АНТИДЕТОНАТОРИ

Related posts:

1. САЖА Екологія – охорона природи САЖА – дисперсний вуглецевий продукт чорного кольору, який утворюється внаслідок неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів. С. містить канцерогенні речовини (поліциклічні аром, вуглеводні). Для зменшення викидів С. застосовують керамічні фільтри....
2. АТРАКТАНТИ Екологія – охорона природи АТРАКТАНТИ – речовини, що приваблюють тварин. Найкраще вивчені А. комах. Розрізняють дві основні групи їх: статеві А., або статеві феромони, і поживні А., або принади. Статеві А. виробляються спец, залозами дорослих особин і виділяються в довкілля для приваблювання або збудження особин протилежної статі свого виду. До них належать ефіри не насичених […]...
3. ВИРОБИ РАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ Екологія – охорона природи ВИРОБИ РАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ – предмети, які після використання викрадаються, напр., місткості з-під напоїв. Останнім часом стали символом житейської філософії “після нас хоч потоп”, бездумного ставлення людини до ресурсів, енергії і відходів....
4. АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
5. ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) Екологія – охорона природи ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) – металоорганічна сполука, летка безбарвна рідина. Т. застосовується як антидетонатор у бензинах для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння. Головним недоліком Т. є його отруйність (уражається переважно нервова система). З викидами двигунів Т. потрапляє в навколишнє середовище, де акумулюється в рослинах і тваринах....
6. ІНДЕКС СТІЙКОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними....
7. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
8. ТОКСИЧНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ – отруйність, здатність деяких хім. елементів, сполук, біогенних речовин виявляти шкідливу дію на живі організми....
9. ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ – отруйна здатність газових викидів, що визначається конц. наявних у них шкідливих речовин....
10. ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ – отруйна здатність вихлопних газів, які містять оксиди азоту, сірки, вуглецю тощо. Нижніх безпечних для здоров’я людини порогів конц. цих речовин практично не існує....
11. АРХІТЕКТУРА ЛАНДШАФТНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЛАНДШАФТНА – будівництво з урахуванням пейзажних особливостей місцевості (сади, парки, міські сквери, бульвари, останнім часом рекреаційні зони, нац. природні парки тощо)....
12. ФЕНОЛИ Екологія – охорона природи ФЕНОЛИ – орг. сполуки аром, ряду, у яких гідроксильна група (- ОН) безпосередньо сполучена з бензольним ядром. Розрізняють Ф. одноатомні (напр., фенол), двохатомні (гідрохінон, пірокатехін та ін.), багатоатомні (напр., пірогалол). У воді розчиняються лише найпростіші Ф. Використовуються як дезінфікуючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. – важлива сировина у виробництві препаратів, пестицидів тощо. […]...
13. РАДІОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОСТІЙКІСТЬ, радіорезистентність – показник стійкості клітин і тканин або організму до дії йонізуючих випромінювань. Характеризується величиною дози йонізуючого випромінювання, яка спричинює загибель певної частини опромінених клітин чи організмів. При дозі опромінення порядку десятих часток Гр гине 50 % найчутливіших клітин, найстійкіші (деякі синьо-зелені водорості і бактерії) витримують опромінення понад 10 тис. […]...
14. МІКОТОКСИНИ Екологія – охорона природи МІКОТОКСИНИ – токсини плісеневих грибів, які після потрапляння в організм людини спричинюють різні захворювання. З давніх-давен відомі такі М., як алкалоїди ріжків. Ріжки зустрічаються переважно на житі. Це спочиваюча форма одного із видів плісеневого гриба – велика тверда і чорна на вигляд. Вміст свіжих ріжків у свіжозібраному зерні, що становить 0,1 […]...
15. НАДРА Екологія – охорона природи НАДРА – верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення техн. засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Н. містять матер. ресурси – основу провідних галузей світового госп-ва. З Н. видобувають вугілля, нафту, газ, корисні копалини, що використовуються для добування […]...
16. ВЕРМИКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи ВЕРМИКУЛЬТУРА – штучне розведення дощових черв’яків з метою їх використання для добування якісного біогумусу. Високу продуктивність має, зокрема, каліфорнійський черв’як....
17. ТЕОРЕМА ГАУЗЕ Екологія – охорона природи ТЕОРЕМА ГАУЗЕ – твердження, за яким два види не можуть співіснувати в одній і тій самій місцевості, якщо їхні екол. вимоги ідентичні, тобто вони займають одну й ту саму екол. нішу (див. також Принцип виключення Г. Ф. Гаузе). Це положення останнім часом дискусійне....
18. ГІЛЕЯ Екологія – охорона природи ГІЛЕЯ – 1) зона екваторіальних тропічних лісів, що є одним з основних постачальників кисню на планеті. Останнім часом площа Г. помітно зменшилась. Ліси типу Г. трапляються також у Центр. Африці і Пд. Азії; 2) назва плавневих лісів у пониззі Дніпра та Інгульця у творах давньогрецьких письменників....
19. ГАЗИ ГОРЮЧІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ГОРЮЧІ – гази, здатні горіти в повітрі (без вибуху). Найпоширенішим є метан (до 99 %) та його гомологи. Розрізняють прир. та штучний Г. г. (останній добувають за допомогою газифікації)....
20. НЕКТАР Екологія – охорона природи НЕКТАР – цукриста рідина, яка виділяється нектарниками квітів багатьох рослин. Н. приваблює комах-запилювачів (іноді й птахів). За складом Н. – водний р-н цукрів з невеликою домішкою азотистих і аром, речовин, орг. кислот, ферментів. Кількість Н., виділеного окремою квіткою за час цвітіння, у різних рослин різна (у липи від 0,15 до 7,46 […]...
21. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
22. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
23. ЛІСОЗАГОТІВЛЯ Екологія – охорона природи ЛІСОЗАГОТІВЛЯ – заготівля деревини, її вивезення і сплавляння. Площа лісів планети щорічно скорочується на 250 тис. км2....
24. АЛОПЕЦІЯ Екологія – охорона природи АЛОПЕЦІЯ, облисіння – пат. випадання волосся (повне або часткове) на голові у дітей і значно рідше у дорослих не завжди визначеної етіології. А. буває вродженою, передчасною, себорейною, гніздовою та ін. Останнім часом головну причину А. вбачають у хім. екзогенній інтоксикації організму. Про це свідчить, зокрема, масова А. в Чернівцях, де від […]...
25. Класифікація органічних речовин ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 10. Теоретичні основи органічної хімії 10.5. Класифікація органічних речовин Органічні речовини поділяють на такі групи: А. Вуглеводні: – ациклічні вуглеводні: – насичені вуглеводні (алкани), загальна формула – – ненасичені вуглеводні: – етиленові вуглеводні (алкени), – ацетиленові вуглеводні (алкіни), – дієнові вуглеводні (алкадієни), – […]...
26. СИЛІЦІЮВАННЯ Екологія – охорона природи СИЛІЦІЮВАННЯ – насичення поверхневих шарів сталі кремнієм для підвищення її стійкості проти корозії, спрацювання тощо....
27. ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КОСМОСУ – виведення в навколоземний і найближчий косм. простір об’єктів з випадковими орбітами та заг. забруднення цього простору відпрацьованими косм. об’єктами, що спричинює труднощі у функціонуванні орбітальних або наземних пристроїв (в основному радіо-техн. та астрон.). Останнім часом стало помітним радіоакт. 3. к. внаслідок виведення на орбіти та руйнування апаратів з […]...
28. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
29. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ – близько 15 хімічно самостійних сполук. Будучи об’єднаними в три групи, вони утримуються у воску в наступній кількості (%): – вільні жирні кислоти 13,5-15,0 – складні ефіри 70,4-74,7 – граничні вуглеводні 12,5-15,5 До складу воску також входять у невеликих кількостях барвники й ефірні олії, що обумовлюють його колір і запах. Вільні жирні […]...
30. Основи екології – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Біологія Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Основи екології Екологія – наука про взаємозв’язки біологічних організмів між собою і з середовищем існування. Екологію можна підрозділити на декілька дисциплін, які вивчають різні рівні взаємозв’язків організмів з навколишнім середовищем і один з одним. Ще 10-20 років тому слово “екологія” вживали тільки біологи. Останнім часом воно стало широко застосовуватись […]...