АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ

Related posts:

1. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
2. ВИД РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ВИД РЕЛІКТОВИЙ – вид, що зберігся у певній місцевості як частка фауни чи флори, що існувала раніше, в минулу геол. епоху; часто одночасно є рідкісним та (чи) вимираючим видом....
3. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
4. АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ, ареал флуктуації – регіон, куди ареал виду поширюється періодично, зокрема в найсприятливіші для нього роки....
5. АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ – ареал різних систематичних груп, розділений антроп. впливом на невеликі ізольовані ділянки....
6. АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ – ареал виду, що складається з багатьох невеликих ділянок, придатних для існування....
7. АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ, ареал автохтонний – регіон первісного формування виду, ін. систематичних груп чи угруповань....
8. АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ – донедавна рідкісний ареал, що був на межі зникнення виду, який знову набув природних меж, характерних для нього в минулому, до антроп. впливу....
9. ФІТОЦЕНОЗ РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ РЕЛІКТОВИЙ – рослинне угруповання, яке звичайно займає невелику площу і залишилось від рослинності, більш поширеної в минулому, а тепер зниклої чи витісненої з території, де зберігся Ф. р....
10. АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди)....
11. АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань....
12. АРЕАЛ СУЧАСНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЧАСНИЙ – межі реальних зон існування виду або ін. систематичної групи....
13. АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ – зона існування виду, яка розширюється з біол. або антроп. причин....
14. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
15. АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки....
16. АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо)....
17. АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови для його проживання, але де він був винищений, зокрема людиною....
18. АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини)....
19. АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ – біотоп, зайнятий родиною тварин, іноді однією особиною. Має власні межі і здебільшого охороняє себе від ін. особин того самого виду....
20. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ – див. Ареал грунтовий елементарний....
21. АРЕАЛ ЗИМІВЛІ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЗИМІВЛІ – регіон, де вид проводить холодну пору року....
22. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
23. АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку....
24. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
25. АРЕАЛ-МІНІМУМ Екологія – охорона природи АРЕАЛ-МІНІМУМ – найменша площа, яку займає вид і на якій він може уникнути прир. вимирання; мінім, площа виявлення асоціації....
26. АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ – регіон, де певний вид може перебувати завдяки наявності оптим. для нього умов незалежно від місця його розташування та перепон, що перешкоджають його поширенню....
27. АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....
28. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
29. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
30. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
31. ВИД ВИМИРАЮЧИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВИМИРАЮЧИЙ – вид, морфофізіол. та (чи) поведінкові особливості якого не відповідають сучасним умовам довкілля або ген. можливості подальшого пристосування його вичерпані. На відміну від виду зникаючого штучне відтворення В. в. без повного окультурення не спроможне забезпечити успіхи і здатне лише віддалити його загибель. В. в. заноситься до Червоної книги як […]...
32. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
33. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
34. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
35. НЕОЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІЗМ – вузький ареал поширення виду, зумовлений його молодістю....
36. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
37. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
38. БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ КОРІННИЙ – біогеоценоз, що відповідає прир.-антроп. умовам місцевості і майже не порушений втручанням людини....
39. ЛІД ВИКОПНИЙ Екологія – охорона природи ЛІД ВИКОПНИЙ – реліктовий підземний лід, який зберігся з часів плейстоцену і залягає на великій глибині під земною поверхнею....
40. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....