Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
Розділ 5
СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 12. Антонімія фразеологічних одиниць
Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, семантика яких, крім номінації явищ об’єктивної дійсності, включає емоційно-оцінний, конотативний компонент,
Основними умовами антонімізації фразем В. Калашник та Ж. Колоїз вважають протилежність значення, наявність семантичної опозиції “фразеологізм – фразеологізм” (власне фразеологічна антонімія) і належність усталених сполук до знаків однієї логічної сутності. Іншими словами, фразеологічні антоніми – це щонайменше дві фразеологічні одиниці однієї смислової і логічної сутності з протилежним значенням. Вони позначають одне й те саме явище у різних аспектах, не заперечуючи його, а вказуючи на протилежність дії чи відмінності в якісній оцінці: Будуть
Фразеологічна антонімія включає структурно однотипні (організовані за однаковими моделями) і не однотипні (різноструктурні) ФО. Найвиразнішою ознакою Однотипних фразеологічних антонімів є наявність експліцитних лексичних антонімів як структурно-семантичного стрижня надслівних мовних утворень: Серце заговорило (чиє) “у кого-небудь пробудилося почуття кохання” – Серце мовчить (чиє) “хто-небудь залишається байдужим до когось” (заговорило – мовчить), прокидається серце (чиє) – Заснуло серце (чиє), з такого ж тіста – з іншого тіста: “Лунала музика. Весілля Виходило з берегів” (В. Вільний) – “Скільки ще куль із-за рогу просвистать, поки все Ввійде в береги” (О. Гончар). До однотипних звичайно відносять і семантично контрастні вислови з відсутньою лексичною антонімією, але які утворені за однією структурною моделлю: Виграти бій – Промазати справу, хоч у вухо бгай (клади) “дуже лагідний, покірний, податливий” – кіл (кілок) на голові теши (кому) “уживається для підкреслення неможливості переконати вперту або нетямущу людину”, Гнути (згинати) коліна (шию) “виражати покірність; запобігати перед ким-небудь, підлещуватися” – дерти носа “пихато поводитися, чванитися, зазнаватися”, Вибитися з мочі – набратися сил, тертий калач – жовтороте пташеня.
Найпоширенішим виявом антонімічності ФО однотипних структур вважають заперечення: протилежність їх семантики – у наявності компонентів з префіксом Не або ФО з часткою Не. Наприклад, ФСУМ послідовно фіксує їх як антоніми: Народитися під щасливою зіркою (зорею) “бути везучим, щасливим” – Народитися під нещасливою зіркою, стояти на вірному шляху – стояти на невірному шляху, стояти на правильній дорозі – стояти на неправильній дорозі, хоч пальцем торкнути – і пальцем не торкнути. Проте окремі дослідники заперечують антонімічність сполук типу До душі – не до душі, з руки – Не з руки, вважаючи їх одним і тим самим фразеологізмом, ужитим з часткою Не і без неї, оскільки вона не є компонентом ФО й виконує заперечну функцію подібно до лексем (піду – не піду, мій – не мій) . Антонімічними ФО пропонується вважати вирази, в яких заперечна частка є компонентом фразеологізму, і – очевидно, похідні від них – сполуки зі стверджувальним значенням, подані в цій самій словниковій статті: не по зубах (кому, чиїх) “не під силу кому-небудь, не вистачає хисту” – По зубах, каші не звариш (з ким) “не домовитися, не дійти згоди” – зварити кашу. Як бачимо, чіткої межі між цими ФО немає. Не викликає сумніву, наприклад, антонімічність фразем не мати хисту “не розумітися на чомусь” і Мати кебету “розумітися па чомусь” , однак протилежність їх семантики полягає виключно в наявності заперечної частки, оскільки немає відмінності у компонентному складі – лексеми хист і кебета – синоніми. Така невизначеність зумовлена нетотожністю лексичної і фразеологічної семантики, що виявляється в нарізно-оформленості ФО, їх особливому способі подання об’єктивної дійсності.
Ще одна група фразеологічних антонімів однотипної структури включає ФО, до складу яких входять компоненти, що є лексичними антонімами: повна (набита І т. ін.) Кишеня (у кого) – Пустий гаманець, сідати на свого коника (конька) – Злазити з свого коника, є лій у голові (у кого, чиїй) – Порожньо в голові, з’явитися на горизонті – зникнути з горизонту, відчиняти двері (кому, перед ким) – зачиняти двері (кому, перед ким), Власними руками – чужими руками, птах низького польоту – птах високого польоту. Організуючим чинником контрастних відношень фразеологізмів є антоніми різних частин мови, як-от прислівники (гидко – любо): “Коли б вона була гарна, то мені не так було б жаль, а то ж така тобі погана, що Й глянути гидко” (І. Нечуй-Левицький); “Зробив таку, що Любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду” (О. Підсуха); прикметники (дурний – розумний): “Дурна голова Не полисіє” (М. Номис); “Дуже він…мені подобався, бо був добрий сусід і Розумна голова” (І. Франко); дієслова (підійматися – падати): “Військовий суддя був уже радий, що догодив князеві, й одразу ж відчув, що його акції серед петербурзької знаті Починають підійматися” (О. Добровольський); “Акції Івана Івановича, як глави сімейства, падали з кожним днем, і йому довелось діяти” (М. Білкун); іменники (балачка – мовчанка): “Ми, жінки, цікавіші од вас і не всі любимо тільки справляти балачку про квіти та вишивання” (І. Нечуй-Левицький); “Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить – мовчанку справляє” (Панас Мирний); займенники (цей – той): “Ще забила вона собі голову, що вже не побачить на Цім світі сина” (Г. Григоренко); “Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з Того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні” (М. Коцюбинський); прийменники (за – проти): “Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а поки що треба Гладити за шерстю” (П. Куліш); “Це все він Стриже проти шерсті” (Укр. прислів’я). Пор. фразеологізми-ангоніми у складі одного прислів’я: Ранні пташки росу п’ють, а Пізні – слізки ллють.
Антонімом до вислову не заманити калачем “не звабити, не спокусити кого-небудь ніякими принадами” виступає і ФО і калачем не виманити, і синонімічний йому не викурити і ладаном, що свідчить про тісний зв’язок синонімічних і антонімічних відношень. Останній вираз є прикладом різноструктурних ФО, протилежність семантики яких відповідає антонім і чинності їх лексичних синонімів: Валитися від вітру “бути знесиленим, слабим” – Кров з молоком “здоровий, рум’яний” (про людину та її обличчя) (слабкий – здоровий), Аж іскри летять “дуже енергійно, завзято, докладаючи всіх зусиль” – Як мокре (мерзле) горить “неохоче, абияк, погано робити щось”, кістки (кості) та шкіра “дуже худий” – Аж шкіра репає, не втовпиться в шкіру “товстий”, Мозолити руки “важко працювати” – Не братися ні за холодну воду “ледарювати”, З вибриком “робити щось охоче” – Як за смертю “робити щось неохоче”, а також за тридев’ять земель – Під носом, не за горами, ні (ані, і) крихітки (крихти) – До біса, кури не клюють – як кіт наплакав, одним миром мазані – не з нашої парафії, на вітер – мести до воріт, дивитися б не захотів – як лялечка, і конем не об’їдеш – мов жердина, хвіст собачий – ціни немає. Пор. ще: “Що з того, що тільки шістнадцять? Адже я не хвіст собачий – я хазяїн” (Ю. Збанацький) – “В тебе, Луко, голова – то й Ціни їй немає” (Панас Мирний).
Нерідко вираз може бути антонімічним лише одному з членів синонімічного ряду, що відрізняються відтінками значення, або одному зі значень полісемантичного фразеологізму. Вирази Як гриби після дощу і з усіх ніг “швидко” є синонімічними, проте ФО як черепаха “повільно” буде антонімом лише другому, оскільки обидва вживаються на позначення швидкості руху, а перший – як гриби після дощу – означає швидкість росту чого-небудь. Вираз Ні (ані) пройти ні (ані) проїхати Вживається у двох значеннях: 1. “Про неможливість проходу чи проїзду де-небудь (перев. про грунтову дорогу в непогоду)” і 2. “Про велику кількість кого -, чого-небудь”. Проте тільки в другому значенні він буде антонімічним ФО В обріз (кого, чого) “дуже мало когось, чогось”.
Як і лексичні антоніми, у протилежних зв’язках найчастіше перебувають ФО, що вказують на якісні, кількісні, просторові або часові характеристики предметів, явищ, дій, ознак: 1) Дивитися гидко – ні в казці сказати, ні пером описати, з горем пополам – як по маслу, “Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови…” (Ю. Збанацький) – “Абдулаєв був старий вовк, він знав – “язика” взяти нелегко” (Григорій Тютюнник); 2) і на Воза не вбереш – як кіт наплакав, аж кишить – як у кота сліз; 3) За тридев’ять земель – рукою подати; “На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний” (О. Довженко) – “Отож Віталій… став у хвості досить довгої черги” (1. Муратов); 4) І вдень і вночі – ні вдень ні вночі, за царя Панька – без року три дні.
Антонімічність ФО може виявлятися й у внутрішній їх структурі – “внутрішній антонімії”, яка передбачає опозицію “фразеологізм – слово”. Суть її полягає в антонімічності фразеологізму і супровідного слова, що є обов’язковим оточенням фразеологізму, таке слово необхідне для функціонування ФО та реалізації його значення. Основою згаданих моделей (опозицій) є зіставлення контрастних за семантикою явищ, протилежність буквального змісту й загальної семантики виразу. Прихована антонімія в таких структурах звичайно вживається для іронічної характеристики зображуваного: “Потрібне воно йому, як собаці п’ята нога, – хмикнув Левко, не знаючи, що й думати про пана…” (М. Стельмах); “Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня” (М. Стельмах); ” Чепурний, Як свиня в дощ” (М. Кропивницький); “Я в цім ділі розбираюся приблизно так, Як баран в аптеці” (Д. Міщенко); “Вишневецького він ненавидів, а польську панщину любив, Як собака цибулю” (І. Нечуй-Левицький). Внутрішня антонімія пов’язана з буквальним значенням, що вступає в опозицію з асоціаціями, які викликані переносним фразеологічним значенням. Вона властива як літературним фразеологічним зворотам (Квапитися як свекор до пелюшок, заробив як Хома на вовні, спритний як ведмідь до горобців), так і численним діалектним, наприклад східноукраїнським фразеологічним одиницям, що вписуються в цілий ряд структурно-семантичних моделей: “потрібний + як + назва тварини + музичний інструмент = зовсім не потрібний”: потрібний як бобику дзвінок, потрібний як зайцеві дзвоники, потрібний як зайцю гітара, потрібний як козі баян; “схожий + як + назва тварини + на + назва тварини = зовсім не схожий”: Схожий як бульдог на носорога, схожий як змій на їжа, схожий як півень на курку, схожий як свиня на їжа, схожий як свиня на кобилу, схожий як свиня на собаку, схожий як собака на кішку; “розбиратися (розумітися і т. ін.) + як + назва тварини + в + науках (релігійних книгах і т. ін.) = зовсім не розбиратися”: Розбиратися як баран у Біблії, розбиратися як баран у книзі, розбиратися як баран у математиці, розбиратися як заєць в Геометрії, розбиратися як їжак у математиці; “личити (пасувати і т. ін.) + як + назва тварини + елемент людського одягу = абсолютно не личити, не пасувати”: Личити як барану окуляри, личити як блосі кеди, личити як вороні намисто, личити як кобилі сережки, личити як козі вінок, личити як козі в картузі, личити як козі в спідниці, личити як козі в сарафані, личити як козі сережки.
Однак не всі ФО здатні вільно вступати в антонімічні зв’язки. Як правило, не антонімізуються перифрастичні ФО та вирази переважно із семантикою предметності на позначення конкретних дій чи явищ (Альма матер, вовчий білет “документ про неблагонадійність”, Більмо на оці “перешкода”, Дев’ятий вал, солом’яна вдова, аїст приніс “про народження дитини”, Золоте весілля, Великий Віз, чорний ворон “машина, в яку забирають заарештованого”), тобто ті фразеологізми, лексичні відповідники яких не мають антонімів. Ті ж перифрази, в основі семантики яких лежить якісна оцінка, можуть мати антоніми: Золотий вік – темна смуга, терновий війок – лавровий вінок, зелена вулиця – червоне світло тощо.
Антонімія усталених зворотів певною мірою відображена в академічному зібранні – “Фразеологічному словнику української мови” в 2 кн. (1993) (Акції підвищуються – акції падають, як у Бога за пазухою – як горох при дорозі, від горшка два вершка – верства келебердянська); у “Фразеологічному словнику української мови” (1998) В. Ужченка та Д. Ужченка (Пускати на вітер – мести до воріт; з головою “кмітливий” – без голови; мати голову на плечах – не мати клепки, мати порожню макітру на плечах). Однак найповніше (584 антонімічні пари) фразеологічна антонімія відображена в “Словнику фразеологічних антонімів української мови” В. Калашника та Ж. Колоїз. Словникова стаття включає: 1) порядковий номер кожної словникової статті; 2) назву словникової статті (фразеологічні антоніми); 3) тлумачення кожного фразеологічного антоніма; 4) синонім чи синоніми (за наявності кожного із фразеологічних антонімів; 5) ілюстрації. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми – антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма.
Наприклад:
281. ЛЯПАТИ ЯЗИКОМ // ТРИМАТИ ЯЗИК НА ЗАЩІПЦІ
Розголошувати щось, не тримати в таємниці, не розголошувати чогось, тримати в таємниці.
Я так не люблю, не терплю тих, що надто язиком ляпають.
Якщо фразеологізми – антоніми мають фразеологічні синоніми, то словникова стаття має такий вигляд:
– Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Та тільки з умовою: по-перше, язик маєш тримати на защіпці. (Г Коцюба)
336. НАЧЕ НА СВІТ НАРОДИВСЯ // ЯК У ВОДІ НАМОЧЕНИ
Дуже похмурий, пригніченні!, сумний як чорна хмара мов у воду опущений як водою облитий сам не свій.
Дуже веселий, задоволений, радісний аж танцює землі не чує під собою на сьомому небі Джериха готувалась до весілля. Нимидора наче знов на світ народилася. (І. Нечуй-Левицький).
Мирон був сердитий сам на себе; цілий тиждень ходив, як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки. (Г. Григоренко).
Користування Словником полегшує “Покажчик фразеологічних антонімів”, яким і завершується поки що найгрунтовніше спеціальне видання українських ідіом з протилежною семантикою.
Related posts:
- СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...
- Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 10. Синонімія у фразеології Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...
- Типи фразеологічних одиниць в українській мові Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові План: 1. Типи фразеологічних одиниць в українській мові. Джерела української фразеології. Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації. 2. Українська лексикографія. Типи словників. Роль словників у складанні ділових паперів. 3. Особливості словотвору у професійному мовленні. Правопис префіксів […]...
- СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 55 СИНОНІМІЯ І АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити синонімічні й антонімічні можливості фразеологізмів; розвивати навички доцільного використання фразеологізмів у своєму мовленні; виховувати творче ставлення до викладу думок. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: у межах теми. Синтаксис і пунктуація: словосполучення, речення, текст, розділові знаки. Культура мовлення: образність мовлення. Міжпредметні зв’язки: […]...
- Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...
- Інші види фразеологічних словників – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 53. Інші види фразеологічних словників Словник – довідник “Фразеологія перекладів Миколи Лукаша” (2003), укладений О. Скопненком і Т. Цимбалюк, – перша спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеологізмів у мові перекладів М. Лукаша з реєстром понад 6 тисяч. Вій охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тавтологічні словосполучення, усталені порівняння, а також традиційні […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсалій Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсалій На ділянці фразеології можна виділити особливо насичені варіантно-синонімічні серії (термін А. Гвоздарьова, Л. Івашко). Нерівномірний розподіл ФО в різних групах зумовлений конотативними характеристиками: розряди з пейоративною (“делікатною”, “забороненою для прямої номінації”) семантикою представлені в літературній мові й діалектах значно повніше, ніж розряди […]...
- Антоніми Лексикологія Антоніми Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (світло – пітьма, успіх – невдача, хвалити – сварити, тісно – просторо). Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови. Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті: Захід – схід […]...
- Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...
- Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...
- Відношення. Властивості відношення Урок № 39 Тема. Відношення. Властивості відношення Мета: узагальнити знання учнів про зміст дії ділення чисел; сформувати уяву про поняття відношення двох чисел, його змісту, властивості, а також сформувати уяву про взаємно обернені відношення. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань Усні вправи 1. Обчисліть значення виразів: 2. Скоротіть дріб: ; […]...
- Відношення. Основна властивість відношення Розділ 3 Відношення і пропорції У цьому розділі ви: – згадаєте про коло, круг та відсотки; j ознайомитеся з поняттями відношення та пропорції, масштабу, випадкової події; – дізнаєтеся про стовпчасті та кругові діаграми, циліндр, конус, кулю; – навчитеся розв’язувати рівняння на основі властивості пропорції, знаходити ймовірність випадкової події, здійснювати відсоткові розрахунки, розв’язувати задачі на пряму […]...
- Особливості засвоєння фразеології 5.3. Особливості засвоєння фразеології Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури […]...
- Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 2. Обсяг фразеології Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні […]...
- Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Системні кризи Системні кризи – кризи, які охоплюють цілісну економічну систему окремої країни або групи країн упродовж певного періоду. Системними є економічна, фінансова (в т. ч. валютна, банківська, біржова, боргова, платіжна), аграрна та ін, кризи. Хоча економічна криза у широкому контексті включає фінансову, платіжну та інші форми криз, водночас ці форми розгортаються відносно незалежно, можуть мати різні […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...
- Відмінювання складних займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відмінювання складних займенників Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому. Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому. Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому. Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких). […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- Слова, протилежні за значенням (антоніми) РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 14. Слова, протилежні за значенням (антоніми) Пояснення Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: далекий – близький, високий – низький. Використання в мовленні антонімів допомагає виразно висловити свою думку. Антоніми часто використовуються в прислів’ях, приказках. 129. Вчений,- неук, незнайко – знайко, більше – менше, нових – старих. […]...
- ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...
- Антоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Антоніми (гр. Anti – Проти і Опута – Ім’я) – це слова з протилежним значенням. Антоніми характеризуються не лише протилежністю своїх значень, а й певною спільністю, на основі якої й відбувається протиставлення, тобто ці слова позначають поняття однієї тематичної групи: Любов – ненависть; тривога – […]...
- Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
- ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...
- ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...
- НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...
- Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...
- Стилістичний аналіз мовних одиниць – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістичний аналіз мовних одиниць Стилістичний аналіз мови полягає у визначенні функції (функцій) мовних одиниць, тобто у виявленні певних стилістем, які нерівноцінні комунікативно, неоднаково сприймаються й використовуються мовцями. Стилістичний аналіз є своєрідним продовженням будь-якого іншого лінгвістичного аналізу (фонетичного, фонологічного, морфемного, морфологічного, синтаксичного, лексичного та ін.), бо немає власне стилістичних одиниць мови – мовних […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Лексикологія. Фразеологія § 13. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Про те, як народжуються і живуть фразеологізми 98 Прочитайте виразно вірш. Про який фразеологізм тут ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього виразу є жива народна мова. ЗАРУБАЙ НА НОСІ Гриць катався на льоду, не спитавши мами, Та й потрапив у біду: шурхнув з ковзанами. […]...
- Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1.3.3.12. Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму Організм людини – це складна відкрита фізико-хімічна система, яка перебуває у постійному взаємозв’язку з довкіллям і зберігає при цьому стаціонарний (відносно сталий) стан. Сталість внутрішнього середовища забезпечується структурними, фізіологічними, […]...
- Антоніми – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Антоніми Антоніми (від грецького Anti – “проти” й Onyma – “ім’я”) – це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: Початок – кінець, сильний – слабкий, високо – низько. Антоніми належать до тієї самої частини мови. Найбільше антонімів серед прикметників (Далекий – близький), іменників (День – ніч), дієслів (Працювати – відпочивати), прислівників (Багато – малО). […]...
- Стилістика мовних одиниць Стилістика української мови 3. Стилістика мовних одиниць Стилістика як мовознавча галузь за своїм характером, сутністю і функціями мовних одиниць, які становлять її окремі об’єкти, відповідно поділяється на фонетичну (фонематичну, орфоепічну, акцентологічну), лексичну, фразеологічну і граматичну (морфемно-словотвірну, морфологічну й синтаксичну)....
- Часові відношення: минуле, теперішнє, майбутнє Урок 33. Часові відношення: минуле, теперішнє, майбутнє Продовж речення. Зранку я… Удень я… Увечері я буду… ВІД ЧОГО ШУМ УЧИНИВСЯ Бігла кішка через сіни, Зачепилася за віник, Віник бахнув об корито, Полетіли глек і сито, Загриміло, загуло, – Ох і галасу було! В сіни вибігла родина: Батько, мати і хлопчина, Дід і баба на порозі […]...
- Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...
- Визначення числа десятків і числа десятків тисяч, числа сотень сотень тисяч, числа одиниць і одиниць тисяч у заданих числах. Розв’язання задач на знаходження 4-го пропорційного способом відношень УРОК 28 Тема. Визначення числа десятків і числа десятків тисяч, числа сотень І Сотень тисяч, числа одиниць і одиниць тисяч у заданих числах. Розв’язання задач на знаходження 4-го пропорційного способом відношень Мета: вправляти учнів у визначенні загальної кількості одиниць певного розряду у заданому числі; розвинути й закріпити вміння учнів розв’язувати задачі на відношення. Обладнання: предметні […]...
- ПОНЯТТЯ “НА… БІЛЬШЕ”, “НА… МЕНШЕ”. ЗБІЛЬШЕННЯ І ЗМЕНШЕННЯ ЧИСЛА НА КІЛЬКА ОДИНИЦЬ. ЗАДАЧІ НА ЗБІЛЬШЕННЯ (ЗМЕНШЕННЯ) ЧИСЛА НА КІЛЬКА ОДИНИЦЬ ТАБЛИЧНЕ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧИСЕЛ У МЕЖАХ 10 Урок 54. ПОНЯТТЯ “НА… БІЛЬШЕ”, “НА… МЕНШЕ”. ЗБІЛЬШЕННЯ І ЗМЕНШЕННЯ ЧИСЛА НА КІЛЬКА ОДИНИЦЬ. ЗАДАЧІ НА ЗБІЛЬШЕННЯ (ЗМЕНШЕННЯ) ЧИСЛА НА КІЛЬКА ОДИНИЦЬ Мета: розкрити зміст понять “на… більше”, “на… менше”; закріплювати знання таблиць додавання і віднімання числа 2, вміння розв’язувати задачі на збільшення (зменшення) числа на кілька […]...