альфреда Великого (871-900 pp.).
Король переміг данців і уклав із ними мирний договір, згідно з яким Британію було поділено на дві частини. За Альфредом зберігалася південно-західна
Незважаючи на підписану мирну угоду, Альфред посилено готувався до нової боротьби: збудував флот, спорудив потужні укріплення, створив професійне військо. Король намагався різними способами посилити систему державного управління. Країну було поділено на графства. Альфред дав наказ зібрати всі давні англосаксонські закони, опрацювати їх і звести разом з його королівськими постановами. Так близько 890 р. виник звід законів “Правда короля Альфреда”.
Король
Успіхи в боротьбі з данцями, досягнуті за правління Альфреда, були закріплені його наступниками. Упродовж першої половини X ст. англосаксонські королі поступово ві двоювал и “Область данського права”, приєднання якої до своїх володінь завершив король Едгар (959-975). Тоді ж стару назву “Британія” було замінено на “England” (земля англів), тобто Англія.
У1013 р. данці знову захопили Англію. їхнє панування на території Англії припинилося тільки в 1042 р. Королем Англії став представник англосаксонської династії Едвард Сповідник (1042-1066).
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
IX ст. Із “Хроніки про діяння Альфреда Великого” єпископа Ассерія
На суді він (король Альфред) був невтомним шукачем істини, особливо якщо, йшлося про бідних людей…. Він звертав таку увагу на суд заради добробуту знатних і незнатних осіб, які дуже часто під час зборів графів і начальників безжально сварилися між собою… усі бажали шукати правди в короля… бо кожен знав, що не буде найменшої можливості приховати від нього свої недобрі наміри. Король був найчеснішим слідчим при винесенні вироків, як, зрештою, і в інших життєвих обставинах. Майже всі процеси, що велися в державі під час його відсутності, він детально вивчав, які б вироки не були винесені, – справедливі чи несправедливі. Якщо йому вдавалося розгледіти в деяких вироках хоч найменшу неправду, він, викликавши самих суддів до себе, або через інших довірених осіб, уважно допитувався, чому вони вершили суд несправедливо…